Гострий живіт – це ціла група патологій, що належать до тяжких порушень запального характеру, травм, судинних захворювань. Симптомокомплекс дозволяє швидко визначити стани, що вимагають негайного хірургічного втручання. Однак попередньо потрібно поставити вірний діагноз, що зазвичай лягає на плечі лікарів швидкої допомоги.
Етіологія гострого живота
При виникненні гострого болю в животі необхідно терміново звернутися до лікаря
Симптоми гострого живота входять в класифікацію кодів за МКХ 10. Цей стан вимагає чіткого алгоритму діагностичного пошуку з моменту прояву перших ознак. Гострий живіт зазвичай вказує на потребу негайної хірургічної операції, виконання якої призводить до неминучої смерті пацієнта. При цьому найважливішою проблемою залишається псевдоабдомінальний синдром, при якому за ознаками гострого живота ховаються зовсім не очеревинні патології.
До найбільш поширених факторів, що викликають симптоми гострого живота у дорослих і дітей, відносять:
- закриті і відкриті травми з пошкодженням органів;
- гостре запалення – апендицит, холецистит, панкреатит, аднексит яєчників;
- перфорація органів (кишечника, шлунка) – утворення дефекту стінки, при якому підвищується ризик виходу вмісту органу в черевну порожнину з подальшим розвитком перитоніту;
- внутрішня кровотеча, викликане розривом органу або іншими дефектами;
- кишкова непрохідність, обумовлена пухлинами, поліпами, механічними перешкодами;
- тромбоз – повне припинення кровопостачання органу (інфаркт кишечника, перекрут кісти яєчника).
Більшість з цих станів вимагає невідкладної допомоги, так як патології розвиваються швидко і викликають небезпечні для життя ускладнення.
Симптоми гострого живота
У більшості випадків лікарі ставлять діагноз гострого живота при наявності таких симптомів:
- нестерпний біль, що призводить до блідості і полуобморочному станом;
- блювота і нудота;
- довга, важка гикавка;
- відсутність стільця або зміна калу;
- сильне здуття, при цьому відсутня метеоризм.
Біль відрізняється колосальної інтенсивністю, порівнянної хіба що з ударом ногою в живіт. Тільки в окремих ситуаціях буває, що симптоми розвиваються плавно, поступово посилюються і не мають такої гострої картини. У багатьох симптоми посилюються при спробі лягти.
Внутрішнє кровотеча нерідко поєднується з повною відсутністю болю, при цьому у пацієнта зберігається блювання, кров помітна виходять в масах. Також домішки присутні у стільці.
Сильне здуття і відсутність стільця також зустрічаються при гострому животі, який пов’язаний з кишковою непрохідністю. При інших патологіях ці симптоми відсутні. Нерідко при розвитку картини гострого живота пацієнт в паніці бігає, кричить від болю, що пов’язано з кишковою непрохідністю. Однак бувають й інші ситуації, при яких пацієнт вкрай апатичний (при перитоніті).
Мова при гострому животі стає сухим і покривається щільним сірим нальотом, пульс різко прискорюється. При діагностиці майже завжди виявляється блідість шкіри, холодний піт, при наявності низького артеріального тиску можна запідозрити розвиток внутрішньої кровотечі.
Пальпація живота і симптоми
При первинному огляді необхідна пальпація живота
Під час діагностики лікар обов’язково перевіряє живіт вручну. Робити це потрібно вкрай обережно, не допускаючи сильного тиску на черевну стінку. В ході пальпації при гострому животі обов’язково спостерігаються такі стани:
- м’язова захист – сильне напруження м’язів усього живота, або окремого його ділянки;
- симптом Щоткіна-Блюмберга – при інтенсивному натисканні на живіт і різкому відкиданні кисті біль багаторазово посилюється.
Найяскравіше симптоми проявляються при пошкодженні органів черевної порожнини, а також при їхньому сильному запаленні або перфорації.
Псевдоабдомінальний синдром
Іноді симптоми гострого живота вказують на розвиток зовсім інших хвороб, ніяк не пов’язаних з кістами яєчників, апендицитом або кишковою непрохідністю:
- інфаркт міокарда;
- загострення виразкової хвороби;
- міжреберна невралгія;
- отруєння, коліти та ентерити;
- плеврит або пневмонія;
- цукровий діабет;
- ревматизм;
- пієлонефрит і захворювання нирок;
- прогресування новоутворень в організмі.
Для виключення цих патологій пацієнта необхідно спостерігати в стаціонарі протягом деякого часу. Хірургічне втручання при псевдоабдоминальном синдромі потрібно в рідкісних випадках.
Псевдоабдомінальний синдром – не привід для того, щоб зітхати з полегшенням. За симптомами гострого живота можуть ховатися досить серйозні патології, наприклад, інфаркт, який також вимагає екстреної медичної допомоги.
Методи діагностики
П
ри появі гострого болю в животі, яка не проходить протягом 15-20 хвилин і постійно посилюється, необхідно звертатися в швидку допомогу. Зазвичай терапією і займається діагностикою хірург, але може знадобитися консультація і втручання гінеколога. Також до процесу залучають терапевта, кардіолога, уролога, невролога і пульмонолога.
Методи діагностики
Для визначення причини симптомів гострого живота проводять комплексне дослідження організму:
- оглядають пацієнта, визначають колір його шкіри, слизових оболонок, обмацують живіт для підтвердження ознак гострого живота;
- дізнаються історію хвороби, наявність хронічних і перенесених патологій;
- вимірюють тиск, свідомість і температуру тіла;
- по можливості беруть кров, сечу і кал на аналізи.
У ході діагностики часто застосовують метод рентгена, а також ендоскопічні процедури. УЗД проводять при гострих симптомах дещо рідше, а от лапароскопію в діагностичних цілях з можливістю подальшого лікування – регулярно.
Перша допомога при симптомах
В домашніх умовах надавати першу медичну допомогу при гострому животі необхідно дуже акуратно, без різких рухів і надавливаний:
Якщо людина впадає в стан шоку, вже в машині швидкої допомоги проводять протишокову терапію.
Категорично заборонено давати пацієнтам воду та їжу, так як симптоми можуть бути пов’язані з кишковою непрохідністю. Те ж саме стосується будь-яких медикаментів. Занадто гострі симптоми, які поєднуються з лихоманкою, блювотою і чорним стільцем не повинні купуватися НПЗЗ або спазмолітиками.
Методи терапії
Більшість патологій, на тлі яких розвивається картина гострого живота, вимагають терапії в стаціонарі. Зазвичай пацієнта доставляють в хірургічне відділення, де визначають причину симптомів. Якщо виявлено псевдоабдомінальний синдром, пацієнта переводять у відділення терапії та гастроентерології.
Передопераційна підготовка у випадку з гострим животом повинна бути мінімальною, обов’язково проводять протишокову терапію, якщо пацієнт впав у такий стан. Після постановки точного діагнозу людини направляють, як правило, на операцію. Прийом медикаментів, їжі і води в цей короткий період може помітно погіршити клінічну картину і утруднити діагностику.
Після хірургічного втручання проводять реабілітаційний курс. Зазвичай він складається з прийому медикаментів, включаючи антибіотики та вітаміни, деякого перебування в стаціонарі для спостереження за пацієнтом.
Наслідки та прогноз при гострому животі
Найбільш небезпечні наслідки гострого хірургічного стану – це розвиток перитоніту: розлитого або локального запалення черевної порожнини через зараження гноєм, вмістом шлунка, кишечника, нирок. Смертність від перитоніту досить висока.
Також може розвинутися кровотеча, яка призведе до надмірних втрат крові, несумісним з життям. На прогноз і наслідки також можуть вплинути: стан здоров’я людини, його вік. Значно погіршується прогноз при тривалому перитоніті, некрозі кишечника, тромбозі мезентеральных вен.
Гострий живіт – хірургічне стан, який спостерігається на тлі багатьох серйозних порушень і захворювань, часто несумісних з життям. Проте при своєчасній допомозі і хірургічному втручанні прогноз для пацієнтів сприятливий.
