Що це таке, і як лікувати? Експерти всесвітньої організації охорони здоров’я так визначають цей стан.
Кістою молочної залози називається різновид кістозно-фіброзною мастопатії, при якій порушується нормальне співвідношення між епітелієм та сполучною тканиною.
Кісти є актуальним захворюванням, що пов’язано з ризиком її виникнення злоякісної пухлини (малігнізації). Так, згідно з даними статистики, рак молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням жінок (посідає перше місце).
Різні мастопатії, до яких відноситься і кіста молочної залози, суттєво підвищують цей ризик. До того ж ця патологія діагностується практично у 60-80% жінок, які перебувають у репродуктивному віці.
Причини виникнення
Кіста є дисгормональным захворюванням, причому порушення зачіпають не тільки статеву регулювання, але і екстрагенітальну.
Вони можуть стосуватися як гіпоталамо-гіпофізарну систему, так і наднирники, щитовидну залозу, яєчники. При цьому порушення функції печінки, в якій відбувається утилізація біологічно активних гормонів після визначеного терміну, також призводить до мастопатиям.
Таким чином, велике значення в розвитку цієї патології відводиться гормональним впливам:
1) Естрогени сприяють розвитку проток в молочній залозі, що супроводжується їх збільшенням. До того ж відбувається гіпертрофія стромального компонента. У результаті створюються всі умови для перегину проток і їх подальшої закупорки, що і призводить до утворення кістозного утворення. При приєднанні бактеріальної флори розвивається галактофорит, тобто запалення протоки. Слід зазначити, що саме з підвищеним вмістом естрогенів пов’язана і поява болю. Цей гормон призводить до збільшеного надходженням натрію в клітку і, як наслідок, затримує рідину. Це і викликає подразнення чутливих нервових рецепторів.
2) Збільшення прогестерону супроводжується розростанням альвеолярного компонента. У другу фазу менструального циклу цей гормон призводить до набухання клітин з-за затримки рідини, що є додатковим чинником, що призводить до больового синдрому.
3) Під впливом пролактину відбувається утворення і подальше виділення молока
4) Гормони щитовидної залози визначають можливість утворення рецепторів у тканині молочної залози, які сприймають певні фактори росту. Це супроводжується розростанням як епітеліального, так і стромального компонента. Також ці гормони призводять до підвищеного утворення стероїдів (естрогенів і андрогенів)
5) Кортикостероїдні речовини надниркових залоз стимулюють додаткове утворення рецепторів до пролактину в молочній залозі, а також активують ділення епітеліальних клітин
6) Інсулін з усіма синергічними гормонами призводить до посиленого утворення проток
7) Простагландини – біологічно активні речовини, які мають фізіологічний вплив в місці освіти, призводять до порушення електролітного балансу, зміни проникності судини в тканинах молочної залози. З урахуванням вищезгаданого, виділяються такі сприятливі фактори, які підвищують ймовірність розвитку кіст грудей:
пізнє становлення менархе (першої менструації)
раннє або пізніше настання клімаксу
безпліддя
викидні в анамнезі
паритет пологів (велика їх кількість)
вікова первородящая
великий плід (більше 4000 г)
тривалий або короткий період годування груддю
міома матки
яєчникові кісти
ендометріоз
полікістоз яєчників
патологія щитовидної залози
Симптоми кісти молочної залози
Кіста молочної залози тривалий час протікає безсимптомно.
Тому рання діагностика можлива тільки у разі самообстеження грудей, яка повинна вміти робити кожна жінка. Проте з часом можуть з’явитися такі клінічні ознаки, як:
біль різного ступеня вираженості, причому спостерігається їх посилення у другу фазу менструального циклу
в цей же час з’являються головні болі, дратівливість, набряки і незначні болі в нижніх відділах живота
іноді з соска може виділятися молоко або молозиво
наявність ущільнення в молочній залозі.
Діагностика
Встановлення точного діагнозу кістозного освіти передбачає проведення додаткових методів дослідження.
До них відносяться наступні:
1) Мамографія – рентгенологічне дослідження молочної залози. З його допомогою можна проводити динамічну оцінку розмірів кіст, визначити оптимальне місце для їх пункції і т. д. У зв’язку з високою точністю цього методу його рекомендується проводити всім жінкам старше 45 років, коли ризик раку молочної залози зростає у кілька разів
2) Ультразвукове дослідження, яке на відміну від попереднього не несе променевого навантаження, тому його рекомендують жінкам до 30-річного віку, а також вагітним. Однак у сумнівних випадках перевагу слід віддавати рентгенологічних методів
3) Комп’ютерна томографія
4) Цитологічне дослідження отриманого при пункції матеріалу. Воно дозволяє провести диференційну діагностику між доброякісним і злоякісним процесом, але все ж таки з певною часткою ймовірністю. Остаточний діагноз між цими новоутвореннями можна встановити тільки на підставі результатів морфологічного дослідження (виконується біопсія).
Ускладнення
Несвоєчасна діагностика і запізніле лікування кіст молочної залози призводить до розвитку тих чи інших ускладнень, до яких належать:
В даний час немає єдиних рекомендацій з лікування кіст молочної залози.
Однак виділяють як консервативну терапію, так і хірургічний метод. Останнім віддається перевага при великих розмірах кісти, коли немає впевненості в її регрес під дією медикаментозних засобів.
Консервативна терапія базується на з’ясуванні можливих причин, які призвели до цього патологічного стану. Надалі по можливості проводиться їх усунення, а також нормалізується гормональний фон. Тому основне місце в лікуванні займає гормональна терапія.
Також проводиться інтенсивна вітамінотерапія, яка дозволяє додатково нормалізувати гормональний баланс. Для боротьби з больовим синдромом на фоні кісти показано застосування нестероїдних протизапальних засобів, які відновлюють баланс простагландинів.
Прийом гормональних препаратів для лікування цього захворювання має бути тривалим (від кількох місяців до року). Для цього можуть призначатися будь-які фармакологічні засоби з наступних груп:
1) Антиестрогени, які зменшують рівень зв’язування з рецепторами естрогенів
2) Рослинні і синтетичні препарати, які блокують синтез пролактину (Достинекс, Бромокриптин, Мастодинон та інші)
3) Антигонадотропины (Даназол)
4) Аналоги гонадолиберинов (Бусерелін, Гозерелін та інші)
5) Препарати для замісної гормональної терапії з пониженим вмістом естрогенів (Ливиал)
6) Гестагени – натуральні і синтетичні (Дюфастон, Депо-провера).
Що це таке, і як лікувати? Експерти всесвітньої організації охорони здоров’я так визначають цей стан.
Встановлення точного діагнозу кістозного освіти передбачає проведення додаткових методів дослідження. 
В даний час немає єдиних рекомендацій з лікування кіст молочної залози. 