Імпотенція у чоловіків: причини та перші ознаки

Імпотенція у чоловіків: причини та перші ознаки Сучасні медики намагаються не використовувати цей термін, вбачаючи в ньому осудливий підтекст, все частіше його замінюють на еректильну дисфункцію.

У будь-якому випадку, під цими визначеннями розуміють розлад сексуального плану, при якому чоловік не здатний досягти або підтримати рівень ерекції, достатній для нормального протікання статевого акту.

Оскільки причини виникнення недуги можуть бути різними, в зоні ризику знаходиться все чоловіче населення. Це висловлювання підтверджують і статистичні дані, згідно з якими відсоток осіб у віці від 18 до 60 років, що мають проблеми з функціонуванням дітородного органу та статевої системи в цілому, перевищує позначку в 35 пунктів.

Ситуація ускладнюється небажанням чоловіків визнавати наявність проблеми і звертатися за кваліфікованою допомогою.

Причини імпотенції

Виявлення чинників, що вплинули на виникнення статевого безсилля, є важливим етапом на шляху позбавлення від хвороби. Адже знаючи їх, фахівець зуміє призначити адекватне лікування імпотенції. До появи статевого безсилля можуть викликати такі причини:

  • 1) Психологічні причини. Вони найчастіше викликають імпотенцію у чоловіків, які тільки відкривають для себе секс. У цьому випадку сексуальний розлад буває пов’язано з дитячими та підлітковими травмами психологічного плану, зумовленими особливостями виховання, боязню вагітності партнерки або захворювань, браком досвіду. Більш зрілі чоловіки, на думку фахівців, здатні самостійно подолати прояви імпотенції, викликані психологічними причинами. Юнакам частіше потрібна допомога фахівців.
  • 2) Гормональні причини. Слабка ерекція виникає внаслідок недостатньої вироблення тестостерону (гіпогонадизм). З такою проблемою зазвичай стикаються люди, що переступили средневозрастной кордон. Брак тестостерону проявляється уповільненням еректильної реакції. До подібної ситуації може призвести і ендокринний фактор, що виражається в надлишку пролактину, що виявляє антагоністичну дію на чоловічий статевий гормон.
  • 3) Судинні причини. Імпотенцію можуть викликати порушення кровонаповнення дітородного органу, обумовленого пошкодженням стінок судин. Зазвичай ця причина пов’язана з цукровим діабетом, атеросклерозом або серцево-судинними захворюваннями.
  • 4) Нейрогенні причини. Чоловіки, які перенесли інсульт, а також травми або захворювання ЦНС або периферії, можуть стикатися з проблемами сексуального плану. Тут розлад пов’язано з ускладненням проходження нервових імпульсів у кавернозное тіло. Пошкодження спинного мозку практично завжди викликають імпотенцію. За наявності новоутворень, розсіяного склерозу, грижі міжхребцевого диска, цереброваскулярної патології ймовірність виникнення статевої неспроможності нижче, але вона є.
  • 5) Ятрогенні причини. Прийом певних медикаментозних засобів, якими лікують подагру, психологічні розлади, виразкові та серцево-судинні захворювання, може обернутися статевим безсиллям. Буває достатньо замінити препарат на аналог для відновлення сексуальної функції.
  • 6) Додаткові причини. Шкідливі звички, погане харчування, стреси і багато іншого може послужити підставою для появи імпотенції.

    Ознаки імпотенції

    Імпотенція у чоловіків: причини та перші ознакиІмпотенція, і її перші ознаки будуть відрізнятися в залежності від причин і способів прояву еректильної дисфункції у чоловіків. Розрізняють дві її форми: органічну та психогенну. Найчастіше зустрічається змішаний вид захворювання.

    1) Органічна форма виникає з-за різних фізіологічних причин. Її відрізняє повільний розвиток симптомів, при яких збої ерекції бувають періодично і частішають з часом. Без лікування ситуація погіршується. При цьому сексуальний потяг може залишатися. При органічної імпотенції спонтанна ранкова і нічна ерекція повністю відсутня.

    До появи психогенної форми захворювання ведуть психологічні причини. Це можуть бути неврози, депресії та подібні стани. Імпотенція починається раптово, на тлі триваючої нормальної спонтанної нічний і ранкової ерекції. Проблеми зі статевою функцією носять епізодичний характер. У цьому випадку лікування спрямоване головним чином на усунення першопричини.

    Характерними ознаками імпотенції на початковому етапі є:

  • 1) Відсутність ерекції навіть при наявності сексуального збудження, припинення її спонтанних проявів у нічний і ранковий час; якщо останні зберігаються на тлі недостатньої еректильної реакції, швидше за все, це психогенна імпотенція;
  • 2) Слабке прояв ерекції, зниження частотності її протягом доби, недостатня пружність члена вказують на фізіологічні причини виникнення статевого безсилля і органічну імпотенцію;
  • 3) Сім’явипорскування може наступати до того, як статевий член буде введений і почне здійснювати фрикції – це ще один симптом розладу статевої сфери, пов’язаний найчастіше з порушеннями венозного характеру.

    Діагностика імпотенції

    Діагностичні заходи, спрямовані на виявлення розладу і його причин, досить різноманітні:

  • 1) З допомогою ультразвуку оцінюють інтенсивність кровотоку в органі, визначають величину відтоку венозної крові, виявляють ознаки того, що судини зазнали змін внаслідок розвитку атеросклерозу, з’ясовують стан еректильних тканин. Для проведення процедури уводять простагландин – спеціальний стимулятор, за дією нагадує гормон, що виробляється організмом і викликає ерекцію. Після цього з допомогою ультразвуку ведуть спостереження за ступенем розширення судин і кров’яним тиском у судинах пеніса. Потім відбувається порівняння отриманих результатів із спостереженнями, зробленими в момент, коли член не був в ерегованому стані.
  • 2) Для визначення стану нервів пеніса перевіряють дієвість бульбокавернозного рефлексу. З цією метою лікар натискає на головку статевого члена. В нормальному стані така дія повинна викликати миттєве скорочення ануса. Фахівці вимірюють інтенсивність скорочення сфінктера і робить висновки.
  • 3) З допомогою спеціальних датчикореєструються нічні ерекції.
  • 4) Для проведення биотезиометрии використовують вібрацію з метою виявлення чутливості статевого органу. Слабка реакція на такий тип впливу може свідчити про порушення інервації, викликаної невропатією, старінням або цукровий діабет.

    Лікування імпотенції у чоловіків

    Імпотенція у чоловіків: причини та перші ознакиВибір відповідних лікувальних заходів робиться на основі ретельного аналізу причин виникнення розладу та стану статевої системи в цілому.

    Наведемо найбільш поширені способи, які використовуються для боротьби з імпотенцією в установах охорони здоров’я:

  • 1) Психотерапевтичні методи ефективні при психогенною природою захворювання і в якості додаткових заходів для лікування органічного статевого розладу.
  • 2) Під вакуумним методом увазі механічну стимуляцію пеніса. Може використовуватися в складі комплексних заходів або як самостійний терапевтичний засіб.
  • 3) Якщо причиною органічної імпотенції є венозні і судинні порушення, вдаються до хірургічних методів. Їх мета – забезпечити статевий орган достатнім кровотоком.
  • 4) При використанні ін’єкційного методу в печеристе тіло пеніса вводять спеціальні уколи, які провокують тривале і стійке розширення судин, що забезпечує якісну ерекцію.
  • 5) З допомогою великого розмаїття медикаментозних препаратів можна забезпечити хорошу ерекцію, не вдаючись до вищеописаних методів. Мінус цих засобів полягає у великій кількості протипоказань, тому такий спосіб не повинен бути єдиним і непридатний для постійного використання.

    Народні засоби від імпотенції

    Існує добре зарекомендувала себе практика застосування лікарських засобів, виготовлених в домашніх умовах. Перед їх використанням слід проконсультуватися з кваліфікованими фахівцями і враховувати протипоказання, наявні у деяких з фітокомпонентів. Ось кілька рецептів:

  • 1) Звіробій, горець перцевий, квітки ромашки та календули, плоди коріандру, корінці лопуха і дягелю змішати в однакових кількостях, потім 2 столові ложки підготовленої суміші залити половиною літра окропу і протримати в термосі половину доби. Третину склянки настою випивають до обіду, продовження лікування становить два місяці і після двотижневої перерви повторюється.
  • 2) Пастуша сумка, чебрець, кропива, золототисячник, звіробій, березові бруньки, коріння аїру і лепехи зміїного, лист подорожника змішують в однакових пропорціях. Дві столові ложки цілющої суміші заливають половиною літра окропу. Готовий настій п’ють два місяці і відновлюють курс після перерви. Для посилення ефекту рекомендується періодично чергувати наведені збори і пити їх курсами.
  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: