Гипосмия – це ослаблення нюху, має патологічний характер. На практиці зустрічаються два види такого стану, що можуть бути викликані різними факторами.
Есенціальна форма недуги ґрунтується на локальному ураженні «нюхової» зони мозку або ж буває пов’язана з ураженням нюхового нерва.
Рецепторний варіант хвороби розвивається як результат створення блокування доступу повітря до місць розташування нюхових рецепторів.
Медицині відомі випадки, коли настала рецепторна гипосмия призводила до розвитку атрофії нюхового нерва і тим самим провокувала виникнення вже есенціального варіанту хвороби.
Причини і симптоми гипосмии
За заявами медиків причини гипосмии есенціального типу криються в травмах голови і захворюваннях нервової системи. Хвороба може розвинутися в результаті пухлин головного мозку, може стати результатом полінейропатії, виникнути на тлі хвороби Альцгеймера або сформуватися під впливом інсультів.
Для такої форми недуги як рецепторна гипосмия причини прозаїчніші. Зустрічається вона при травмах носової слизової, спостерігається під час нежиті, а також розвивається у курців.
Зв’язок гипосмии і куріння пояснюється тим, що в результаті постійного роздратування димом слизова носа або висихає, або набухає. У першому випадку знижується чутливість нюхових рецепторів, а в другому – вони повністю закриваються набряклої тканиною. Нюх знижується в обох випадках досить істотно.
Крім того, з-за токсичного впливу нікотину може сформуватися неврит нюхового нерва, що стає причиною есенціальною форми описуваного захворювання.
Пацієнт з даним захворюванням зазвичай скаржиться на зниження або повна відсутність нюху. Іноді однією ніздрею запахи відчуваються запахи краще.
Подібний стан найчастіше розвивається непомітно, тому лише випадкові фактори наштовхнути людину на думку, що у нього проблеми з нюхом.
Лікування гипосмии рецепторного і есенціального типу
Лікування гипосмии рецепторного типу ґрунтується на застосуванні медикаментозних засобів. Як правило, це препарати, спрямовані на поліпшення стану носової слизової. При цьому дуже важливим моментом є відмова пацієнта від куріння, в іншому випадку ефективність терапії буде зведена до мінімуму.
Зовсім інша справа – есенціальна гипосмия, лікування якої зазвичай проходить набагато важче. Тут визначальну роль у терапії будуть грати ті причини, по яких описується стан сформувалося.
Якщо хвороба розвинулася під впливом інфекційного захворювання або ж звичайної алергією, то подолати її буде зовсім не складно і людина досить скоро зможе нормально розпізнавати навколишні запахи.
Якщо ж зазначена форма недуги стала наслідком цукрового діабету, виникла з-за хвороби Альцгеймера, або з’явилася після травми голови, то вона буде досить довго чинити опір. І успіх лікування буде залежати від того наскільки добре вдасться відновити функції організму, порушені основним захворюванням.
У курящих людей, а особливо багато курців, какосмия досить складно піддається терапії. А незворотні зміни в нюховому нерві, можуть розвинутися на тлі куріння і призводять до руйнування рецепторів, часто вимагають проведення хірургічного втручання.
У всіх випадках вирішувати питання про те, як лікувати гипосмию повинен лікар.