Гонорея у жінок, як правило, зустрічається у торпідній формі захворювання. Характеризується вона тим, що хвороба часто протікає без жодних симптомів. Описати це можна наступним чином – відбувається інфікування, проте яскраві ознаки захворювання відсутні. Хвороба гонорея у такому випадку небезпечна тим, що під час проведення лабораторних аналізів можна виявити гонокок, при цьому жінка все одно є переносником хвороби. В такому випадку зараження гонореєю іншого партнера може статися від незахищеного сексу.
Що за хвороба?
Гонорея – це запальний процес, що відбувається на сечовидільної системи та статевих органах. При цьому захворювання цілком здатне стати причиною ураження й інших органів людини. Збудник гонореї – це бактерія роду Neisseria gonorrhoeae. Як правило, причиною інфікування цим захворюванням є статевий контакт з носієм цієї бактерії. Що вкрай цікаво – ви можете заразитися навіть від тієї людини, у якого відсутні яскраво виражені симптоми цієї хвороби.
Також слід пам’ятати, що в результаті незахищеного статевого акту ви зможете отримати такі поширені захворювання, як вагінальний герпес, ВІЛ, уреапламоз і багато що інше. Тому під час сексу ми обов’язково рекомендуємо використовувати презерватив.
Також заразитися гонореєю можна і іншими способами. Багато вагітні жінки можуть заразити свою дитину, що знаходиться в утробі в період самої вагітності або пологів. Під час пологів дитина піддається інфекції при русі по родовим каналах матері. При статевому акті гонорею можна заразитися лише в 53% випадків.
На ранній стадії захворювання гонореєю найчастіше до лікаря звертаються саме чоловіки, а не жінки. Причиною такої поведінки можна назвати те, що у чоловіків, хворих таким неприємним захворюванням, як гонорея, найчастіше, всі початкові симптоми проявляються значно раніше, ніж у жінок. Хворі гонореєю жінки звертаються, як правило, до лікаря лише тоді, коли хвороба вже досягла хронічної форми. Можна уникнути розвитку цього захворювання в тому випадку, якщо відразу після незахищеного сексу використовувати антисептичні препарати. Також вкрай важливо дотримуватися особисту гігієну, так як в противному випадку вірогідність розвитку захворювання може значно зрости.
Захворювання гонорея – симптоми
На сьогоднішній день це венерологическое захворювання у жінок можна діагностувати за допомогою бактеріостатичної та бактеріологічного аналізу. Однак ці методики є ефективними у разі, якщо захворювання прибуває на ранній стадії. У випадку, якщо хвороба досягла хронічної форми, то необхідно використовувати спеціальні діатермічні процедури, для того щоб визначити інфекцію.
Також визначити захворювання у жінок можна за допомогою гонококової вакцини, яку необхідно нанести на слизову цервікального каналу або уретри. Також для такої процедури може бути використаний нітрат срібла.
Дуже часто одночасно з гонореєю у жінок зустрічається таке венеричне захворювання, як хламідіоз, тому лікарі рекомендують проводити дослідження і на це захворювання. Виділення при гонореї у жінок мають жовтувато-білий колір. Також хворі на цю інфекцію скаржаться на болі під час сечовипускання.
Лікування гонореї у жінок
Лікування цього інфекційного захворювання, як у жінок, так і у чоловіків здійснюється за допомогою антибіотиків групи цефлоспоринов або пеніцилінів. До таких препаратів можна віднести бензилпеніцилін, цефорал, цефотаксим, біцилін. У випадку, якщо дане захворювання супроводжується хламідіозом, то необхідно використовувати для лікування препарати групи антихламидийных. При цьому необхідно знати, що лікування не полягає виключно в прийомі антибіотиків. Найчастіше заразившимся жінкам призначають місцеве лікування, яке полягає у введенні в піхву препаратів антибактеріальної плану. У разі, якщо захворювання набуло хронічну форму, то жінці можуть прописати використання імунокоректорів. До таких препаратів відноситься приогенал і химотропсин. Також, якщо захворювання прибуває на пізній стадії, то призначається використання вакцин гонокока.
Необхідно розуміти, що це захворювання значно простіше вилікувати в тому випадку, якщо його виявлять на ранній стадії. В такому випадку ви зможете уникнути серйозних ускладнень і наслідків. Якщо лікування буде проведено належним чином і лікаря вдасться підібрати правильну схему терапії, то вже протягом трьох місяців хвороба повністю відступить.