Гайморит називають катаральним в тому випадку, якщо у верхньощелепних пазухах немає гною, то є бактеріальна інфекція відсутня.
Про це свідчить відсутність клінічних ознак, які характерні для гнійного гаймориту, зокрема – виділення жовтувато-зеленого кольору з неприємним запахом.
У більшості випадків катаральний гайморит виникає в результаті ускладнення затяжного риніту, а також внаслідок ослабленого імунітету на тлі виник ГРВІ, або іншого інфекційного захворювання.
До факторів ризику відносять наявність проблем з верхніми кутніми зубами, викривлення перегородки носа, а також поліпи, аденоїди і інші осередки хронічної інфекції в носоглотці.
Симптоми катарального гаймориту
Катаральний гайморит, і його специфічні симптоми частіше зустрічаються у дорослих, оскільки у дітей до 5 років гайморові пазухи ще не дінця сформовані з цього, виникнення запального процесу малоймовірно.
Як правило, перед виникненням перших ознак гаймориту у людини протікає ГРВІ в гострій фазі, яке супроводжується класичними симптомами інтоксикації організму – озноб, температура, світлобоязнь і т. п.
Визначити, що до звичного перебігу інфекційного захворювання приєдналися саме симптоми гаймориту, можна по характерній клінічній картині:
Лікування катарального гаймориту
На відміну від гнійного запалення, катаральний гайморит і його лікування можна проводити в домашніх умовах. Так як бактеріальної інфекції немає, то і сенс прийому антибіотиків відпадає.
Для лікування катаральної форми використовують в основному судинозвужувальні препарати, а також регулярні промивання носової пазухи. Якщо людині докучає больовий синдром, то допустимо використання знеболюючих та протизапальних препаратів, наприклад, Ібупрофен та його аналоги. Якщо причиною гаймориту стала алергічна реакція, то призначають антигістамінні препарати (Зокак тощо).
Назальні краплі не слід застосовувати довше 1 тижня, так як вони здатні викликати атрофію слизової оболонки та викликають звикання до оксиметазолину – діючої речовини основної маси судинозвужувальних спреїв. Найбільш продавані:
Після застосування крапель, слід проводити промивання носа. Для цього можна використати готові аптечні засоби (Аквамаріс, Долфін і т. д), або ж приготовані самостійно збору з різних трав. Найбільш простий спосіб – полоскання теплою, злегка підсоленою водою. В умовах поліклініки можна зробити процедуру під назвою зозуля. Це ефективна альтернатива домашньому полоскання. Там же рекомендується пройти різні фізіотерапевтичні процедури – УВЧ, ультрафіолетове опромінення й т. п.
Для підтримки імунітету можна використовувати вітамінний комплекси (Вітрум, Комплівіт і т. д), а також відвар шипшини, ехінацеї – вони мають імуностимулюючу дію.
Якщо із-за присутності поліпів у носі, аденоїдів, або викривлення носової перегородки консервативна терапія виявилася без результативною, то рекомендують зробити так званий прокол при гаймориті. З його допомогою можна промити пазуху антисептиком і видалити слиз.
Ускладнення
В першу чергу, до течією катарального гаймориту здатна приєднатися бактеріальна інфекція, в такому разі – гайморит стає гнійним. І його потрібно буде лікувати за допомогою антибіотиків.
По-друге, захворювання здатне спровокувати серйозні ускладнення – менінгіт, запалення оболонки ока, тромбоз печеристих пазухи і менінгоенцефаліт. Це все можливо, якщо гайморит перекочує в сусідні порожнини черепа.
У будь-якому випадку, при виникненні перших симптомів звертайтеся до лікаря, тоді вилікувати катаральний гайморит не складе праці.
