Гнильна диспепсія: причини, класифікація, симптоми, методи лікування

Зміст

  • 1 Чому виникає
  • 2 Класифікація
  • 3 Клінічні ознаки
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування гнильної диспепсії
  • 6 Можливі ускладнення та профілактика

Гнильна диспепсія передбачає порушену роботу кишкового тракту, яка пояснюється дисфункцією при обробці білків. Альтернативне назва патологічного синдрому – дріжджова диспепсія.

Гнильна диспепсія: причини, класифікація, симптоми, методи лікування

Захворювання розвивається в тонкому відділі шлунково-кишкового тракту. Білки не можуть засвоюватися в організмі. Це провокує гнильний процес , починається скупчення токсинів в організмі, збільшується концентрація кислот.

Страждає процес циркуляції тканин, провокується набряклість, погіршується функціонування кишкового тракту. При розкладанні та засвоєнні білків беруть участь різні мікроорганізми. У процесі розвитку гнильної диспепсії відзначається вироблення ендотоксину, що проникає в кровоносну систему і провокує негативну реакцію імунітету. В результаті починається запальної процес печінкової і кровоносної системи, особливо у відділі товстого кишкового тракту.

Білки починають гнити, утворюється аміак, який проникає в кровоносні тільця. Це негативним чином позначається на стані центральної нервової системи.

Концентрація білків призводить до закупорки кровоносних судин, страждає кровообіг в кишковому тракті.

Чому виникає

Лікарі виділяють кілька факторів, під впливом яких може виникнути порушений розпад білків. Головна причина – надлишок речовини в продукті харчування. Людина включає в раціон надмірна кількість м’яса або риби, кишковому тракту не вистачає ферментів.

Виділяють кілька вроджених аномалій, здатних порушити процес розпаду білкової речовини.

  • Аминоацидопатия характеризується браком ферментів, що беруть участь в процесі засвоєння білкових сполук.
  • Недостатня концентрація фенидаданина провокує розвиток гнильної диспепсії.
  • При пошкодженні ворсинок тонкого кишкового тракту порушується процес всмоктування білків.
  • Провокуючим фактором є патологія Крона, що надає негативний вплив на усі відділи шлунково-кишкового тракту.
  • Ризик розвитку гнильної диспепсії збільшується у разі споживання неякісних продуктів харчування, харчового отруєння, при розвитку хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, при відсутності фізичних навантажень.

    Гнильна диспепсія: причини, класифікація, симптоми, методи лікування

    Класифікація

    В практиці виділяють гостру і хронічну форму гнильної диспепсії.

    Перша різновид у 98 випадках зі 100, прогресує в ранньому віці через неправильно складеного раціону харчування або неправильного догляду за дитиною. Механізми травлення не сформовані до кінця, що при великих навантаженнях на шлунково-кишковий тракт призводить до розвитку диспепсії.

    В залежності від клінічних ознак патологічного синдрому його класифікують:

    • Симптоми розвиваються в області тонкого кишкового тракту;
    • гостра форма запального характеру тонкого кишкового тракту і шлунка;
    • Ознаки розвиваються в районі тонкого і товстого кишкового тракту;
    • Клінічна картина розвивається в області шлунка і нижніх областей системи травлення.

    Залежно від провокуючого фактора виділяють наступні типи патологічного синдрому.

  • Інфекційна природа виникнення.
  • Функціональна природа виникнення.
  • Захворювання розвивається із-за особливостей будови органів травлення.
  • Спадковий фактор.
  • У хвороби виділяється кілька стадій.

  • Характеризується відсутністю клінічних ознак дегідратації організму.
  • Відрізняється наявністю симптомів токсичного отруєння і зневоднення.
  • Заключна стадія відрізняється яскравими клінічними ознаками отруєння і дегідратації.
  • Хронічна різновид розвивається незалежно від віку хворого. При відсутності лікування або недотриманні профілактичних заходів збільшується ризик розвитку патологічного синдрому.

    Клінічні ознаки

    Симптоми описаного патологічного синдрому поділяються на два різновиди. До диспепсичних проявів ознак відносять наступні:

  • Розвивається відрижка, можливі напади блювоти.
  • В області кишкового тракту розвиваються болі.
  • Калові маси набувають рідку консистенцію.
  • Провокуються тенезми.
  • Виникає відчуття тяжкості в області кишечника.
  • Виділяють клінічні ознаки отруєння організму:

    • Підвищена температура тіла.
    • Періодичні мігрені і напади запаморочення.
    • Зменшення апетиту, хворий постійно відчуває себе втомленим.

    Симптоми можуть виникати раптово в результаті провокуючих факторів, наприклад, при переїданні. Подібні ознаки усуваються швидко, при хронічній формі диспепсії потрібна тривала терапія патологічного синдрому.

    Гнильна диспепсія: причини, класифікація, симптоми, методи лікування

    Діагностика

    Діагностичні процедури потрібні для виключення розвитку хвороб травних органів, які володіють схожою клінічною картиною. Пацієнту потрібно здати загальні аналізи. При виявленні підвищеної концентрації білків, призначається біохімічний аналіз кров’яних тілець.

    Проводяться дослідження шлункового соку пацієнта, відзначається підвищений рівень соляної кислоти. Застосовують інструментальні методи діагностики.

  • Використовується ФЕГДС, малюнок судинної системи при розвитку диспепсії гнильного типу простежує чітко, зазначається вираженість складок.
  • Щоб визначити ступінь функціонування моторики шлунково-кишкового тракту, призначається рентгеноскопія.
  • Ультразвукове дослідження дозволяє визначити ступінь роботи евакуаторної функції стравоходу.
  • Электрогастрография фіксує тонус шлунка.
  • В комплексі дані діагностичні процедури дозволяють обстежувати всі органи системи травлення.

    Лікування гнильної диспепсії

    Боротьбу з патологічним синдромом починають з голодування, потім пацієнтові складається персональна дієта. У перші 2 дні після постановки діагнозу припускає пити воду або чай. Поступово в меню вводяться продукти харчування з високою концентрацією вуглеводів. Через 7 – 14 днів в раціон харчування включається їжа з вмістом білків. Овочі і фрукти допускається є лише після варіння.

    Разом з дієтою складає курс лікування за допомогою медикаментозних засобів.

  • Призначаються в’яжучі лікарські препарати, наприклад, Лоперамід.
  • Використовується активоване вугілля для зняття клінічних ознак отруєння організму.
  • Застосовуються знеболюючі засоби, спазмолітики.
  • Для нормалізації мікрофлори кишкового тракту використовуються пробіотики.
  • При високій ймовірності розвитку запального процесу призначається лікарський препарат антибактеріального характеру.
  • Використання народних рецептів дозволяє позбутися від клінічних ознак гнильної диспепсії.

  • Двадцять грамів сушеного подрібненого кореня селери розбавляються в літрі окропу. Рідину потрібно настояти протягом 12 годин. Отримана настоянка використовується від 3 до 6 разів на день.
  • Ефективним засобом вважається корінь ожини. Двадцять грам потрібно розвести в 500 мілілітрах окропу. Потім доливається вино в рівних пропорціях з водою. Народний рецепт потрібно пити 3 рази в день, робить позитивний вплив на функціонування системи травлення, усуває застої калових мас.
  • Захворювання легко піддається терапії за умови своєчасного початку лікування. При виявленні перших клінічних ознак рекомендується звернутися до лікаря.

    Можливі ускладнення та профілактика

    При відсутності лікування і розвитку патологічного до 3 стадії, збільшується ризик ускладнень. У хворого пропадає апетит, відзначається різке схуднення. Блювота з малої ступенем крововиливи.

    Загрози для життя ускладнення не представляють і проходять самостійно протягом 2-3 днів.

    Виконання профілактичних заходів дозволить уникнути ускладнень та ризику повторного виникнення патологічного синдрому.

    • Раціон харчування повинен бути складений правильно.
    • Відмовитися від білкового меню.
    • Рекомендується прибрати фастфуд і напівфабрикати з раціону харчування, слід додати більше овочів і фруктів.
    • Куріння, вживання спиртних напоїв, прийом наркотичних препаратів категорично протипоказаний.
    • Потрібно уникати стресів, дотримуватися режиму сну і відпочинку.
    • Необхідно підтримувати фізичне здоров’я, займатися спортом.

    Дотримання наведених рекомендацій дозволить зміцнити імунну систему і попередити розвиток захворювань шлунково-кишкового тракту.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: