Фізіотерапія при остеохондрозі хребта

Фізіотерапія при остеохондрозі поперекового відділу хребта призначається майже всім пацієнтам з даним діагнозом, які не мають протипоказань до подібних процедур. За допомогою такого виду лікування можна не тільки полегшити загальний клінічний стан пацієнта, але і також посприяти сприятливому протіканню первинного остеохондрозу.

«Фізіотерапія при остеохондрозі хребта може призначатися лікарем, тільки в періоди так званого затишшя в захворюванні, коли пацієнт перебувати в стабільно хорошому стані. Під час загострення хвороби і наявності важкого патологічного процесу найрозумніше буде практикувати традиційне медикаментозне лікування».

Особливості та принципи розвитку хвороби

Поперековий остеохондроз являє собою найбільш часто зустрічається захворювання хребта. Під час нього у людини дуже сильно пошкоджується хрящова тканина, а також міжхребцеві диски в зоні попереку. Найбільше такої патології схильні чоловіки і жінки, вік яких перевищує тридцять років.

 

Обґрунтовано етіологія поперекового остеохондрозу тим, що саме на дану зону виявляється найбільше навантаження під час бігу, сидіння або важкої фізичної праці.

Важливо! Якщо вчасно не почати лікувальну терапію, то в даному стані у людини порушитися харчування міжхребцевих дисків. Вони почнуть всихати і стрімко втрачати еластичність. Це призведе до затискання нервових закінчень і вираженим простреливающим болю у пацієнта. У запущених випадках поперековий остеохондроз загрожує серйозними наслідками, навіть інвалідністю.

Виділяють такі головні причини, за яких у людини може розвинутися поперековий остеохондроз:

  • Сидячий спосіб життя без будь-яких навантажень. При цьому у людини може розвиватися запалення протягом декількох років, після чого хвороба почне викликати перші характерні симптоми.
  • Ранні пошкодження хребта. Статися таке може після аварії, падіння або тупого удару в спину. При цьому, остеохондроз здатний виникнути навіть через кілька років після травми.
  • Прогресуючі захворювання серцево-судинної системи.
  • Надмірні фізичні навантаження. Це може бути важкий вид спорту або робота, пов’язана з регулярним підйомом тягарів.
  • Порушення обміну речовин. Це призведе до недостатнього харчування хрящової тканини та її поступового руйнування.
  • Крім цього, підвищують ризик розвитку цього захворювання наступні фактори:

    • плоскостопість;
    • наявність викривлень хребта;
    • надмірна вага;
    • вплив холодних температур;
    • генетична схильність людини до хвороб хребта;
    • тривале перебування в незручному положенні;
    • погане харчування і стрес;
    • хронічна втома.

    «Згідно з лікарськими спостереженнями, найбільш часто від даного типу остеохондрозу страждають вантажники, будівельники, водії і програмісти. Також таку хворобу нерідко виявляють у офісних співробітників. Саме тому цим категоріям людей варто бути гранично уважними до свого самопочуття і при появі перших же симптомів остеохондрозу якомога швидше звертатися до лікаря».

    Головною ознакою остеохондрозу попереку є біль. Вона може бути тупим, ниючим або колючої, а також віддавати в ногу або сідницю. Під час загострення захворювання болючість у людини набуває дуже виражений пекучий і простреливающий характер.

     

    Крім цього, виділяють наступні особливості протікання поперекового остеохондрозу:

    Стадія Симптоми хвороби Початкова перша стадія Ниючі болі в попереку, відчуття втоми, сухості шкіри Друга стадія Посилення болю при фізичному навантаженні і кашлі, хворобливість після зміни положення тіла, сильне напруження м’язів спини Третя стадія (запущена форма хвороби) Порушення чутливості в ногах і сідницях, мерзлякуватість ніг, спазм стоп і втрата чутливості в попереку. Також часто виникають виражені болю, з-за яких людина не зможе сидіти або ходити з рівною спиною

    Важливо! Даний тип остеохондрозу з стадії ремісії дуже швидко здатний перейти у форму загострення. Посприяти цьому може звичайне переохолодження організму, фізичне навантаження або просто різкий рух тулубом. В такому стані хворий може відчувати біль у спині, але також і в ногах, серце і сідницях.

    Фізіотерапія при остеохондрозі в комплексі з медикаментозним лікуванням дозволяє поліпшити стан пацієнта і убезпечити його від наступних ймовірних результатів запущеної форми такого захворювання:

  • Поперековий радикуліт.
  • Міжхребцева грижа.
  • Запалення сідничного нерва.
  • Інвалідність внаслідок втрати чутливості ніг (паралічу).
  • Розвиток мієлопатії, під час якої уражається спинний мозок.
  • «Займатися лікуванням поперекового типу остеохондрозу в обов’язковому порядку потрібно жінкам і чоловікам, які бажають надалі мати дітей. Обгрунтовано це тим, що при нестабільності хребців у жінок можуть розвиватися хвороби матки і придатків, а у чоловіків виникати проблеми з потенцією.

    Ефективність фізіотерапії

    Фізіотерапія при остеохондрозі поперекового відділу надає наступне лікувальну дію:

    • допомагає усунути болючість;
    • нормалізує кровообіг;
    • покращує загальний обмін речовин;
    • усуває запальні процеси;
    • сприяє відновленню пошкоджених тканин;
    • зміцнює імунну систему і покращує роботу внутрішніх органів;
    • сприяє розслабленню м’язів і усунення спазму;
    • позбавляє від чиї нервових волокон;
    • діє як провідник по відношенню до медикаментозної терапії, а також прискорює загальний процес лікування;
    • рятує від ризику розвитку ускладнень.

    Крім цього, фізіотерапія при остеохондрозі усуває набряки і нормалізує рухову функцію хребта пацієнта.

     

    Різновиди фізіотерапії

    Для лікування остеохондрозу можна застосовувати наступні види фізіотерапії:

    Назва процедури Необхідна кількість сеансів або курсів Лазеротерапія 15-20 сеансів Ударно-хвильова терапія до 10-ти сеансів Магнітотерапія два-три курси з не менш 20-ти сеансів в кожному Бальнеотерапія до 15-ти процедур Електротерапія 10 сеансів УФО до 15-ти процедур Діадинамотерапія до 10-ти процедур ЛФК дві-три тижні Лікувальний масаж 25 сеансів

    Розглянемо ефективність та особливості проведення кожної з даних процедур.

    Лазеротерапія

    Під час лазеротерапії лікувальний ефект виявляється на спинномозкові корінці і зону ураженого відділу хребта. Завдяки впливу інфрачервоних променів поліпшується обмін речовин, і активізуються процеси регенерації хрящової тканини. Також досягається стійкий знеболюючий ефект, який можна порівняти з прийомом анальгетиків.

    Тривалість однієї процедури лазеротерапії становить не більше десяти хвилин. При цьому, вплив на кожну окрему зону спинномозкового корінця не повинна бути довше двох хвилин.

    Ударно-хвильова терапія

    Метод ударно-хвильової терапії передбачає спрямування на запалену зону хребта акустичну хвилю, яка може передавати енергію. За допомогою такого способу лікування можна привести в норму обмін речовин в організмі людини, а також поліпшити капілярний кровообіг у запалених тканинах.

    Важливо! Завдяки вираженому лікувальному ефекту сьогодні дана методика активно застосовується не тільки при остеохондрозі, але й також при таких захворюваннях, як тендиніт, грижа і ускладнення солі.

    Електротерапія

    Електротерапія є найпопулярнішою процедурою, яка застосовується при остеохондрозі хребта. Під час неї використовуються лікувальні струми, які надають сприятливий ефект на уражені зони хребта. Це сприяє поліпшенню відтоку крові і позбавлення від болю.

     

    Характерно, що вже після другої процедури електротерапії хвора людина відчуває помітні поліпшення в стані. Лікувальний ефект після такої процедури зберігається ще протягом кількох років.

    ЛФК

    Лікувальна фізкультура дозволена до застосування на початкових етапах перебігу остеохондрозу, коли хвороба ще не провокує у людини виражених больових відчуттів і запального процесу.

    При регулярному виконанні лікувальних вправ можливо не тільки сповільнити прогресування хвороби, але й також поліпшити кровообіг, зняти втому зі спини, біль і дискомфортні відчуття.

    «Ті пацієнти, які по кілька разів на день виконують усунення ЛФК для спини, набагато легше переносять остеохондроз і рідше піддаються ускладнень від хвороби».

    Магнітотерапія

    Магнітотерапія є однією з основних процедур, які призначаються при остеохондрозі. Для виконання даного лікувального заходу на уражену зону хребта накладаються спеціальні магнітні індуктори, які будуть створювати лікувальний магнітне поле.

    Проводити магнітотерапію можна як в умовах клініки, так і вдома, використовуючи переносні апарати. При цьому варто зазначити, що для такої процедури дозволяється застосовувати тільки спеціально призначені пристрої. Звичайні магніти для лікування не підходять, так як вони здатні заподіяти шкоду людині замість очікуваних позитивних реакцій.

    Бальнеотерапія

    Бальнеотерапія передбачає застосування спеціально призначених для цієї мети мінеральних вод і грязьових речовин. З їх допомогою можуть проводитися лікувальні ванни або аплікації на поперекову зону хребта.

    Після закінчення курсу бальнеотерапії можна досягти вираженого позитивного ефекту по відношенню до уражених нервових рецепторів. Також грязелікування стимулює обмін речовин і сприяє усуненню запалення.

    Масаж

    Для лікування остеохондрозу в різних ступенях занедбаності може практикуватися як традиційний масаж, так і точковий, із застосуванням спеціальних призначених для цього апаратів. Проводити таку процедуру повинен професіонал, який зможе надати правильне вплив на запалені тканини спини.

    Після курсу масажу пацієнти відчувають значне полегшення, так як у них знижується біль, запалення, набряклість і відчуття скутості в спині.

    Масаж рекомендується повторювати курсами, через кожні три-п’ять місяців, щоб підтримувати стабільний стан людини.

    УФО-терапія

    При впливі ультрафіолетового опромінення на епідермісі утворюється вітамін Д, який в свою чергу, сприяє нормальному засвоєнню кальцію. Дана терапія практикується з використанням опромінення, яке має виражену протизапальну і бактерицидну ефектом.


    Під час діагностування поперекового типу остеохондрозу опромінення проводитися на сідниці, задню частину стегна і попереково-крижову зону.

    ДДТ

    Фізіотерапія ДДТ при остеохондрозі передбачає вплив струму. При цьому, сила струму збільшуватиметься до виникнення відчуття невеликий вібрації.

    Після проходження повного курсу даної терапії можна зняти м’язову напругу, усунути хворобливість, а також позбутися від ознак запалення нервових волокон. Більш того, ДДТ терапія сприяє поліпшенню тонусу м’язів, а також нормалізує загальну рухливість хребта у пацієнта.

    Ультразвукова терапія

    Завдяки тому, що ультразвук здатний проникати в тіло людини на глибину до 6 см, лікування хребта ним вважається дуже ефективним.

     

    Лікувальна дія від такої процедури досягається за рахунок механічного впливу від ультразвукового тиску, яке також має зігріваючий ефект.

    Ультразвукова терапія дозволяє зняти біль, запалення і спазми в м’язах. Перед проведенням даного лікування важливо провести діагностичні процедури, щоб виключити можливість протипоказань.

    Заборони до лікування

    Відразу слід зазначити, що фізіотерапевтичне лікування може практикуватися далеко не у всіх випадках цієї недуги, оскільки такі процедури мають до цього кілька важливих протипоказань.

    Лікарі забороняють практикувати такий комплекс лікувальних процедур в наступних випадках:

  • Період вагітності (особливо перший триместр, коли закладаються основи систем і органів дитини).
  • Період грудного вигодовування у жінки.
  • Запущена форма гіпертонії.
  • Період протікання гострого респіраторного захворювання, яке супроводжується ознаками інтоксикації організму і високою температурою.
  • Індивідуальна непереносимість пацієнтом якої-небудь фізіотерапевтичної процедури.
  • Період після нещодавно перенесеного інсульту або інфаркту.
  • Онкологічні патології.
  • Гострі алергічні реакції, які супроводжуються шкірними ураженнями.
  • Туберкульоз в активній формі.
  • Порушення згортання крові.
  • Епілепсія та інші серйозні захворювання ЦНС.
  •  

    З обережністю призначати фізіотерапію пацієнтам з остеохондрозом слід у таких випадках:

    • тяжкі захворювання серця;
    • різні запущені патології печінки або нирок;
    • дитячий або літній вік пацієнта;
    • період після недавно перенесеного оперативного втручання;
    • цукровий діабет;
    • хвороби крові;
    • нестабільне психоемоційний стан.

    Важливо! У більшості випадків фізіотерапевтичне лікування практикується комплексно, однак якщо у пацієнта є протипоказання до однієї з процедур, лікуючий лікар в індивідуальному порядку підбирає для людини терапію і розписує для нього курс лікування.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя