Гангренозний апендицит: причини, методи діагностики та лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Симптоми захворювання
  • 3 Методи діагностики
  • 4 Лікування гангренозного апендициту
  • 5 Післяопераційний період
  • 6 Можливі ускладнення

Деструктивний запальний процес гнійного характеру, що супроводжується некрозом стінок червоподібного відростка кишечника, в медичній термінології носить назву гангренозний апендицит.

При відсутності своєчасного лікування патологія стає причиною розвитку серйозних ускладнень, що загрожують пацієнту смертельним результатом. Ризик виникнення гангрени апендикса у літніх людей набагато вище, так як їх кровопостачання судин порушено внаслідок вікових змін організму.

Причини виникнення

Захворювання розвивається внаслідок порушення мікроциркуляції судин, що призводить до недостатнього постачання тканин апендикса поживними речовинами і клітинами крові.

Медики виділяють основні фактори, що сприяють виникненню проблеми:

  • літній вік людини, при якому відбуваються атеросклеротичні зміни в стінках судин, і порушується кровообіг органів;
  • утворення згустків крові (тромбів) всередині кровоносних судин сліпої кишки, що перешкоджають нормальному току крові;
  • вроджена аномалія, що характеризується недорозвиненням аппендікулярной артерії. Гангренозний апендицит внаслідок гіпоплазії діагностують у дітей;
  • порушення ліпідного обміну, що приводить до формування холестеринових бляшок на внутрішній оболонці судин кишечника.

Патологія такого виду нерідко виникає і при гострому перебігу гнійного апендициту, якщо людині не була своєчасно надана медична допомога. Досить 2-3 днів, щоб захворювання перейшло в гангренозную стадію.

Прискорити патологічний процес можуть фактори:

  • хвороби аутоімунного характеру;
  • інфекції кишечника;
  • застій вмісту апендикса по причині присутності в товстому кишечнику затверділих калових мас, чужорідних предметів або розростання лімфоїдних фолікулів.

У таких ситуаціях гангрена червоподібного відростка розвивається через 6-12 год., у дітей цей процес відбувається швидше, ніж у дорослих.

Симптоми захворювання

Гангренозна форма патології відрізняється відсутністю сильних болів в ураженій області внаслідок некрозу тканин і нервових закінчень.

Клінічна картина характеризується ознаками:

  • зменшення інтенсивних больових відчуттів в животі. Хворі відзначають повна їх відсутність в цей період;
  • нудота;
  • при гострому перебігу блювання буде багаторазовою, а після неї пацієнт не відчує полегшення;
  • сухість слизової рота і мови. Останній покривається нальотом, мають жовтий або білий відтінок. Щільний шар розташований біля кореня язика;
  • слабкість;
  • температура тіла не підвищується на тлі загальної інтоксикації, але частішає частота серцевих скорочень до 120 уд/хв. В медичній практиці такий стан носить назву «токсичні ножиці»;
  • м’язи живота напружені;
  • пальпація правої клубової області викликає різкі болі.

При апендициті людина відчуває нудоту

Якщо гангренозний процес став причиною порушення цілісності будь-якої стінки апендикса, то симптоматика ускладнюється наступними патологічними проявами:

  • різке збільшення температури тіла до високих показників;
  • озноб;
  • коричневий наліт на язиці;
  • безперервна блювота;
  • здуття живота;
  • зникнення кишкової перистальтики і стільця.

Медики не відзначають яких-небудь особливостей клінічної картини в залежності від віку пацієнта, але у дитини вона буде посилюватися блискавично. На проведення екстреного лікування залишається набагато менше часу.

Методи діагностики

Атипові симптоми патології нерідко викликають труднощі при встановленні діагнозу. Враховуючи відсутність болю і температури у пацієнта, лікар не рекомендує госпіталізацію, що дає час на посилення патологічного процесу.

Для постановки правильного діагнозу хірургу необхідно провести діагностичні заходи:

  • опитування пацієнта про час і характер проявилися симптомів, а також вивчення анамнезу для уточнення наявності хронічних патологій, які сприяють розвитку порушення мікроциркуляції;
  • пальпація живота. Для виявлення гангренозного апендициту хірургу необхідно ретельно обмацати ліву і праву клубову зону. Будь-яка різниця у відчуттях дає привід лікаря видати пацієнту направлення на апаратні дослідження;
  • клінічний аналіз крові показує збільшення рівня лейкоцитів і ШОЕ. При цьому виявляється значний зсув лейкоцитарної формули вліво;
  • в загальному аналізі сечі виявляється високий вміст білка, зернистих циліндрів;
  • рентген і УЗД черевної порожнини дозволяють виявити застій калових мас і інших чужорідних предметів, ступінь наповненості апендикса, а також визначити його величину і рельєф. На знімку помітний сильно збільшений апендикс, пухкі стінки якого покриті гнійними нашаруваннями;
  • КТ та МРТ. Дають можливість хірургу більш ретельно розглянути будову ураженого органу і виявити всі зміни. Останній метод вважається більш щадним, так як тут небезпечні Х-промені замінено радіохвилями;
  • Лапароскопія дозволяє з високою точністю встановити вид запального процесу в черевній порожнині. На тілі людини робиться невеликий хірургічний надріз, через який вводиться ендоскоп, оснащений міні камерою. З її допомогою лікар на екрані бачить будь-які зміни та приймає рішення про призначення виду лікування.

Щоб діагноз був поставлений правильно, необхідно пройти повну діагностику

Клінічний аналіз сечі, рентген та УЗД допомагають диференціювати патологію від захворювань сечостатевої та дихальної системи, подібність симптоматики буде причиною неправильної постановки діагнозу.

Лікування гангренозного апендициту

При підтвердженні діагнозу єдиним правильним методом усунення виявленої проблеми є хірургічна операція з видалення ураженого органу. Це дозволить запобігти розвитку серйозних ускладнень, які загрожують смертю пацієнта.

Перед початком операції пацієнтові встановлюють катетер в сечовий міхур і видаляють вміст шлунка, якщо з моменту останнього прийому їжі пройшло менше 6 годин. Невелику відстрочку лікування роблять для нормалізації загального стану пацієнта при виявленні у нього високого показника глюкози в крові, низького АТ і серцевої недостатності внаслідок інтоксикації.

Лікувати захворювання можна декількома методами

При виборі анестетика для здійснення наркозу проводиться алергічна проба, розраховується правильна дозування препарату з урахуванням віку оперованого, наявності в його анамнезі хронічних патологій.

Існує два види операції:

  • Відкрита апендектомія.
  • Здійснюється шляхом виконання розрізу передньої стінки живота в правій здухвинній області, через який здійснюється виведення сліпої кишки з подальшим відсіканням апендикса. Запальний ексудат видаляється відсмоктуванням або серветками. По закінченню на рану пошарово накладають шви.

    При відсутності необхідності встановлення дренажу шов роблять глухим. У разі діагностування перитоніту або абсцесу, неможливості повного видалення апендикса і недостатнього гемостазу буде потрібно установка дренажної трубки, яка видаляється після стабілізація стану пацієнта.

  • Лапароскопія.
  • Близько пупкової області хірург робить невеликий розріз, через який вводиться ендоскоп, допомагає контролювати хід операції. Потім виконують розрізи в області лобка і правого підребер’я. За допомогою спеціальних інструментів через них здійснюється захоплення органу, перев’язка судин і відсікання брижі.

    Вражений відросток видаляється. При необхідності проводиться дренування черевної порожнини. Потім на місця розрізів накладаються шви, який знімаються через 7-10 діб. Рубець на рані формується протягом 2 тижнів.

    Лапароскопія — один з методів хірургічного втручання

    Лапароскопія на відміну від порожнинної операції характеризується малими травмами, низьким ризиком ускладнень в післяопераційний період, що знижує його строк. При відсутності ускладнень пацієнту достатньо 4 днів госпіталізації.

    Післяопераційний період

    Під час реабілітації необхідно ретельно доглядати за раною, проводячи своєчасну антисептичну обробку і перев’язку. При наявності дренажної трубки процедура проводиться щодня, в інших випадках її здійснюють через добу.

    Медикаментозна терапія включає прийом препаратів:

    • антибіотики (цефалоспорини). У перші дні після операції у людини може підніматися температура до 37,5. Якщо цифри зростатимуть, то це вказує на розвиток ускладнень;
    • внутрішньом’язові ін’єкції знеболюючих засобів у формі наркотичних чи не наркотичних анальгетиків;
    • детоксикаційні препарати (Реосорбілакт, Альбумін, Рефортан, свіжозаморожена плазма);
    • блокатори підвищеній секреції шлунка (Омез);
    • антикоагулянти (Клексан, Фраксипарин).

    Також у післяопераційний період пацієнту необхідно виконувати наступні дії:

    • щодня здавати кров для проведення аналізу, що дозволяє виявити запальний процес в організмі;
    • дихальні вправи і ЛФК. Допомагають попередити розвиток кишкової непрохідності, а також виникнення ускладнень, пов’язаних з порушенням роботи серцево-судинної і дихальної систем. Обсяг ЛФК визначається фізіотерапевтом з урахуванням загального стану пацієнта;
    • щоб уникнути утворення тромбів рекомендується носити еластичні бинти на ділянці гомілок. На наступний день після хірургічного втручання необхідно починати вставати і проходити невелику відстань, щоб кров не застоювалася в судинах. При цьому варто уникати підняття важких речей, щоб не відбулося розходження швів.

    Одним з основних правил реабілітації є дотримання правильної дієти, причому перші 2 дні необхідно дотримуватися суворого режиму харчування, так як перистальтика кишечника ще не активізувалася і перетравлення їжі буде утруднено.

    У перший день пацієнту дозволяється вживати компот, чай, нежирний кефір або негазовану воду. Зі страв рекомендується курячий бульйон або картопляний суп-пюре з невеликим додаванням крупи. За один прийом чоловік повинен вжити не більше 7 ст. л. страви або напою, тому загальний раціон харчування включає не менше 5 прийомів їжі.

    При відсутності будь-яких ускладнень на другу добу вводиться рідке картопляне пюре або каша з додаванням нежирного м’яса у перетертому вигляді і вершкового масла. При виникненні патологічних проблем дієта залишається такою ж, як і в перший день.

    Третій день зазвичай характеризується нормалізацією перистальтики кишечника і появою першого стільця, що дозволяє перевести пацієнта на дієтичне харчування 5 столу.

    Пацієнт в обов’язковому порядку повинен дотримуватися дієтичного харчування

    Виключенню підлягають види продуктів:

    • жирні риба і м’ясо;
    • помідори;
    • бобові;
    • ковбаси;
    • майонези і кетчупи;
    • консерви;
    • алкоголь;
    • напої і води з газом.

    Категорично забороняється додавати спеції в їжу під час приготування, а кількість солі не повинна перевищувати 8-10 г на добу. Лікарі рекомендують відмовитися від неї протягом 2 тижнів. Смажені і копчені страви знаходяться під забороною.

    У меню повинні бути присутніми:

    • свіжа зелень;
    • морква;
    • кабачки;
    • буряк;
    • кисломолочні продукти;
    • бульйони, приготовані на нежирному м’ясі або овочах.

    Рідина в цей період слід вживати у великому обсязі. Температура поданих страв не повинна бути занадто низькою або високою щоб уникнути подразнення стінок кишечника.

    Дотримання цих нескладних рекомендацій дозволить організму швидше відновитися і вбереже пацієнта від виникнення серйозних ускладнень, які можуть вимагати проведення додаткової операції.

    Можливі ускладнення

    Негативні наслідки гангренозного апендициту виявляються в основному при несвоєчасному зверненні пацієнта до лікаря або неправильного встановлення первинного діагнозу. При цьому у людини діагностуються наступні патологічні процеси:

    • розрив стінки ураженого відростка, що супроводжується викидом гнійних та калових мас у порожнину очеревини;
    • перитоніт гнійної форми;
    • абсцеси в кишечнику і в області малого тазу;
    • септичний тромбофлебіт ворітної вени і її гілок;
    • повний відрив апендикса від сліпої кишки.

    Ускладнення блискавично прогресують, негативно відбиваючись на функціонуванні внутрішніх органів, що нерідко призводить до смерті пацієнта. При виникненні перших симптомів патології необхідно провести ретельну діагностику для встановлення правильного діагнозу і призначення відповідного лікування.

    Гангренозний апендицит є небезпечною формою захворювання, що вимагає проведення хірургічного втручання в короткі терміни. Відмова від операції лише посилить проблему і стане причиною розвитку небезпечних ускладнень, що закінчуються смертю. При прояві болю в правої підвздошній області не варто затягувати з візитом до лікаря, тільки проведення медичної допомоги в цьому випадку допоможе зберегти вам життя.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя