Нервову систему можуть вражати пухлини як доброякісної, так і злоякісного характеру. Головний мозок часто є місцем локалізації і метастазування новоутворень. Найчастіше глиобластома вражає скроневу і лобову частки, мозочок та стовбур мозку. Вона є різновидом злоякісних пухлин, які розростаються з нервових клітин. Глиобластому відрізняє стрімке зростання і проростання в тканину мозку, а також відсутність чітких меж пухлини, що сильно ускладнює можливість оперативного шляхи лікування.
Механізм утворення пухлини. Поширеність захворювання
У головному мозку є два різновиди клітин. Нейрони передають інформацію. Інший тип клітин – глії – відповідає за фіксацію і підтримку. Первинні утворення характерні для клітин двох типів.
Гліома відноситься до найпоширеніших різновидів первинних новоутворень. Більше 80% випадків відноситься саме до цього захворювання. Це самий агресивний підтип гліоми. В Європейських країнах гліобластомою хворіють більше 13000 осіб. З-за своєї агресивності, пухлина поширюється дуже швидко, вилікувати таке захворювання не представляється можливим. Мова йде лише про продовження життя пацієнту.
Різновиди гліобластоми
В залежності від того, які групи клітин вражені, виділяють 3 групи глиобластом:
- Мультиморфную.
- Гигантоклеточную.
- Глиосаркому.
Найбільш агресивною формою гліобластоми є мультиморфная. Вона представлена низкодифференцированными клітинами з безліччю судин. Найчастіше уражаються різноманітні за структурою клітини і тканини.
Мультиморфная глиобластома
У нервовій системі існує різновид клітин самого великого розміру, що містять кілька ядер. Саме ці клітини вражені у разі гігантоклітинної форми гліобластоми.
Глиосаркома представлена гліальними клітинами, а також і клітинами сполучної тканини.
Ступеня розвитку захворювання
Виходячи з наявності або відсутності специфічних ознак, пухлини у головному мозку поділяються на 4 стадії. Перша стадія характеризується новоутвореннями, що не носять ознаки злоякісності. На другій стадії можна говорити про наявність атипових процесів в клітинах і про появу злоякісності. Такі новоутворення ростуть повільно, шанс на одужання й реабілітацію великий. На третин стадії пухлина розростається швидше, але наявності ознак некротизації немає. Четверта стадія – глиобластома – характеризується швидкими темпами зростання, некротичними процесами. Прогноз в такому випадку вкрай несприятливий.
Можливість рецидивів при глиобластоме
Складність лікування захворювання пояснюється тим, що пухлина не має виражених меж і форми. З цієї причини видалити пухлину повністю неможливо. Злоякісні клітини мають стійкість до опромінення.
Причини прояву гліобластоми
Основною причиною захворювання прийнято вважати віруси SV40, ВГЧ-6 і цитомегаловірус. Виявлено зв’язок між виникненням захворювання і впливом іонізуючого випромінювання, вживанням алкоголю. У 2006 році проводилися дослідження, які виявили шкідливі умови роботи, особливо вплив свинцю, провокують утворення патологічних клітин. У тропічних країнах передавати вірус може малярійний комар.
Виявлено, що цим захворюванням частіше страждають чоловіки у віці після 40 років. Чіткого зв’язку між спадковою схильністю і розвитком захворювання не виявлено. Також не виявлено зв’язок між тютюнопалінням, вживанням консервантів, впливом електромагнітного поля.
Існує ряд додаткових факторів, що провокують появу гліобластома:
- Наявність у пацієнта інших пухлин, особливо астроцитоми.
- Присутність в анамнезі черепно-мозкових травм.
- Вірус герпесу VI типу.
- Радіація.
- Мутації генів.
Симптоми захворювання
До найпоширеніших симптомів можна віднести наступні:
- Скарги на головний біль, особливо після кашлю, чхання, фізичних навантажень.
- Високий внутрішньочерепний тиск.
- Нудота і блювання.
- З’являються проблеми із зором і слухом.
- Судомний синдром.
- Зміна поведінки.
- Запаморочення.
- Підвищена стомлюваність, сонливість.
- Погіршення пам’яті.
- Порушення мови.
- Пригнічення дихання.
- Апатія, депресивний настрій.
- Параліч або порушення чутливості кінцівки.
В залежності від того, де знаходиться осередок ураження, можна судити про зміни в роботі того чи іншого органу. У цьому випадку мова йде про вогнищевою симптоматикою.
Лікування, що робити
Основними видами лікування при глиобластоме є хіміотерапія, опромінення, хірургічне втручання. Такі методи відносяться до паліативним, тобто підтримує, продовжує життя на якийсь час.
В останні роки для лікування гліобластоми застосовується новий метод – біотерапія. Він полягає в стимуляції імунної системи пацієнта з допомогою вакцин, генної терапії, а також введення моноклональних антитіл. Такий вид боротьби із захворюванням вважається найбільш ефективним, оскільки препарат впливає лише на уражені клітини, не зачіпаючи здорові.
Як вмирають від гліобластоми?
Існує ряд ознак, предзнаменующий догляд пацієнта.
Виживаність при глиобластоме
Якщо пацієнту проводилося опромінення або хімія і результат сприятливий, ймовірність продовження життя до півтора років. Пацієнти, які не зверталися за допомогою, помирають протягом 3-9 місяців.
Більш ефективним є операція по видаленню пухлини, а потім наступні заходи — хіміотерапія та опромінення. У деяких випадках пацієнт проживає ще 2,5 -3 роки.
