Кісточка — кісткове утворення нижнього відділу гомілки. Травми гомілки і стопи, зокрема переломи кісток, — найбільш часті ушкодження, з якими стикаються травматологи. Вчасно надана перша допомога після травмування, грамотна терапія, а також реабілітація після перелому кісточки — найважливіші компоненти лікування, завдяки яким відновлюється ушкоджена кінцівка.
Загальна інформація про травму
Існує латеральна (зовнішня) і медіальна (внутрішня) щиколотки. Латеральна кісточка являє собою нижню частину малогомілкової кістки, виконує функцію стабілізації гомілковостопного суглобу. Внутрішня кісточка — частина нижньої ділянки великогомілкової кістки. Обидві, зовнішня і внутрішня щиколотки, утворюють подобу вилки гомілковостопного суглоба.
Реабілітаційний період після перелому кісточки залежить від ступеня тяжкості травми, віку пацієнта. Відкритий перелом — найбільш складний вид травми, при якому утворюється рана у зв’язку з травмуванням кістками шкірного покриву. Закритий перелом відбувається без утворення подібних ран, але може бути зі зміщенням кісткових тканин або без нього. У першому випадку реабілітація після зняття гіпсу проходить набагато легше, а пошкодження, що супроводжуються зміщенням, припускають більш тривалої терапії і подальшого відновлення.
Види реабілітаційних процедур
Іммобілізаційний період передбачає спокій, особливо перші дні після операції, а також обмеження рухів на термін не менше 5 днів після травми.
По закінченню цього періоду показано нескладні вправи, що проводяться під час знерухомлення:
- стиснення і скорочення стегнових м’язів хворої кінцівки на 20-30 разів з невеликими інтервалами на відпочинок;
- стискання-розтискання пальців пошкодженої ноги;
- махання нерухомою ногою, виконується сидячи на ліжку, опустивши ногу вниз (відбувається згинання в коліні);
- також махи ногою можна виконувати з положення стоячи з опорою на милиці або стіну.
Інші реабілітаційні заходи проводяться по закінченню періоду іммобілізації: після зняття гіпсу, контрольної рентгенографії, а також після того, як спаде набряк.
Відновитися стопі і гомілкостоп під час реабілітації допомагають:
- фізіотерапевтичні процедури;
- масаж;
- лікувальна гімнастика, деякі елементи якої, як уже було відзначено, можна виконувати в період знерухомлення;
- правильне харчування.
Фізіотерапевтичні процедури
Відновлення після перелому кісточки вимагає проведення фізіотерапії. Для кращого зрощення кісток показано магнітотерапія, інфрачервоне опромінення. Після відкритих переломів і травм зі зміщенням призначають перлинні, кисневі ванни, аплікації парафіном, озокеритом. Біль і набряк усуваються електрофорез, УВЧ. Для швидкого зрощення кісток можливе призначення екстракорпорального ударно-хвильового лікування.
Протипоказані фізіотерапевтичні процедури:
- пацієнтам з хворобами органів кровотворення;
- людям, що мають новоутворення;
- при нестабільних переломах;
- при наявності гнійних процесів відтоку вмісту;
- у разі розвитку гострих патологій;
- пацієнтам з психічними хворобами;
- а також тим, у кого загострилися хронічні захворювання.
Масаж
Масаж, як і фізіотерапевтичні процедури, призначають відразу після закінчення періоду іммобілізації. При масажуванні кінцівки використовують знеболюючі препарати, як то: мазі або гелі. Застосування цих допоміжних засобів пов’язано з тим, що пошкоджений раніше ділянку ще дуже чутливий, може хворіти. Відразу після сеансу масажу ушкоджена кінцівка обмотується пов’язкою з еластичного бинта.
Правильно проведений масаж усуває набряк, сприяє кровообігу, стабілізує обмін речовин у м’язах, суглобах. Під час відновного періоду в середньому показано проведення близько 15 сеансів масажу, які можна виконувати самостійно в домашніх умовах, але виключно після консультації з лікарем-реабілітологом.
Види масажу:
- Погладжування теплими долонями гомілки. Проводиться в напрямку знизу вгору. Після цього роблять м’яке розтирання хворого місця.
- Легке постукування, пощипування кінчиками пальців до щиколотки. Рухи повинні бути круговими.
Нерідко паралельно з масажем призначають застосування мазей і компресів, сприяють швидкому загоєнню хворого місця.
- Оливкова олія (50 мл), мідний купорос (15 г), смолу їли (20 г) і одну подрібнену цибулину, ретельно перемішують і наносять на пошкоджене місце відразу після сеансу масажу.
- Не менш ефективно муміє, доданий в рожеве масло. Суміш обережно втирають у шкіру, залишають на кілька хвилин.
- Борсуковий жир — прекрасний засіб в період реабілітації після перелому кісточки завдяки здатності жиру прибирати гематоми, рани, свищі.
- Відмінно знімає хворобливі відчуття компрес на основі тертої сирої картоплі.
- Також популярні спиртові компреси — вони ефективно знімають набряклість і сприяють кращому кровообігу в нозі.
Відео
Відео — Перелом щиколотки
Лікувальна фізкультура
Головні завдання ЛФК — повернути нозі пацієнта повноцінну активність, а також попередити виникнення ускладнень, до яких може призвести перелом щиколотки.
Виконуються вправи ЛФК в період іммобілізації і після нього. При цьому головний принцип ЛФК — плавне, дозоване збільшення навантажень, регулярність, відсутність болю при виконанні вправ.
Через кілька тижнів після травми настає час реабілітації після перелому кісточки. Після зняття гіпсу з пошкодженої кінцівки для хворого складають комплекс лікувальних вправ, завдяки яким швидше спаде набряк і настане одужання. Зазначимо, що вибір вправ грунтується на ступені тяжкості травми та призначається лікарем — тільки лікар знає, скільки днів виконувати ті чи інші вправи, а також які саме з занять необхідні у даному випадку.
Нижче наведено лише приклад вправ, що входять в комплекс ЛФК:
- поперемінна ходьба на носках і п’ятах протягом не менше 5 хвилин;
- присідання (від 4 до 8 разів за один підхід), виконувати які потрібно спочатку з відривом п’ять від землі, згодом потрібно намагатися, щоб вся стопа перебувала на поверхні;
- катання хворою ногою по підлозі м’ячика, пляшки, качалки;
- хапання пальцями кінцівки, що потребує відновлення, олівця або ручки;
- рух носками на себе і назад (близько 10 разів);
- ходіння по сходах.
Як правило, відразу після зняття гіпсової пов’язки реабілітаційні заходи проводяться через день, згодом навантаження збільшується, і вправи ЛФК виконують щодня. При цьому строки, відведені на реабілітацію, індивідуальні для кожного пацієнта.
Вправи, виконувати які у відновний період, не рекомендовано:
- біг;
- сильна опора на травмовану кінцівку;
- стрибки в сторони і вперед-назад;
- біг приставними кроками, на місці;
- ходіння з поперемінної опорою на зовнішню і внутрішню сторону стопи;
- тривалі піші прогулянки;
- активні заняття спортом;
- також не рекомендовано виконувати активну побутову роботу, займатися танцями;
- ходіння на підборах — все це тільки збільшить набряк і не дасть нозі відновлюватися в повній мірі.
Харчування
Раціон у період відновлення, який буде тривати не менше 2 місяців, необхідно ретельно продумати. З їжею в організм повинні попадати всі необхідні вітаміни і мікроелементи, завдяки яким відновлюються пошкоджені тканини. Важливо вживати продукти з вмістом кальцію, заліза, фосфору. Іноді показаний прийом вітамінних комплексів.
Для міцності кісток важливий кальцій. Однак для його кращого засвоєння необхідні фосфор і вітамін D. Надлишок кальцію позначається на організмі не менш згубно, ніж його нестача: можливо збільшення кількості судинних бляшок і розвиток атеросклерозу. Вітамін K2 сприяє перенаправлення кальцію до кісток і очищенню судинної системи. У разі нестачі вітаміну A щільність кісткової тканини зменшується, кістки більше схильні до переломів. Завдяки марганцю і селену кістки збагачуються киснем. Колаген і хондроїтин сприяють зміцненню суглобів та хрящів.
Незважаючи на те, що фармацевтичний ринок насичений препаратами, що сприяють зміцненню, допомагають кісткової тканини реабілітуватися, самостійно набувати ті чи інші вітаміни або добавки не варто. Краще це зробити після консультації з лікарем.
Дуже важливо, щоб всі реабілітаційні заходи, мета яких — зняти набряк, зміцнити кінцівку і відновити втрачені функції пошкодженої ноги були проведені в повному обсязі.
Не можна ігнорувати призначення лікаря, лінуватися, не приходити на процедури. В іншому випадку можливі ускладнення, як то: деформуючий остеоартроз, остеомієліт, кульгавість, хронічні болі.
