Зміст
- 1 Причини виникнення
- 2 Клінічні ознаки
- 3 Як діагностується гепатомегалія
- 4 Лікування гепатомегалії
- 4.1 Консервативна
- 4.2 Оперативна
- 4.3 Народна
- 4.4 Дієта при гепатомегалії
- 5 Ускладнення
- 6 Профілактичні заходи
Гепатомегалія печінкової системи — захворювання, для якого характерне збільшення органу. Провокуючі фактори будуть різними. Захворювання розвивається після запальних процесів і пухлин. Чи ви робили повний обхід лікарів (диспансеризацію) в останні 5 років?ДаНет
Причини виникнення
При невеликій мірі збільшення печінки, причина полягає в одному з факторів.
У вищеописаних ситуаціях патологічний синдром розвивається внаслідок зменшення роботи гепатоцитів – клітини печінкової системи. Кількість токсичних речовин дуже велике і клітини ураженого органу не в змозі впоратися з таким навантаженням.
До збільшення печінки призводять захворювання цього органу, наприклад, патологія інфекційного запального характеру, доброякісна чи злоякісна пухлина, цироз, різні види гепатитів.
Гепатомегалія провокується під впливом хвороб, пов’язаних з метаболізмом.
Розміри печінки збільшуються при постійному контакті з міддю, концентрація даної речовини в клітинах органу провокує вищеописаний патологічний синдром.
Гепатомегалія розвивається на тлі тривалого прийому деяких медикаментозних засобів або постійного використання Бадів.
Клінічні ознаки
При невеликому збільшенні печінки симптоматики немає. З розвитком патологічного синдрому з’являються ознаки захворювання, які поступово стають інтенсивнішими.
Лікарі виділяють клінічні симптоми гепатомегалії.
При невеликому збільшенні печінки симптоматика не виражена
Вираженість клінічних ознак та їх характер визначається провокуючим фактором захворювання. Якщо в жирові клітини печінки проникла інфекція, симптоматика відсутня. При відсутності лікування уражений орган збільшується, розвивається висип на тілі і свербіж шкіри.
Виникає неприємний «аромат» з порожнини рота. Коли печінка збільшується в розмірі, розвивається пронос, нудота, зазначається газоутворення в шлунково-кишковому тракті.
Гепатит провокує критичну стадію гепатомегалії. Швидкість розвитку визначається різновидом гепатиту та своєчасності терапевтичних процедур. Клінічними ознаками буде жовтий відтінок слизової, розвиток симптомів інтоксикації організму. Виникають хворобливі відчуття в області ребер в правому боці. Не виключається ймовірність кровотеч.
Якщо печінка збільшилася в результаті порушень в роботі серцевої системи, виражені клінічні ознаки відсутні.
Якщо орган уражений токсинами, лікарі виділяють пожовтіння очей і шкірних покривів. Коли гепатомегалія викликана фізичним впливом, характерною ознакою є різкий больовий синдром, можливий шок. При травмі пацієнти скаржаться на підвищений тиск артеріальних судин, порушується ритм серця, в процесі промацування больовий синдром посилюється.
Як діагностується гепатомегалія
При наявності підозр на дисфункцію печінкової системи, лікар проводить пальпацію органу. Таким чином виявляється гепатомегалія печінки.
Для підтвердження діагнозу, визначення точних розмірів ураженого органу, призначається медичне обстеження, що включає в себе наступні діагностичні методики.
Пацієнт обов’язково повинен пройти комплексне обстеження
Проходження діагностики передбачає кілька стадій. Для встановлення причини провокуючого фактора використовуються методика виключення. Спочатку використовуються диференціальні методики, які виключають вірусну природу патологічного синдрому.
Далі вивчається анамнез, встановлюється концентрація антитіл в крові до різних гепатитів. ЦПР є основною діагностичною методикою.
При біохімічному аналізі сечі виявляються інфекції, для точного визначення збудника проводиться пункція нирки.
Поширена діагностична методика – УЗД печінки, що дозволяє визначити стан паренхіми органу, встановити діаметр судин. Допплерографическая методика дозволяє обстежити венозні судини, які живлять орган.
МРТ призначається при наявності підозри на пухлину доброякісного або злоякісного характеру. Інші методики використовуються, коли вищеописані процедури не дозволили встановити провокуючий фактор гепатомегалії печінки.
Лікування гепатомегалії
Терапевтичний курс складається лікарем. Лікування спрямоване на усунення провокуючого фактора патологічного синдрому. Застосовуються різні методики терапії.
Консервативна
Хворому прописують лікарські препарати, зміцнюючі оболонку клітин, наприклад, Карсил. Призначаються медикаментозні засоби залежать від причини збільшеного розміру печінки. При вірусної природи хвороби використовуються ліки противірусного характеру. При бактеріальному ураженні призначається антибіотик.
Якщо провокуючий фактор – цироз, використовується медикаментозне засіб з класу глюкокортикостериодов. При виявленні недостатності ураженого органу використовуються лікарські препарати діуретики.
В комплексі з медикаментозним лікуванням вносяться коригування в раціон харчування, хворому рекомендуються щоденні фізичні навантаження, відмовитися від куріння і вживання алкогольних напоїв.
Оперативна
В особливо важких випадках призначається трансплантація органів. Хірургічне лікування використовується для хворих молодше 60 років, у разі розвитку захворювання. Оперативні методики застосовуються також для видалення новоутворень доброякісного характеру.
Народна
Народні методи лікування дозволяється використовувати на будь-якому етапі розвитку захворювання. Всі рецепти можна застосовувати в домашніх умовах, це стане доповненням до курсу лікування. Найбільша ефективність відзначається при початковій або середній ступінь гепатомегалії печінки. Народні цілителі рекомендують наступні рецепти при збільшених розмірах вищеописаного органу.
Народні рецепти не зможуть замінити медикаментозне або хірургічне лікування.
Вищеописані методики допоможуть швидше усунути причину захворювання, позбавитися від симптомів. Перед використанням рецептів рекомендується проконсультуватися з лікарем.
Дієта при гепатомегалії
Лікарські препарати не зможуть вирішити проблему без коригувань раціону харчування. Потрібно відмовитися від шкідливих звичок, що негативно впливають на печінкову систему. Це прискорить процес одужання.
У раціоні харчування повинно бути більше фруктів і овочів
Потрібно дотримуватися столу №5, який забезпечує підтримку нормального рівня заліза в кровоносній системі.
Ускладнення
Головна небезпека при гепатомегалії печінки – цироз. По мірі прогресування патологічного синдрому руйнуються клітини ураженого органу. На їх місці утворюється сполучна тканина, нездатна очищати організм від токсичних речовин.
Печінка не може виконувати свої функції, у пацієнта розвиваються внутрішні крововиливи, шкірні покриви стають землистого кольору, больовий синдром набуває постійний характер.
Профілактичні заходи
Профілактика передбачає виключення провокуючих факторів захворювання. Потрібно відмовитися від куріння, вживання алкогольних напоїв. Треба скорегувати раціон харчування, до нього мають входити потрібні організму елементи і мінерали.
Рекомендується звести до мінімуму жирні і смажені страви. Потрібно лікувати патологічні синдроми, які можуть призвести до збільшення розміру печінки. Деякі захворювання не мають клінічних ознак, потрібно проходити огляд у лікаря не рідше одного разу в 12 місяців з метою профілактики.