Кіста селезінки: причини, класифікація, діагностика і лікування

Зміст

  • 1 Чому виникають
  • 2 Класифікація патології
  • 3 Клінічні ознаки
  • 4 Як виявити
  • 5 Лікування
    • 5.1 Консервативна терапія
    • 5.2 Хірургічне лікування
  • 6 Профілактика

Кіста селезінки являє собою пухлину доброякісного характеру. Має свою оболонку, всередині якої поступово накопичується прозора або кров’яниста рідина.

Орган грає роль «депо». В селезінці розташовуються запаси кров’яних тілець, також вона бере участь у процесі синтезу крові, утворює захисні тіла, синтезує лімфоцити, очищає організм від токсичних речовин. З цієї причини порушення в роботі даного органу провокують серйозні наслідки для людського організму.

Кіста селезінки має ряд особливостей.

  • Захворювання зустрічається рідко, у 1% населення у віці від 30 до 60 років. Ризик на розвиток кісти в даній області у жінок у 4 рази вище.
  • У кожному другому випадку діагностується випадково під час виконання ультразвукового дослідження для іншого патологічного синдрому. Найгірший варіант – діагностика захворювання при виникненні ускладнень, коли пухлина доброякісного характеру зачіпає більше 50% селезінки і незаймана область не в змозі справлятися зі своїми завданнями.
  • Новоутворення доброякісного характеру розміром до 1 сантиметра можуть зникнути без терапевтичного лікування.
  • Також розвиток пухлини зупиняється при усуненні запального процесу.

    Кіста селезінки: причини, класифікація, діагностика і лікуванняКіста селезінки — це доброякісна пухлина

    Чому виникають

    Первинний характер, тобто природжений, пояснюється аномальним формуванням тканини в процесі утробного виношування дитини. Розвивається пухлина одиничного характеру, яка сформувалася при закладці органу. При серйозних випадках, пояснюваних дефектом гена, вражаються і інші органи.

    Виділяють провокуючі фактори вторинного утворення доброякісної пухлини селезінки.

  • Зміни патологічного типу в області селезінки, пояснюється розвитком запального процесу в організмі.
  • Фізичні пошкодження органу, ножові поранення.
  • Кіста селезінки розвивається після інфаркту органу або при пошкодженнях після операції, також захворювання прогресує після вилікуваного нагноєння.
  • Патологічний синдром розвивається після захворювань інфекційного характеру, наприклад, грип.
  • Кіста утворюється внаслідок ехінокока. Після проникнення в паренхіму селезінки утворюється доброякісна кіста. На тлі виділення алергенних речовин провокується інтоксикація організму, дистрофія пошкодженого органу. Збільшується ймовірність утворення кісти печінки паразитарного характеру.
  • Класифікація патології

    Існує кілька різновидів пухлини в області селезінки. Виділяють справжню, неправдиву та паразитарну форму, в залежності від провокуючого фактора захворювання. Якщо причиною стало порушення ембріогенезу – це справжня форма. Мається на увазі вроджений провокуючий чинник захворювання.

    Помилковий характер позначає вторинність патологічного синдрому, коли захворювання розвинулося внаслідок будь-яких причин під час життя хворого.

    Паразитарна форма передбачає виникнення пухлини доброякісного характеру в результаті проникнення патогенних організмів в селезінку.

    Серед первинних і вторинних кіст виділяють такі різновиди:

  • Солітарна, коли клінічні прояви патології відсутні.
  • Дермоїдна характеризуються тим, що пухлина заповнена домішками крові.
  • Відмінною рисою різновиди вважається відтік секрету з ураженої області.
  • Коли діагностується багатокамерна цистаденома, мається на увазі, що утворилася пухлина повністю заповнена серозним речовиною.
  • Вторинні пухлини класифікуються на травматичні і запальні.

    Кіста селезінки: причини, класифікація, діагностика і лікування

    Клінічні ознаки

    Супутня симптоматика визначаються ступенем розвитку патологічного синдрому, місцем розташування і провокуючим фактором. Якщо розміри доброякісного новоутворення не перевищують 20 міліметрів, клінічні ознаки відсутні.

    Зовнішні симптоми, за якими можна припустити про розвиток захворювання, також відсутні. Клінічною ознакою є періодичні хворобливі відчуття в області селезінки.

    По мірі розвитку патологічного синдрому, вираженість симптомів збільшується.

  • Розвиваються хворобливі відчуття в лівому плечі.
  • Після вживання їжі виникає відчуття важкості.
  • Хворому нічого не хочеться, він стає млявим, швидко втомлюється.
  • Хворобливі відчуття посилюються в області лівого підребер’я.
  • Можливий кашель і відчуття задишки.
  • Не виключається ймовірність прострілів у грудній клітці.
  • Пальпационная методика дозволяє виявити збільшені розміри селезінки. Клінічні ознаки отруєння організму розвиваються при інфекційному ураженні органу. При розмірах доброякісного утворення більш 70 міліметрів, у пацієнтів є скарги на дисфункції кишкового і шлункового тракту, озноб, відчуття нудоти.

    При відсутності лікування, розвиваються ускладнення.

  • Новоутворення приймає гнійний запальний характер.
  • Відбувається розрив кісти, після чого розвивається внутрішня кровотеча.
  • Збільшується ризик виникнення перитоніту в результаті розриву новоутворення.
  • Вміст пухлини починає виділятися в черевну область.
  • Щоб уникнути ускладнень, необхідно своєчасно звертатися до медичної установи для діагностики і лікування.

    Як виявити

    Діагностика ускладнюється тим, що при малих розмірах пухлини клінічні ознаки відсутні. Патологічний синдром діагностується на пізній стадії розвитку або під час ультразвукового дослідження в цілях профілактики або для іншої хвороби.

    Під час пальпації у лікаря можуть виникнути припущення про розвивається доброякісному новоутворенні. Для уточнення діагнозу використовуються наступні процедури.

  • Дослідження ультразвуком — дешева діагностична методика, що дозволяє визначити розміри новоутворення, місце розташування, ступінь зв’язку з судинами і протоками.
  • Використовується комп’ютерна томографія. Надає візуальну картину судинних каналів, виключається ймовірність злоякісного характеру новоутворення.
  • При наявності клінічних ознак абсцесу, призначається загальний і біохімічний аналіз крові.

    Лікування

    Методика лікування визначається залежно від даних під час діагностики. Спосіб терапії залежить від новоутворень, розташуванні, ризик ускладнень. Медикаментозна терапія проводиться при невеликих розмірах доброякісного новоутворення. Великогабаритні пухлини лікуються оперативними методиками.

    Консервативна терапія

    Якщо розміри доброякісного новоутворення не більше 3 сантиметрів, вибирається вичікувальна методика. Раз на півроку хворому потрібно проходити ультразвукове дослідження для відстеження динаміки захворювання.

    Медикаментозна терапія спрямована на перешкоджання росту пухлини і призначається при збільшенні розмірів порожнини.

  • Призначається лікарський препарат спазмолітичний характеру, наприклад, Кетопрофен.
  • Використовуються медикаментозні засоби антибіотичної характеру при виявленні запального процесу.
  • Хворому рекомендується пропити курс вітамінів, щоб підвищити концентрацію заліза в організмі.
  • Призначаються засоби, що стимулюють імунітет.
  • У разі розвитку патологічного синдрому, збільшення розміру доброякісного новоутворення, виникненні ускладнень, медикаментозна методика лікування марна. Призначається хірургічна терапія.

    Лікарі виділяють наступні показання для оперативного втручання.

  • Поява нагноєння, розриви пухлини, виділення секреції новоутворення в черевну область.
  • При досягненні розмірів пухлини 9 сантиметрів.
  • У разі розвитку 4 і більше пухлин з діаметрів більше 3 сантиметрів.
  • За умови рецидивів після хірургічного лікування.
  • Операція призначається при ускладненнях захворювання, погіршення функціонування пошкодженого органу.

    Хірургічне лікування

    Після встановлення діагнозу та вирішенні оперативного втручання визначаються з різновидом використовуваного хірургічного лікування. Тип визначається в залежності від розташування доброякісного новоутворення, на поверхні органу або всередині нього, від структури і кількості пухлин.

    Різновид хірургічного лікування спрямована на збереження функціональності ураженого органу. Резекція селезінки проводиться у важких випадках, коли зберегти її працездатність неможливо.

  • Для лікування доброякісних новоутворень невеликого розміру до 5 сантиметрів підходить пункція. Процедура проводиться під контролем ультразвукового апарату. Через шкірні покриви вводиться голка, яка відкачує рідину з доброякісного новоутворення. За допомогою голки вводиться склеротическое речовина, що склеює стінки порожнини. В іншому випадку кіста може наповнитися рідиною повторно.
  • Альтернативна методика лікування – вилущування, коли доброякісне новоутворення видаляється разом з оболонкою. Застосовується для лікування кіст середнього діаметру. Для виключення кровоточивості кровоносних судин, використовується коагуляції аргоноплазменного характеру. Дрібні канали відразу ж запаюються, що запобігає проникненню інфекційних мікроорганізмів в кровоносну систему оперованого.
  • При глибинному характер розташування кісти, її видаляють разом з частиною ураженого органу.
  • У разі великих розмірів доброякісного новоутворення, якщо пухлини зачіпають більше половини ураженого органу, приймається рішення про повної резекції селезінки.
  • Перевага віддається закритій різновиди оперативного втручання.

    Здійснюють 3 микронадреза, через які вводиться необхідний інструментарій. Всі дії проводяться під контролем спеціальної камери. Закрита різновид хірургічного лікування вважається найбільш безпечною і швидкою. Лапароскопічне оперативне втручання відрізняється меншим ризиком ускладнень, період реабілітації проходить швидше.

    Після видалення проводиться гістологічне дослідження для виключення можливого злоякісного характеру новоутворення.

    Процес реабілітації передбачає періодичне відвідування хірурга для проведення ультразвукового дослідження. На півроку потрібно обмежити фізичне навантаження. Якщо використовується медикаментозна терапія, слід також обмежити фізичне напруження, припускає ймовірність травмування області шлунково-кишкового тракту.

    Профілактика

    Профілактичні заходи передбачають виключення провокуючих факторів.

  • Потрібно виконувати всі правила особистої гігієни, щоб уникнути проникнення інфекційних мікроорганізмів.
  • Слід вчасно лікувати патологічні синдроми запального характеру.
  • Необхідно уникати фізичних пошкоджень живота.
  • Профілактика після лікування, щоб уникнути ускладнень і рецидивів, передбачає дотримання таких заходів.

  • Потрібно відмовитися від фізичних навантажень в перші 6 місяців після оперативного втручання.
  • Необхідно дотримуватися щадного раціону харчування.
  • Потрібно слідувати здоровому способу життя, відмовитися від паління, спиртних напоїв, вживання наркотичних препаратів.
  • Протягом 3 років після хірургічного лікування раз на 6 місяців потрібно проходити ультразвукове дослідження.
  • Кіста селезінки негативно впливає і на прилеглі органи в тому числі. Для ефективності терапії потрібно визначити провокуючий фактор захворювання, з’ясувати кількість і розміри доброякісних новоутворень.

    Своєчасна терапія дозволить уникнути ускладнень і повністю відновити працездатність селезінки.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: