Гіпоксітерапія: показання та протипоказання

Гіпоксітерапія, чи нормобарична гіпоксітерапія – це метод физиолечения, заснований на застосуванні в якості лікувального чинника газової суміші зі зниженим вмістом в ній кисню, дихання якої чергується з диханням повітрям звичного для нас складу при нормальному атмосферному тиску. Близько 50 років тому – в 70-80-х роках ХХ століття активно досліджували цю методику вчені СРСР Н. А. Агаджанян і Р. Б. Стрільців. Саме вони провели ряд випробувань і сформулювали основні теоретичні положення гіпокситерапії. З тих пір медики багатьох країн активно використовують цей метод физиолечения у своїй практиці. Про те, які ефекти він надає на організм людини, яким показаний пацієнтам, а кому не рекомендований до застосування, а також про техніку проведення процедури гіпокситерапії ви дізнаєтеся з нашої статті.

Зміст

• 1 Ефекти
• 2 Показання та протипоказання
  • 2.1 Для лікування
  • 2.2 Засіб профілактики
  • 2.3 Протипоказання
• 3 Апаратура
• 4 Параметри суміші і методика проведення процедури
• 5 Висновок

Ефекти

Цілющі ефекти гірського повітря, у складі якого концентрація кисню невисока, відомі людям вже багато століть поспіль. Однак низький атмосферний тиск, яке має місце на висоті, для більшості людей практично перекреслює ефекти повітря, оскільки істотно погіршує переносимість гіпоксії. Щоб зробити доступним метод лікування гірським повітрям для широкого кола пацієнтів, і був розроблений такий метод физиолечения, як нормобарична гіпоксітерапія.

Лікувальна дія цієї методики обумовлено виникає під час сеансу гіпоксичної гіпоксією з подальшим відновленням нормального постачання тканин киснем. Згідно з даними досліджень, основними ефектами є:

• активізація мукоциліарного транспорту – поліпшення трахеобронхіальною прохідності і полегшення відходження мокротиння;
• посилення вентиляції в альвеолах, збільшення хвилинного об’єму кровообігу, зниження артеріального тиску;
• активізація антиоксидантної системи організму (розріджене повітря пригнічує активність системи перекисного окислення ліпідів в мембранах клітин, перешкоджаючи передчасному старінню останніх);
• поліпшення струму крові в тканинах та органах (сприяє розкриття нефункціонуючих капілярів, стимулює кровотворення і викид елементів крові з депо, підвищуючи здатність крові до транспортування кисню);
• нормалізація роботи системи імунітету, в результаті чого підвищується резистентність організму до впливу вірусних та бактеріальних інфекційних агентів і знижується підвищена чутливість організму до впливу тих чи інших алергенів;
• підвищення стійкості організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища – екстремальним, фізичним, лікарських та хімічним інтоксикацій;
• поліпшення загального самопочуття хворих, зниження стомлюваності, підвищення інтересу до роботи і антистресовий ефект – пацієнти відзначають прилив сил, підвищення життєвого тонусу, поліпшення пам’яті і швидкості розумових процесів, стійкість до стресів.

Показання та протипоказання

Нормобарична гіпоксітерапія є методом лікування, так і профілактичним методом, що дозволяє запобігти або знизити ризик розвитку тих чи інших захворювань.

Для лікування

Вона застосовується з метою лікування наступних захворювань:

• хвороб ендокринної системи, у тому числі цукрового діабету, ожиріння, метаболічного синдрому, тиреотоксикозу та інших;
• хронічних захворювань дихальних шляхів (бронхіальної астми, бронхітів, ексудативного плевриту та інших);
• патології серця і судин (ішемічної хвороби серця, зокрема на етапі реабілітації після перенесеного інфаркту міокарда, стенокардії напруги та постінфарктного кардіосклерозу; есенціальної гіпертензії);
• вегетосудинної дистонії як за кардіальним, так і по гіпертонічному типу;
• хронічних захворювань репродуктивної системи (наприклад, сальпінгоофориту);
• хвороб нервово-психічної сфери (епілепсії, депресій, астенічного синдрому, неврозів);
• алкогольної та наркотичної залежності;
• хронічних лейкозів у стадії ремісії;
• анемій – залізодефіцитної, гіпопластичний;
• полінозів, хронічної кропив’янки та інших видів алергічних реакцій;
• вібраційної хвороби.

Засіб профілактики

• Гіпоксітерапія може бути використано як засіб профілактики ГРВІ (після курсу процедур ризик захворіти на епідемію знижується в 2-4 рази), серцево-судинних і алергічних захворювань.
• На етапі підготовки до різного роду оперативних втручань та в період післяопераційної реабілітації також застосовують цей метод фізіотерапії, оскільки він знижує ризик розвитку післяопераційних ускладнень та підвищує стійкість організму до впливу ззовні, в тому числі покращує переносимість операції.
• Застосовувана на етапі підготовки до вагітності і пологів, нормобарична гіпоксітерапія зменшує ризик розвитку у вагітної токсикозу, знижує ймовірність виникнення ускладнень вагітності і будь-яких вроджених вад у плода.
• Показаний метод та особам, які мають надлишкову масу тіла, для попередження розвитку порушень обміну речовин.
• У осіб, змушених часто змінювати часові пояси, цей метод физиолечения дозволяє зменшити вираженість десинхроноза.
• Здоровим людям, у тому числі і спортсменам, також показана ця методика физиолечения – після курсу процедур пацієнти відзначають значне підвищення працездатності, поліпшення витривалості і стійкості до впливу зовнішніх факторів, в тому числі до високих фізичних навантажень. Ці ж ефекти гіпокситерапії є бажаними для туристів, альпіністів, льотчиків, військовослужбовців, водолазів та інших осіб екстремальних професій.

Протипоказання

У ряді випадків проведення гіпокситерапії небажано. Основними протипоказаннями до цього методу физиолечения є:

• гострі інфекційні захворювання (ГРВІ, бронхіти, пневмонії, пієлонефрити та інші) та неінфекційні (інсульти, загострення бронхіальної астми, інфаркт міокарда та інші) захворювання;
• вроджені вади серця і судин;
• тяжка артеріальна гіпертензія;
• хронічні порушення функції печінки, нирок, серця в стадії декомпенсації;
• індивідуальна непереносимість гіпоксії.

Апаратура

Апарати, що генерують повітря із низьким вмістом кисню, бувають 3 видів:

• засновані на принципі зворотного дихання («КШАТ», застосовуються виключно для індивідуального використання);
• з мембранною технологією розділення газів;
• засновані на часткове заміщення кисню повітря атмосфери азотом.

До апаратів 2-ї і 3-ї груп відносять «Еверест», «ГІП-10» і «ГІП-11». Вони призначені для проведення групової гіпокситерапії.

Параметри суміші і методика проведення процедури

Для лікування використовують повітряну суміш, що містить 88-90 % азоту і лише 10-12 % кисню, температурою від 18 до 23° С. Апарат подає цю суміш під тиском 1020 гПа зі швидкістю 0.72 м3*год-1.

Методика застосування апарату «КШАТ» для індивідуального використання

Складовими частинами апарату є маска, пристрій-абсорбер і дихальний мішок.

Маску одягають на обличчя пацієнта, мішок заповнюється видихається їм повітрям (який, природно, обеднен киснем, так як останній поглотился організмом пацієнта). Цей потім повітря проходить через абсорбер, де вуглекислий газ зв’язується хімічною речовиною-поглиначем. У корпусі абсорбера є отвори, через які в апарат надходить повітря ззовні. Потім знову надійшов повітря змішується з видихається пацієнтом повітрям і утворюється лікувальна суміш зі зниженим вмістом кисню.

Пацієнт під час сеансу протягом 1-5 хвилин дихає через маску – вдихає і видихає повітря з мішка, поки останній не спорожніє на 2/3. Потім він знімає маску і 2-3 хвилини дихає атмосферним повітрям (за цей період мішок знову наповнюється лікувальної дихальної сумішшю). Одна процедура включає в себе від 1 до 10 таких циклів, тобто може тривати до 50 хвилин. Курс лікування складається з 12-15 гипокситерапевтических процедур, що проводяться щодня.

Висновок

Нормобарична гіпоксітерапія – унікальний, не схожий на інші метод физиолечения, надає на організм людини безліч позитивних ефектів, що дозволяє лікувати і проводити первинну та вторинну профілактику цілого ряду різнорідних захворювань.

Телекомпанія СГУ ТБ, програма «Школа здоров’я» на тему «Гіпоксітерапія»:

Лікар-кардіолог Оксана Євдокимова розповідає про гіпокситерапії: