Патології шлунково-кишкового тракту у новонароджених у більшості випадків пов’язані з недостатнім розвитком внутрішніх органів у внутрішньоутробному періоді. Частіше страждають діти, роднившиеся раніше покладеного терміну і мають гіпотрофією. Ентероколіт у дітей характеризується розвитком запального процесу в слизовій оболонці тонкого і товстого кишечника. Виникає захворювання раптово, швидко розказую за межі кишечнику. При тривалому перебігу гострий ентероколіт у дітей може переходити в некротичну і виразкову стадії. Це важкий стан, при якому може знадобитися екстрена хірургічна допомога немовляті.
Необхідно своєчасно розпізнавати ентероколіт у грудних дітей і звертатися за медичною допомогою. Діагностика на ранній стадії скрутна через відсутність вираженої клінічної картини. Однак саме на початковій стадії запального процесу вдається провести більш швидке і ефективне лікування. Все це призводить до того, що у дитини не спостерігається подальшої затримки фізичного та психомоторного розвитку.
Причини розвитку ентероколіту у новонароджених дітей
Етіологія розвитку захворювання до кінця не вивчена і провідну роль педіатри відводять факторів внутрішньоутробного впливу. Зазвичай страждають діти, які народилися в неблагополучних сім’ях. При зборі анамнезу виявляється систематичне порушення режиму ведення вагітності. Багато молоді мами в період виношування дитини не дотримувалися рекомендацій лікаря щодо харчового раціону, не брали вітамінних і мінеральних комплексів, страждали еклампсією, не відмовлялися від куріння і вживання алкоголю. Не меншу роль відіграє психологічний фактор. Найчастіше це — небажання заводити дитину, неприйняття малюка і відсутність прагнення бути матір’ю.
Сприяючі причини ентероколіту у новонароджених дітей включають в себе:
- некоректне використання антибактеріальних препаратів, у тому числі і годуючою матір’ю (наприклад, для лікування простудного захворювання або маститу);
- вроджена або набута кишкова інфекція на тлі порушення гігієнічних вимог до догляду за новонародженим малюком (частіше зустрічається в сім’ях, провідних асоціальних спосіб життя);
- дизентерія, сальмонельоз, поразка шигелами, холеру;
- зараження кишковими паразитами в ранньому грудному віці — аскаридоз, ентеробіоз;
- часті диспепсії на тлі порушення режиму харчування годуючої жінки і під час введення догодовування і прикорму;
- прояв алергічних реакцій при непереносимості білка, глютену, деяких інших компонентів грудного молока;
- недостатній розвиток кишечника при вираженій гіпотрофії плоду (зниженою масою тіла);
- вроджені та набуті патології жовчного міхура, шлунка, підшлункової залози;
- стафілококове носійство при внутрішньоутробному зараженні плоду від матері.
Виключення причин розвитку захворювання є важливим профілактичним фактором. Не допустити виникнення симптомів можна, тільки приділяючи максимальну увагу гігієні, правилами догляду за малюком, організації харчування та достатнього споживання питної води.
Симптоми ентероколіту у новонароджених дітей
На ранній стадії ентероколіт у дітей симптоми може давати дуже мізерні, що маскуються під типову кишкову кольку у немовлят. Тому необхідно уважно поставитися до загального стану малюка і при появі перших же негативних ознак слід звернутися за медичною допомогою. При підвищенні температури тіла на фоні болю в черевній порожнині потрібно негайно викликати бригаду швидкої допомоги.
Симптоми ентероколіту у новонароджених можуть змінюватись в залежності від форми патології, гостроти запального процесу, його переходу в хронічну стадію перебігу захворювання. Основна ознака — це больовий синдром, який змушує дитину постійно плакати, підтискати коліна ніжок до живота, відмовлятися від грудей. При пальпації можна визначити вогнища хворобливості в навколопупковій зоні і по ходу товстого кишечника — з лівого і правого боку черевця. Чути посилена перистальтика, може спостерігатися здуття петель товстого кишечника.
Підвищення температури тіла — негативний ознака, яка свідчить про інфекційної етіології хвороби або про приєднання вторинної патогенної мікрофлори в області запаленої ділянки слизової оболонки кишечника. При цьому можуть виникати симптоми загальної інтоксикації — ослаблення м’язового тонусу, примхливість, відмова від прийому їжі. У більш старшому віці симптоми ентероколіту у дітей можуть виражатися в їх скаргах на біль у животі, загальну слабкість та сонливість.
Типовим стає характер калових мас. Зазвичай запори чергуються з багаторазовими диареями. Під час запору кал може набувати насичений колір і тверду консистенцію, аж до формування щільних катишків у вигляді «козячих горошин». Під час діареї спостерігається присутність великої кількості слизу, калові маси можуть бути пінистими, присутній сильний запах гнилі.
При хронічному перебігу ентероколіту у дітей виникають вторинні ознаки патології роботи тонкого кишечника. Це може бути гіпотрофія, зниження тургору шкіри, постійна загальмованість і сонливість малюка. У шкільному віці це може проявлятися у вигляді зниження розумових здібностей, що призводить до затримки розвитку та поганої успішності.
Показаннями до екстреної госпіталізації є такі ознаки, як:
- поява прожилок крові в калових масах;
- багаторазовий рідкий стілець (більше 10 разів за 12 годин);
- виражена слабкість дитини, що супроводжується зниження пружності шкірних покривів;
- підвищення температури тіла вище 38 градусів за Цельсієм.
При вираженому больовому синдромі не рекомендується самостійне призначення будь-яких спазмолітичних та знеболювальних препаратів до приїзду лікаря.
Виразково-некротичний (некротизуючий, виразковий) у новонароджених немовлят
Ентероколіт у грудники може дуже швидко переходити в виразкову форму, на тлі якої може початися процес некротизації тканин. Це небезпечний для життя стан немовляти може зажадати екстреної хірургічної допомоги. Виразково-некротичний ентероколіт у новонароджених є неспецифічним дегенеративним запаленням, яке зачіпає більш глибокі шари стінки кишечника. В основі хвороби може лежати процес ішемії певних ділянку за рахунок спазму кровоносних судин. Але частіше зустрічається виразково-некротичний ентероколіт на тлі впровадження патогенної мікрофлори в умовах абсолютної незрілість захисних механізмів відповідної реакції. Необхідно розуміти, що кишкова мікрофлора немовляти в новонародженому періоді значною мірою відрізняється від дорослої людини. Ті бактерії, які дорослому дозволяють ефективно розщеплювати їжу і не представляють для нього загрози, для дитини можуть стати смертельно небезпечною інфекцією.
Судячи з клінічними спостереженнями, ентероколіт у новонароджених найчастіше стає наслідком недотримання гігієнічних правил догляду та організації харчування. За відсутності у матері та інших членів сім’ї, у яких є доступ до немовляти, звички регулярно мити руки після відвідування туалету, громадських місць та транспорту, призводить до зараження дитини. Приблизно в 30 % випадків некротичний ентероколіт у новонароджених розвивається на тлі внутрішньоутробного інфікування золотистим стафілококом і різними формами стрептококової флори. При цьому симптоми можуть виникнути вже в перші години і дні життя малюка. Некротичний ентероколіт у цьому варіанті розвитку інфекції відрізняється швидким наростанням тяжкості стану немовляти, сильним зневодненням і порушенням серцево-судинної діяльності.
Виразковий ентероколіт у віці у дітей старше 3-х років зустрічається виключно рідко і тільки на тлі кишкових інфекцій, що протікають у важкій формі. Це може бути ускладнення дизентерії і сальмонельозу, ротавірусного ентериту і кишкового грипу.
Некротизуючий ентероколіт у новонароджених — це, як правило, наслідок недоношеності та гіпотрофії плода. Більше 90 % встановлених діагнозів відноситься до групи глибоко недоношених немовлят, що з’явилися на світло в 7-8 місяців вагітності.
При розвитку виразковий ентероколіт у новонароджених провокує появу специфічних симптомів, які поділяються на три основні групи. Найбільш типовими є генералізовані ознаки, які свідчать про порушення функції кишечника. Це може бути зневоднення, проблеми з серцевим ритмом і падіння артеріального тиску. Шкірні покриви ціанотичний, покриті липким холодним потом. Пальпація живота різко болюча. Визначаються скупчення щільних калових мас. Перистальтика може бути відсутня повністю.
Локальні ознаки можуть проявлятися у вигляді рясної багаторазової блювоти, виділення рідкого випорожнення з домішками крові та гною. Повна відмова від прийому їжі і рідини.
Некротизуючий ентероколіт не рідко призводить до загибелі немовляти в перші 2 — 3 дні після народження, але при своєчасній діагностиці і правильно проведеному лікуванні прогноз сприятливий.
Лікування ентероколіту у дітей різних віків
Для лікування ентероколіту у дітей застосовуються різні схеми терапії. У дітей різних віків потрібна екстрена інфузійна терапія для попередження процесу порушення рівноваги водного і електролітного балансу. Цей стан може загрожувати життю малюка.
Етіологічне лікування призначається на основі бактеріального аналізу калу. Важливо усунути патогенну мікрофлору. У новонародженого періоді у немовлят лікування проводиться виключно в умовах палати інтенсивної терапії — необхідно забезпечення життєдіяльності основних органів і систем організму маляти.
При терапії використовуються аміноглікозиди, цефалоспоринові антибіотики і сульфаніламіди. Більш точна схема лікування може бути визначена виключно лікарем на підставі копрологіческого аналізу. В період відновлення призначається посилене харчування, вітамінні й мінеральні комплекси. Проводиться терапія дисбактеріозу.
