Гепатомегалія печінки (збільшення печінки): що це таке, причини, симптоми, діагностика і лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Клінічні ознаки
  • 3 Як діагностується гепатомегалія
  • 4 Лікування гепатомегалії
    • 4.1 Консервативна
    • 4.2 Оперативна
    • 4.3 Народна
    • 4.4 Дієта при гепатомегалії
  • 5 Ускладнення
  • 6 Профілактичні заходи

Гепатомегалія печінкової системи — захворювання, для якого характерне збільшення органу. Провокуючі фактори будуть різними. Захворювання розвивається після запальних процесів і пухлин. Чи ви робили повний обхід лікарів (диспансеризацію) в останні 5 років?ДаНет

Причини виникнення

При невеликій мірі збільшення печінки, причина полягає в одному з факторів.

  • Страждає процес метаболізму.
  • Є порушення в раціоні харчування.
  • Хворий споживає спиртні напої.
  • У кровоносній системі є токсичні речовини. Це відбувається при вживанні препаратів наркотичного типу або на виробництві в цеху, де людина контактує з токсинами.
  • У вищеописаних ситуаціях патологічний синдром розвивається внаслідок зменшення роботи гепатоцитів – клітини печінкової системи. Кількість токсичних речовин дуже велике і клітини ураженого органу не в змозі впоратися з таким навантаженням.

    До збільшення печінки призводять захворювання цього органу, наприклад, патологія інфекційного запального характеру, доброякісна чи злоякісна пухлина, цироз, різні види гепатитів.

    Гепатомегалія провокується під впливом хвороб, пов’язаних з метаболізмом.

  • Підвищена концентрація заліза в організмі призводить до збільшення печінки. Дана речовина поступово всмоктується з шлунково-кишкового тракту в різні органи, у тому числі і печінку.
  • Лікарі виділяють синдром жирової печінки», коли розвивається гепатомегалія при щоденному надходженні хворого жирів в організм.
  • Патологічний синдром гликогенозного типу, передається у спадок. Розвивається відразу ж після народження. Печінка збільшується в результаті порушення синтезу глікогену.
  • Розміри печінки можуть бути більше стандартного внаслідок порушень в роботі серцевої системи і кровообігу.
  • Патології запального характеру внутрішніх органів також призводять до збільшення печінки.
  • Патогенна флора в організмі провокується патології печінки, що позначається на розмірі органу. Сюди відноситься абсцес, холангіт та інші подібні захворювань.
  • Різні дегенеративні патологічні синдроми, які вражають тканини печінки, також провокує збільшення її розміру, наприклад, статогепатоз.
  • Захворювання розвивається під впливом патологічних синдромів ендокринної системи, наприклад, в процесі виношування дитини або при високій концентрації цукру в кровоносній системі. Імунодефіцит є однією з причин гепатомегалії.
  • Розміри печінки збільшуються при постійному контакті з міддю, концентрація даної речовини в клітинах органу провокує вищеописаний патологічний синдром.

    Гепатомегалія розвивається на тлі тривалого прийому деяких медикаментозних засобів або постійного використання Бадів.

    Клінічні ознаки

    При невеликому збільшенні печінки симптоматики немає. З розвитком патологічного синдрому з’являються ознаки захворювання, які поступово стають інтенсивнішими.

    Лікарі виділяють клінічні симптоми гепатомегалії.

  • Нудота характеру, яка не залежить від прийому їжі.
  • Свербіж шкірних покривів, виникнення висипу.
  • У хворого розвивається відрижка, порушується перистальтика, можливі запори або діарея, живіт сильно роздуває.
  • Живіт праворуч надувається внаслідок збільшених розмірів печінки і стає несиметричним.
  • Шкіра бере жовтий відтінок.
  • При невеликому збільшенні печінки симптоматика не виражена

    Вираженість клінічних ознак та їх характер визначається провокуючим фактором захворювання. Якщо в жирові клітини печінки проникла інфекція, симптоматика відсутня. При відсутності лікування уражений орган збільшується, розвивається висип на тілі і свербіж шкіри.

    Виникає неприємний «аромат» з порожнини рота. Коли печінка збільшується в розмірі, розвивається пронос, нудота, зазначається газоутворення в шлунково-кишковому тракті.

    Гепатит провокує критичну стадію гепатомегалії. Швидкість розвитку визначається різновидом гепатиту та своєчасності терапевтичних процедур. Клінічними ознаками буде жовтий відтінок слизової, розвиток симптомів інтоксикації організму. Виникають хворобливі відчуття в області ребер в правому боці. Не виключається ймовірність кровотеч.

    Якщо печінка збільшилася в результаті порушень в роботі серцевої системи, виражені клінічні ознаки відсутні.

    Якщо орган уражений токсинами, лікарі виділяють пожовтіння очей і шкірних покривів. Коли гепатомегалія викликана фізичним впливом, характерною ознакою є різкий больовий синдром, можливий шок. При травмі пацієнти скаржаться на підвищений тиск артеріальних судин, порушується ритм серця, в процесі промацування больовий синдром посилюється.

    Як діагностується гепатомегалія

    При наявності підозр на дисфункцію печінкової системи, лікар проводить пальпацію органу. Таким чином виявляється гепатомегалія печінки.

    Для підтвердження діагнозу, визначення точних розмірів ураженого органу, призначається медичне обстеження, що включає в себе наступні діагностичні методики.

    Пацієнт обов’язково повинен пройти комплексне обстеження

  • Пацієнту потрібно здати загальний і біохімічний аналіз кров’яних тілець і урини.
  • Призначається УЗД органів шлунково-кишкового тракту.
  • Потрібно пройти аналіз полімеразної ланцюгової реакції.
  • Рентгенографія також дозволяє визначити точні розміри ураженого органу.
  • Призначається біопсія печінки.
  • Застосовується комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.
  • Проводиться сканування за допомогою радіоізотопів.
  • Проводять імунологічне дослідження.
  • Проходження діагностики передбачає кілька стадій. Для встановлення причини провокуючого фактора використовуються методика виключення. Спочатку використовуються диференціальні методики, які виключають вірусну природу патологічного синдрому.

    Далі вивчається анамнез, встановлюється концентрація антитіл в крові до різних гепатитів. ЦПР є основною діагностичною методикою.

    При біохімічному аналізі сечі виявляються інфекції, для точного визначення збудника проводиться пункція нирки.

    Поширена діагностична методика – УЗД печінки, що дозволяє визначити стан паренхіми органу, встановити діаметр судин. Допплерографическая методика дозволяє обстежити венозні судини, які живлять орган.

    МРТ призначається при наявності підозри на пухлину доброякісного або злоякісного характеру. Інші методики використовуються, коли вищеописані процедури не дозволили встановити провокуючий фактор гепатомегалії печінки.

    Лікування гепатомегалії

    Терапевтичний курс складається лікарем. Лікування спрямоване на усунення провокуючого фактора патологічного синдрому. Застосовуються різні методики терапії.

    Консервативна

    Хворому прописують лікарські препарати, зміцнюючі оболонку клітин, наприклад, Карсил. Призначаються медикаментозні засоби залежать від причини збільшеного розміру печінки. При вірусної природи хвороби використовуються ліки противірусного характеру. При бактеріальному ураженні призначається антибіотик.

    Якщо провокуючий фактор – цироз, використовується медикаментозне засіб з класу глюкокортикостериодов. При виявленні недостатності ураженого органу використовуються лікарські препарати діуретики.

    В комплексі з медикаментозним лікуванням вносяться коригування в раціон харчування, хворому рекомендуються щоденні фізичні навантаження, відмовитися від куріння і вживання алкогольних напоїв.

    Оперативна

    В особливо важких випадках призначається трансплантація органів. Хірургічне лікування використовується для хворих молодше 60 років, у разі розвитку захворювання. Оперативні методики застосовуються також для видалення новоутворень доброякісного характеру.

    Народна

    Народні методи лікування дозволяється використовувати на будь-якому етапі розвитку захворювання. Всі рецепти можна застосовувати в домашніх умовах, це стане доповненням до курсу лікування. Найбільша ефективність відзначається при початковій або середній ступінь гепатомегалії печінки. Народні цілителі рекомендують наступні рецепти при збільшених розмірах вищеописаного органу.

  • Змішати шавлія, цикорій, коріння півонії в рівних пропорціях, по 10 грам. Інгредієнти розмішують і розбавляються в 500 мілілітрах води. Суміш потрібно тримати на малому вогні 30 – 40 хвилин, після чого відвар настоюється 3 – 4 години. Перед прийомом потрібно процідити. Приймати слід по 150-200 мл 1 раз в день.
  • У склянці води розчиняють по 20 грам меду і лимонного соку. Напій потрібно пити 2 рази на день, вранці і ввечері. Протипоказанням до застосування даного народного рецепту є висока концентрація цукру в кровоносній системі.
  • Зменшити розміри печінки можна за допомогою гарбуза. Потрібно споживати півкілограма овочів в день в будь-якому вигляді.
  • Щодня споживаючи 50 грам буряка у відвареному вигляді також вдасться знизити темпи розвитку гепатомегалії печінки.
  • Для зняття хворобливих відчуттів народні цілителі рекомендують сік з журавлини. Слід випивати 200 мл щодня в ранкові години.
  • Оливкова олія позитивно позначиться на функціонуванні печінкової системи, також допоможе щодня по 60 хвилин лежати на грілці під лівим боком.
  • З метою профілактики народні цілителі рекомендують збільшити споживання меду і волоського горіха.
  • Перед прийомом їжі потрібно з’їдати ялівцеві ягоди, у день слід вживати не більше 15 штук.
  • Народні рецепти не зможуть замінити медикаментозне або хірургічне лікування.

    Вищеописані методики допоможуть швидше усунути причину захворювання, позбавитися від симптомів. Перед використанням рецептів рекомендується проконсультуватися з лікарем.

    Дієта при гепатомегалії

    Лікарські препарати не зможуть вирішити проблему без коригувань раціону харчування. Потрібно відмовитися від шкідливих звичок, що негативно впливають на печінкову систему. Це прискорить процес одужання.

  • Лікарі рекомендують дробове харчування, від 5 до 9 разів на день. Порції повинні бути невеликими. Подібна методика знизить навантаження на печінку.
  • Потрібно виключити з раціону харчування будь-яку смажену їжу, переважно готувати на парі або варити.
  • Слід звести до нуля споживання цукру та інших солодощів, а також хлібобулочних виробів.
  • Жирні різновиди м’яса, консервовані продукти також під забороною.
  • Раціон харчування повинен включати більше фруктів і каш.
  • У раціоні харчування повинно бути більше фруктів і овочів

    Потрібно дотримуватися столу №5, який забезпечує підтримку нормального рівня заліза в кровоносній системі.

    Ускладнення

    Головна небезпека при гепатомегалії печінки – цироз. По мірі прогресування патологічного синдрому руйнуються клітини ураженого органу. На їх місці утворюється сполучна тканина, нездатна очищати організм від токсичних речовин.

    Печінка не може виконувати свої функції, у пацієнта розвиваються внутрішні крововиливи, шкірні покриви стають землистого кольору, больовий синдром набуває постійний характер.

    Профілактичні заходи

    Профілактика передбачає виключення провокуючих факторів захворювання. Потрібно відмовитися від куріння, вживання алкогольних напоїв. Треба скорегувати раціон харчування, до нього мають входити потрібні організму елементи і мінерали.

    Рекомендується звести до мінімуму жирні і смажені страви. Потрібно лікувати патологічні синдроми, які можуть призвести до збільшення розміру печінки. Деякі захворювання не мають клінічних ознак, потрібно проходити огляд у лікаря не рідше одного разу в 12 місяців з метою профілактики.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя