Грижа куприка: симптоми, лікування, профілактика та фото

Зміст статті:

  • Етіологія захворювання
  • Симптоми і ознаки грижі
  • Діагностика куприкової грижі
  • Методи терапії
  • Можливі ускладнення та наслідки
  • Профілактичні заходи

Грижа куприка – захворювання, яке позбавляє людини можливості нормально сидіти і займатися звичними справами. Вона супроводжується вкрай неприємними симптомами і потребує лікування. Однак самостійна діагностика патології неможлива із-за схожості ознак з іншими захворюваннями поперекового відділу хребта.

Етіологія захворювання

Етіологічні особливості грижі пов’язані з підвищеним тиском в попереково-крижовій області, яке виникає при травмах або неправильному розподілі навантаження. Травматична природа займає перше місце в причинах появи грижі. При цьому жінки страждають від порушення частіше з-за підвищеної рухливості суглобів і кісток в цій зоні. Також у жінок вкрай високий ризик отримання травми під час пологів.

Друга група причин за поширеністю – запалення в м’яких тканинах, суглобах, а також хвороби кісток. Патологічні процеси призводять до того, що зона міжхребцевих дисків слабшає, погіршуються обмінні процеси, виникають хронічні хвороби. З-за їх тривалого плину підвищується чутливість організму. Можна визначити конкретні причини, пов’язані з обміном речовин, запаленням і травмами:

  • кальцієві відкладення, викликані неправильним харчуванням (надлишком рафінованої їжі) або малорухливим способом життя;
  • порушення природного стану куприка;
  • зайва вага, чинить сильний тиск на область відростка;
  • механічні травми в результаті падіння на сідниці або хлистових ударів по області попереку;
  • удари під час їзди на велосипеді;
  • хірургічні втручання в ділянці куприка;
  • запори, запалення тазових органів, геморой.

Прояви хвороби пов’язані з гострими симптомами, і чим більше запущена патологія, тим сильніше виражені ознаки.

Симптоми і ознаки грижі

Біль – основний симптом грижі на куприку, з’являється при русі і перебування в спокійному стані. Також у пацієнта зводить судомами нижні кінцівки, він обмежений в рухливості, складно сидіти і лежати.

Найбільше болить у паховій зоні, віддає в промежину і анальний ділянку. Відчуття не проходять навіть при зміні положення, так як грижа постійно тисне на міжхребцеві диски і нервові корінці.

Виявляється патологія додатковими ознаками:

  • синдром неспокійних ніг під час нічного відпочинку;
  • печіння, свербіж, відчуття прострілу в сідничної області чи в зоні прямої кишки;
  • оніміння кінцівок при залученні в процес сідничного нерва;
  • проблеми з дефекацією;
  • застій крові в малому тазу.

По мірі розвитку грижі в області куприка порушення виходить за межі шкірних покривів.

Діагностика куприкової грижі

Найбільш поширений метод діагностики грижі на куприку – рентгенівський знімок. З його допомогою можна визначити пошкоджені сегменти. Також призначають КТ або МРТ для встановлення стану м’яких тканин і хрящів. Якщо діагноз поставити важко, лікар призначає додаткові обстеження: аналіз крові і сечі, ректальний огляд.

Методи терапії

Початкові стадії куприкової грижі підлягають консервативному лікуванню:

  • Застосування медикаментів. Для зняття нападів болю найчастіше призначають НПЗП, але в запущених випадках можуть знадобитися стероїдні препарати. Якщо навіть вони не діють, лікар проводить блокаду з використанням кортикостероїдів і анестетиків. Призначати таблетки та ін’єкції повинен фахівець з індивідуальними рекомендаціями.
  • Фізіотерапевтичні процедури. Ефективність лікування грижі на куприку сильно залежить від використовуваних методів фізіотерапії: електрофорезу, УВЧ, лазерної терапії. Подібні процедури знімають біль, набряки, відновлюють кровообіг і запускають регенерацію пошкоджених ділянок.
  • Лікувальна фізкультура. Пацієнту, який лікує грижу, заборонено займатися будь-якими видами спорту, крім спеціальної ЛФК. Тільки так можна попередити прогрес хвороби.
  • Точковий масаж. У ході процедури фахівець використовує корисні олії і мазі, у тому числі з протизапальним ефектом. Можна застосовувати натуральні засоби, наприклад, на основі зміїної отрути.
  • Голковколювання. Східна методика, що поєднує точковий масаж і застосування ігор, активуючих біологічні точки на глибокому рівні. Голковколювання запускає регенерацію, покращує кровообіг і допомагає боротися з болем. Повний курс терапії помітно покращує стан пацієнтів з грижею куприка.
  • Мануальна терапія. Рекомендується, якщо є порушення стану міжхребцевих дисків. Проводять, як правило, після гострого періоду та відновлення дискового простору.
  • Окремо слід виділити фізіотерапевтичні методи лікування теплом – грязьові ванни і парафінові аплікації. Вони підвищують ефективність лікування у 55-65% пацієнтів. Тепло і механічні дії позитивно впливають при використанні бруду на активні точки, розташовані в зоні проекції куприка. Вхідні до складу унікальні мінеральні сполуки, що живлять пошкоджені ділянки. Лікарі рекомендують проходити грязьове лікування в санаторіях, які знаходяться поруч з джерелами, наприклад, на курортах Кавказу.

    Аплікації з парафіном використовуються у всіх клініках, у яких лікують грижу. Замість парафіну можна використовувати озокерит, практично аналогічний йому за властивостями. Курс лікування парафіном – від 10 діб. Також існує можливість проходження процедури в домашніх умовах.

    Оперативне втручання

    У важких випадках, коли консервативна терапія не допомагає, призначають операцію:

    • ендоскопія – малоінвазивна методика, після якої пацієнт відновлюється протягом 3-5 днів;
    • мікрохірургічне втручання – більш травматична процедура, що дозволяє видалити грижу на 100%.

    Після хірургічного втручання потрібно реабілітація не менше 1 місяця.

    Можливі ускладнення та наслідки

    Грижа куприка легко лікується, якщо пацієнт не нехтує порадами доктора. Однак буває, що незалежно від прикладених зусиль, виникають певні наслідки:

    • кісти;
    • свищі, ускладнені остеомієліт;
    • втягнення в запальний процес інших тканин та органів;
    • сильні болі, які не проходять навіть після прийому медикаментів;
    • ущільнення шкіри в області над куприком;
    • проблеми з сечовипусканням і дефекацією;
    • неврологічні порушення різного характеру;
    • погіршення функцій опорно-рухового апарату.

    Ризик ускладнень зростає, якщо пацієнт довго не звертається за допомогою до лікаря.

    Профілактичні заходи

    Якщо пацієнту вдалося швидко перемогти міжхребцеву грижу, йому необхідно пам’ятати про профілактику рецидиву. Не можна займатися важкими спортивними навантаженнями – лікар підбирає оптимальні види спорту. Більшості пацієнтів дозволено плавання і гімнастика, йога без упору на сідничні кістки і куприк.

    В період реабілітації і після нього при тривалому сидінні на твердій поверхні необхідно використовувати спеціальну подушку. Вона знімає зайве навантаження і захищає куприк від повторної травми. Для підтримки здоров’я суглобів необхідно проходити профілактичні курси фізіотерапії, приймати кальцій та полівітаміни. Підходять для цих цілей і народні методи лікування – відвари трав, грязьові аплікації з аптечного сировини.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя