Зміст статті:
Кокцигодиния – це болючий синдром, що зачіпає район куприка. Викликана патологія здавленням нервових закінчень, їх пошкодженням, запальними процесами. При активному перебігу хвороби у патологічний процес часто втягуються сусідні ділянки, з-за чого синдром поширюється на зону промежини, сідниць і анального проходу. По МКБ-10 захворюванню присвоєно код М53.3.
Причини та провокуючі фактори синдрому
Спровокувати кокцигодинию можуть будь-які захворювання, пов’язані із запаленням зони прямої кишки, піхви у жінок і передміхурової залози у чоловіків. Однак це не єдині причини синдрому, також виділяють провокуючі фактори:
- хронічні запори;
- геморой;
- переломи кульшових кісток;
- сильний стрес і емоційні перевантаження;
- тривале перебування в сидячому положенні з упором на копчиковую кістка;
- спайкові процеси і рубці після операцій в областях поряд з куприком;
- вік – після 50-60 років: зв’язки промежини стають менш еластичними;
- тривале сидіння в положенні з підігнутими до живота ногами;
- заняття велоспортом або верховою їздою;
- важка або часта родова діяльність у жінки з вузьким тазом;
- опущення промежини.
Остеохондроз – патологія, яка може бути наслідком і причиною болю в куприку при кокцигодинии.
Форми і ознаки захворювання
Фахівці виділяють первинні і вторинні болю в куприку. У першому випадку симптоми пов’язані з ушкодженнями структурних елементів, у другому – з розвитком гінекологічних урологічних або проктологічних захворювань.
Виділяють другий тип класифікації кокцигодинии – з причини появи:
- посттравматична – хвороба з’явилася в результаті травм;
- вертеброгенная – причиною стали пошкодження куприка зі зміщенням і здавленням нервових закінчень;
- запальна – біль провокують запальні процеси;
- миодистрофическая – порушення пов’язане із зміною імпульсів, що надходять від тканин тазу.
Класифікація болю використовується для позначення групи причин і ознак хвороби.
Головна ознака хвороби – прояв болісної хворобливості, яка турбує навіть після розпочатого лікування. Біль носить як помірне, так і сильно виражений характер, буває постійної та періодичної.
Після дефекації неприємні симптоми посилюються, як і при ходінні по сходах або зміні положення з сидячого на стояче (лежаче).
Кокцигодинии прописують та інші ознаки: запори, викликані болем, зменшення рухливості і зміна ходи, депресія, синдром подразненого кишечника.
Діагностика синдрому
Після первинного огляду перед початком лікування лікар призначає ряд обстежень:
- пальпація прямої кишки – кращий метод визначити стан куприка і супутні хвороби;
- ректороманоскопія – методика вивчення нижнього відділу ШЛУНКОВО-кишкового тракту за допомогою обладнання;
- рентген – з його допомогою вивчають зміни в хребті;
- гінекологічний огляд для жінок;
- урологічна діагностика;
- консультація невропатолога;
- УЗД;
- колоноскопія кишечника;
- проба для визначення фактора хвороби – вторинний або первинний.
Призначають аналізи для виключення деяких патологічних процесів і захворювань: біохімія крові, дослідження сечі, копрограма.
Методи терапії
Спочатку призначають консервативне лікування кокцигодинии куприка, якщо воно не дає результатів, використовують хірургічні методи. В рамках комплексної терапії застосовують ліки і фізіотерапевтичні процедури. Мета консервативної терапії – усунення хворобливих відчуттів, усунення причин, що викликали кокцигодинию.
Медикаменти
Ліки при болях в куприку використовують для усунення симптомів, запальних процесів та інших порушень:
Також можуть знадобитися засоби, що нормалізують кровообіг або відновлюють провідність нервових закінчень.
Фізіотерапія
Фізіотерапевтичні процедури призначають для лікування розладу в обов’язковому порядку. У порівнянні з медикаментами вони вважаються більш ефективними в довгостроковій перспективі:
- дарсонвалізація ректальна;
- терапія теплом: лазер, УВЧ, грязьове лікування;
- застосування імпульсних струмів;
- парафінові аплікації;
- ультразвукове лікування.
Лікувати кокцигодинию можна за допомогою східних методик – голковколювання, стоунтерапії.
Інші методи лікування
Блокада – це введення знеболюючих речовин, частіше всього кортикостероїдів в поєднанні з анестетиками, в область хворого ділянки. Використовують новокаїн або лідокаїн, а також гідрокортизон. Блокаду призначають у випадках, коли ніякі знеболюючі засоби не допомагають.
Гімнастика підтримує м’язи в тонусі, допомагає боротися з болем і тонізує організм. ЛФК покращує обмін речовин і підвищує імунітет. Комплекс вправ при кокцигодинии підбирає лікар разом з пацієнтом, виходячи з особливостей хвороби.
Якщо консервативна терапія не допомагає, призначають видалення куприка при кокцигодинии хірургічним шляхом. Також видалення рекомендують, якщо у пацієнта є хронічні проктологічні розлади, свищі, переломи куприка або пухлини.
Народні засоби також застосовуються при терапії кокцигодинии. Їх використовують або в період реабілітації після операції, або разом з медикаментами і фізіотерапевтичними процедурами в ході консервативного лікування.
Ефективні засоби: настоянка на основі лаванди і рослинного масла, суміш яблучного оцту і меду, або поєднання меду з соком редьки, відвар із шипшини.
Можливі ускладнення та наслідки кокцигодинии
Якщо терапія хвороби не проводиться, виникають певні наслідки, небезпечні для стану пацієнта:
- емоційне напруження призводить до психічних відхилень;
- розвиваються репродуктивні проблеми;
- імунітет слабшає, організм виснажується;
- хвороби сечовидільної системи;
- болі під час статевого акту;
- хронічні запори.
З’являються загальні порушення в роботі органів малого тазу.
Профілактичні заходи та прогноз
Для профілактики кокцигодинии людина повинна пам’ятати деякі правила:
- правильна постава при роботі за столом: упор на спинку стільця, пряма лінія хребта і сідниць;
- захист від травм куприка;
- усунення хвороб, що провокують кокцигодинию;
- застосування спеціальних подушок під час тривалого перебування в сидячому положенні.
Поява регулярних хворій в області куприка – привід для негайного звернення до проктолога або хірурга.
Якщо лікування було розпочато вчасно, або куприк видалили в ході операції, прогноз для більшості пацієнтів сприятливий. Ускладнення і небезпечні наслідки розвиваються тільки при відсутності своєчасної терапії.
