Зміст
- 1 Чому виникають
- 2 Класифікація патології
- 3 Клінічні ознаки
- 4 Як виявити
- 5 Лікування
- 5.1 Консервативна терапія
- 5.2 Хірургічне лікування
- 6 Профілактика
Кіста селезінки являє собою пухлину доброякісного характеру. Має свою оболонку, всередині якої поступово накопичується прозора або кров’яниста рідина.
Орган грає роль «депо». В селезінці розташовуються запаси кров’яних тілець, також вона бере участь у процесі синтезу крові, утворює захисні тіла, синтезує лімфоцити, очищає організм від токсичних речовин. З цієї причини порушення в роботі даного органу провокують серйозні наслідки для людського організму.
Кіста селезінки має ряд особливостей.
Також розвиток пухлини зупиняється при усуненні запального процесу.
Кіста селезінки — це доброякісна пухлина
Чому виникають
Первинний характер, тобто природжений, пояснюється аномальним формуванням тканини в процесі утробного виношування дитини. Розвивається пухлина одиничного характеру, яка сформувалася при закладці органу. При серйозних випадках, пояснюваних дефектом гена, вражаються і інші органи.
Виділяють провокуючі фактори вторинного утворення доброякісної пухлини селезінки.
Класифікація патології
Існує кілька різновидів пухлини в області селезінки. Виділяють справжню, неправдиву та паразитарну форму, в залежності від провокуючого фактора захворювання. Якщо причиною стало порушення ембріогенезу – це справжня форма. Мається на увазі вроджений провокуючий чинник захворювання.
Помилковий характер позначає вторинність патологічного синдрому, коли захворювання розвинулося внаслідок будь-яких причин під час життя хворого.
Паразитарна форма передбачає виникнення пухлини доброякісного характеру в результаті проникнення патогенних організмів в селезінку.
Серед первинних і вторинних кіст виділяють такі різновиди:
Вторинні пухлини класифікуються на травматичні і запальні.
Клінічні ознаки
Супутня симптоматика визначаються ступенем розвитку патологічного синдрому, місцем розташування і провокуючим фактором. Якщо розміри доброякісного новоутворення не перевищують 20 міліметрів, клінічні ознаки відсутні.
Зовнішні симптоми, за якими можна припустити про розвиток захворювання, також відсутні. Клінічною ознакою є періодичні хворобливі відчуття в області селезінки.
По мірі розвитку патологічного синдрому, вираженість симптомів збільшується.
Пальпационная методика дозволяє виявити збільшені розміри селезінки. Клінічні ознаки отруєння організму розвиваються при інфекційному ураженні органу. При розмірах доброякісного утворення більш 70 міліметрів, у пацієнтів є скарги на дисфункції кишкового і шлункового тракту, озноб, відчуття нудоти.
При відсутності лікування, розвиваються ускладнення.
Щоб уникнути ускладнень, необхідно своєчасно звертатися до медичної установи для діагностики і лікування.
Як виявити
Діагностика ускладнюється тим, що при малих розмірах пухлини клінічні ознаки відсутні. Патологічний синдром діагностується на пізній стадії розвитку або під час ультразвукового дослідження в цілях профілактики або для іншої хвороби.
Під час пальпації у лікаря можуть виникнути припущення про розвивається доброякісному новоутворенні. Для уточнення діагнозу використовуються наступні процедури.
При наявності клінічних ознак абсцесу, призначається загальний і біохімічний аналіз крові.
Лікування
Методика лікування визначається залежно від даних під час діагностики. Спосіб терапії залежить від новоутворень, розташуванні, ризик ускладнень. Медикаментозна терапія проводиться при невеликих розмірах доброякісного новоутворення. Великогабаритні пухлини лікуються оперативними методиками.
Консервативна терапія
Якщо розміри доброякісного новоутворення не більше 3 сантиметрів, вибирається вичікувальна методика. Раз на півроку хворому потрібно проходити ультразвукове дослідження для відстеження динаміки захворювання.
Медикаментозна терапія спрямована на перешкоджання росту пухлини і призначається при збільшенні розмірів порожнини.
У разі розвитку патологічного синдрому, збільшення розміру доброякісного новоутворення, виникненні ускладнень, медикаментозна методика лікування марна. Призначається хірургічна терапія.
Лікарі виділяють наступні показання для оперативного втручання.
Операція призначається при ускладненнях захворювання, погіршення функціонування пошкодженого органу.
Хірургічне лікування
Після встановлення діагнозу та вирішенні оперативного втручання визначаються з різновидом використовуваного хірургічного лікування. Тип визначається в залежності від розташування доброякісного новоутворення, на поверхні органу або всередині нього, від структури і кількості пухлин.
Різновид хірургічного лікування спрямована на збереження функціональності ураженого органу. Резекція селезінки проводиться у важких випадках, коли зберегти її працездатність неможливо.
Перевага віддається закритій різновиди оперативного втручання.
Здійснюють 3 микронадреза, через які вводиться необхідний інструментарій. Всі дії проводяться під контролем спеціальної камери. Закрита різновид хірургічного лікування вважається найбільш безпечною і швидкою. Лапароскопічне оперативне втручання відрізняється меншим ризиком ускладнень, період реабілітації проходить швидше.
Після видалення проводиться гістологічне дослідження для виключення можливого злоякісного характеру новоутворення.
Процес реабілітації передбачає періодичне відвідування хірурга для проведення ультразвукового дослідження. На півроку потрібно обмежити фізичне навантаження. Якщо використовується медикаментозна терапія, слід також обмежити фізичне напруження, припускає ймовірність травмування області шлунково-кишкового тракту.
Профілактика
Профілактичні заходи передбачають виключення провокуючих факторів.
Профілактика після лікування, щоб уникнути ускладнень і рецидивів, передбачає дотримання таких заходів.
Кіста селезінки негативно впливає і на прилеглі органи в тому числі. Для ефективності терапії потрібно визначити провокуючий фактор захворювання, з’ясувати кількість і розміри доброякісних новоутворень.
Своєчасна терапія дозволить уникнути ускладнень і повністю відновити працездатність селезінки.