Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Симптоматика
  • 3 Форми захворювання
    • 3.1 Гостра форма
    • 3.2 Хронічна форма
  • 4 Методи діагностики
  • 5 Лікування ерозивного езофагіту
    • 5.1 Медикаментозні засоби
    • 5.2 Народні засоби
    • 5.3 Дієта
  • 6 Можливі ускладнення
  • 7 Профілактика

При наявності запалення слизової оболонки стравоходу, що супроводжуються утворенням ерозій і виразок, діагностується ерозивний езофагіт. Ця форма езофагіту носить вторинний характер, виникаючи внаслідок закидання їжі в нижній відділ стравоходу на тлі гострого або хронічного запального процесу.

Терапія ерозивного езофагіту потрібно почати якомога раніше, інакше існує висока ймовірність розвитку тяжких ускладнень, аж до утворення ракових пухлин.

Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікування

Причини виникнення

Ерозивний езофагіт виникає внаслідок рефлюксу – зворотного закидання в стравохід кислого вмісту. Явище виникає внаслідок слабкого шлункового клапана, на тлі регулярного переїдання.

Ерозивна форма захворювання виникає в результаті гострого або хронічного езофагіту в результаті впливу факторів:

  • неконтрольований прийом деяких ліків (НПЗЗ, антибіотики, глюкокортикоїди);
  • зловживання спиртними напоями, куріння;
  • постійне переїдання;
  • хронічні запори;
  • надмірне вживання кислих, гострих, солоних і жирних продуктів;
  • прийом агресивних речовин, що викликають опік слизової;
  • пошкодження слизової сторонніми предметами;
  • постійне носіння тісного одягу;
  • фізичне перенапруження, сильне навантаження на область преса, підйом вантажів;
  • психоемоційне перенапруження.

Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікуванняПатологія може розвиватися із-за безлічі причин

Ерозивний езофагіт виникає на тлі вагітності, коли організм ослаблений. Захворювання може виникнути з таких причин:

  • хірургічне втручання;
  • склеродермія;
  • грижа діафрагми харчового отвори;
  • інфекційне ураження;
  • алергічні реакції;
  • вроджені патології.

Причини ерозивного езофагіту можуть бути найрізноманітнішими, тому визначити етіологію захворювання вдається не завжди. Розвитку даного захворювання більш схильні чоловіки.

Симптоматика

Запідозрити у себе наявність ерозивного езофагіту нескладно, так як захворювання проявляється вираженою симптоматикою з самого початку розвитку запального процесу. Головною ознакою патології є болючість по ходу стравоходу, яка стає все сильніше після трапези.

Вживання легкої їжі здатне спровокувати посилення хворобливих відчуттів, а прийом гострої або жирної їжі може привести до сильних спазмів. Біль локалізується переважно в області грудини, спостерігається постійно.

Крім больового синдрому про розвиток патологічного процесу можуть свідчити симптоми:

  • печія, яка виникає після прийому будь-якої їжі;
  • печіння, гіркий присмак у ротовій порожнині;
  • сухий кашель, що не супроводжується іншими ознаками застуди;
  • осиплість голосу;
  • відчуття в горлі стороннього предмета;
  • погіршення апетиту;
  • нудота, блювання, що виникає після прийому їжі, дратівливою стравохід;
  • гірка відрижка;
  • підвищене слиновиділення;
  • біль при ковтанні.

Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікування

У хворого спостерігається загальне погіршення стану, слабкість, анемія. У блювотних масах можуть спостерігатися домішки крові. На додаток до основних симптомів можуть спостерігатися напади задухи, гінгівіт, біль у нижній щелепі. Симптоматичні прояви такі різноманітні, що лікарі часто стикаються з труднощами при постановці діагнозу.

Форми захворювання

Враховуючи характер перебігу запального процесу, захворювання зустрічається в 2-х формах.

Гостра форма

Цей тип захворювання зустрічається часто, характеризується утворенням запального процесу з ерозивним ураженням на поверхні слизової оболонки. Патологічний процес виникає раптово, проявляється гострим болем у грудях, вираженою симптоматикою. При своєчасно розпочатому лікуванні хвороба протікає без ускладнень.

Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікуванняЗахворювання може протікати в двох формах

Хронічна форма

Якщо гострий запальний процес не був вилікуваний своєчасно, то він переходить в хронічну форму. Тривалий ураження слизової стає причиною серйозної деформації органу, нерідко провокує розвиток різноманітних ускладнень. Клінічна картина при хронічному ерозивно езофагіті проявляється менш інтенсивно, з-за чого хворий може думати, що хвороба відступила.

Але під впливом ряду факторів через деякий час починається загострення, симптоматика проявляється з новою силою. Лікування такої форми тривалий і складний.

Виділяють пептичної (шлунково-харчової рефлюкс), катаральний (поверхневе ураження слизової) і виразковий (формування глибоких виразок) езофагіт.

В залежності від площі ураження, виділяють 4 стадії ерозивного езофагіту. Перша ступінь патології характеризується формуванням одиничної ерозії, розмір якої не перевищує 0,5 див. Друга стадія діагностується, якщо виразки мають розміри понад 55 мм. Якщо ерозивні ураження спостерігаються на більшій частині поверхні стравоходу, то ставиться 3 ступінь езофагіту. Остання, 4 стадія захворювання, означає наявність обширних глибоких виразок, вражаючих більше третини стравоходу і здатні перероджуватися в ракові пухлини.

Методи діагностики

Вислухавши скарги пацієнта, лікар-гастроентеролог може діагностувати запалення стінок стравоходу. Але з визначенням форми патології тільки на підставі симптоматики можуть виникнути труднощі. Тому призначається ендоскопічне обстеження, що дозволяє визначити характер запалення і ступінь захворювання. Якщо є підозра на онкологію, то вирізають шматочок пошкодженої тканини, який потім направляється на гістологічне дослідження.

Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікування

Додатково, для постановки максимально точного діагнозу, призначаються наступні методи діагностики:

  • Рентген. Рентгенівські знімки, зроблені з використанням контрастної речовини, що дозволяють визначити наявність ерозивних уражень, ущільнень та патологічних змін, а також оцінити стан стінок і контурів органу, діагностувати грижі і простежити за рухом рідини по стравоходу. Рентгенографія проводиться в кількох проекціях, що дозволяє виявити рефлюкси.
  • Езофагоскопія. Даний метод дослідження передбачає оцінку моторики стравоходу за допомогою введення в нього зонда, оснащеного маленькою відеокамерою. Дозволяє детально розглянути стінки стравоходу, виявити виразки та інші відхилення.
  • Манометрія стравоходу. Дане дослідження дозволяє оцінити скоротливу активність стравоходу, завдяки чому лікарю вдається виявити порушення моторики органу, підтвердити попередній діагноз.

Також в обов’язковому порядку проводиться аналіз крові, що дозволяє оцінити ступінь втрати крові, виявити наявність бактерій.

З метою визначення рівня кислотності та виявлення рефлюксів призначається рН-метрія. При необхідності проводиться вивчення матеріалу під мікроскопом, призначаються додаткові методи діагностики, консультації з лікарями суміжних спеціальностей.

Лікування ерозивного езофагіту

Лікування ерозивного езофагіту обов’язково проводиться комплексно. Крім прийому медикаментозних і народних засобів, пацієнт повинен дотримуватися дієти і змінити свій спосіб життя. Терапія головним чином спрямована на усунення першопричини, а не симптоматичних проявів.

Медикаментозні засоби

Для усунення запального процесу та нейтралізації кислотного середовища призначається медикаментозна терапія, що включає наступні групи ліків:

  • Антациди: Альмагель, Ренні. Сприяють зниженню рівня кислотності шлункового соку, зменшує шкідливий вплив на стравохід.
  • Альгінати: Маалокс, Гевискон. Утворюють захисну оболонку, яка в разі рефлюксу забезпечує захист стравоходу від негативного впливу кислоти.
  • Блокатори протоновой помпи: Омепразол, Ранітидин. Зменшують вироблення соляної кислоти.
  • Прокінетики: Мотиліум, Церукал. Сприяють поліпшенню перистальтики, прискорюють просування їжі по стравоходу.
  • Спазмолітики: Спазмалгон, Але-Шпа. Знімають м’язові спазми, усувають біль.
  • Протизапальні препарати: Де-Нол, Вентер.

Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікування

Можуть призначатися препарати, що зменшують тиск всередині шлунка (Мотилак), засоби для відновлення пошкоджених тканин (Солкосерил). Якщо приєднується інфекція, то виписуються антибіотики (Ампіцилін, Доксициклін). Якщо медикаментозна терапія не приносить позитивного результату або виникли ускладнення, то призначається оперативне втручання.

Народні засоби

Застосування нетрадиційної медицини при ерозивно езофагіті можливо тільки з призначення лікаря в поєднанні з медикаментозною терапією. Для усунення проблеми рекомендуються такі народні засоби:

  • Сиру картоплю. Його потрібно подрібнити з допомогою терки і вживати в їжу. Можна замінити сирим картопляним соком. Також можна брати воду, в якій варився неочищений картоплю.
  • Насіння кропу. Залийте склянкою води 20 грам сухого насіння кропу і проваріть настій на повільному вогні 10 хвилин. Дайте відвару охолонути, процідіть і приймайте по 1 столовій ложці перед трапезою.
  • Селеровий сік. Сприяє зняттю запалення, зміцненню імунітету. Потрібно приймати по 1 столовій ложці за 30 хвилин до прийому їжі.
  • Сироп з кульбаб. Змішайте квітки кульбаби з цукром у співвідношенні 1:1, перекладіть поученную масу всередину скляного посуду, добре утрамбуйте. Залиште засіб настоятися протягом 4-5 днів, після чого розмішуйте 1 столову ложку суміші на склянку води і приймайте всередину.

Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікуванняСироп з кульбаб використовують для лікування хвороби

Впоратися з проявами запалення стінок стравоходу також допоможуть трав’яні відвари на основі рослин, які мають протизапальну властивість, а також обліпихова олія, екстракт алое, відвар з лляного насіння. Намагатися лікувати езофагіт народними засобами самостійно не слід, інакше можна тільки ще більше нашкодити здоров’ю.

Дієта

Для одужання, запобігання подразнення слизової оболонки і зниження навантаження на уражений орган, під час терапії потрібно дотримуватися дієти, дотримуючись рекомендацій:

  • їсти потрібно часто, але маленькими порціями;
  • їжа повинна бути оптимального температурного режиму;
  • страви слід готувати шляхом варіння, тушкування або запікання;
  • не можна вживати смажені, жирні, копчені або гострі продукти;
  • слід відмовитися від прийому різних спецій, приправ, соусів;
  • раціон харчування повинні складати фрукти і овочі, молочні продукти, а також нежирне м’ясо, риба;
  • категорично забороняється вживання продуктів, що провокують метеоризм, підвищення секреції шлункового соку;
  • не можна їсти пізніше, ніж за 4 години до відходу до сну;
  • дотримуючись повинні бути рідкими або перетертими.

Ерозивний езофагіт: причини виникнення, симптоматика та лікуванняЇсти потрібно часто, але маленькими порціями

На час лікування необхідно відмовитися від алкоголю, кави, газованих напоїв і кислих соків. Точну програму дієтичного харчування підбирає спеціаліст в індивідуальному порядку.

Можливі ускладнення

Якщо вчасно не почати лікування ерозивного езофагіту, то можлива поява наступних ускладнень:

  • виразкова хвороба;
  • дисфагія (порушення ковтання);
  • продірявлення стінок стравоходу;
  • кишкова непрохідність;
  • внутрішня кровотеча;
  • пневмоторакс;
  • рубцювання ерозій;
  • інфікування сусідніх органів.

Важким ускладненням запалення і утворення ерозій на слизовій оболонці стравоходу є хвороба Баррета, що характеризується розвитком ракового процесу.

Профілактика

Ерозивний езофагіт – важка форма запалення стравоходу, яка може стати причиною розвитку серйозних ускладнень. Попередити розвиток даного патологічного стану можна, якщо дотримуватися наступні профілактичні заходи:

  • відмовитися від шкідливих звичок (куріння, прийому спиртного);
  • правильно, добре харчуватися, уникати вживання жирної, кислої, солоної їжі;
  • випивати за добу не менше 1,5 літрів води;
  • зміцнювати імунну систему;
  • вести активний спосіб життя, займатися спортом;
  • не допускати переїдання, особливо на ніч;
  • уникати носіння тісного одягу, корсетів;
  • протягом 30 хвилин після прийому їжі уникати нахилів, фізичного перенапруження, а також не приймати горизонтальне положення;
  • нормалізувати вагу тіла;
  • не допускати проковтування кісточок або сторонніх предметів, здатних пошкодити слизову стравоходу.

Але головним методом профілактики ерозивного езофагіту є регулярний профілактичний медогляд, своєчасне лікування наявних патологій. Якщо виникли ознаки запального процесу, то необхідно відразу ж звернутися до лікаря. Заняття самолікуванням може серйозно погіршити стан здоров’я.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: