Мова являє собою м’язовий орган, вкритий слизовою оболонкою, що складається з більше десяти тисяч сосочків-аналізаторів, що дозволяють людині розпізнавати смак їжі, що приймається з безліччю складних відтінків, а також приймати вагому участь у первинній переробці їжі і правильне функціонування мовного апарату. Крім цього, мова служить своєрідним індикатором загального стану організму людини і є незамінним помічником при проведенні первинного огляду. На підставі форми даного органу, його забарвлення і структури, наявності та інтенсивності нальоту, досвідчений фахівець може виявити той чи інший патологічний процес на початковій стадії, коли у хворого ще не були виявлені відповідні симптоми.
Такий діагностичний метод бере свій початок ще в Древній Азії, де досвідчені професіонали східної медицини вважали, що мова являє собою умовну карту, на якій розташовуються всі внутрішні органи людини і залежно від того, який його ділянка підлягає нездоровим змін, можна було судити про неполадки роботи того чи іншого органу. У вітчизняну медицину такий метод прийшов у далекому 1835 році завдяки талановитому лікаря Михайла Нечаєву, присвятив цій темі окремий працю під назвою «Розпізнавання хвороб мови», в якому вчений докладно розповідав про зв’язок мови з іншими органами людського організму.
Анатомічна будова і основні функції
Зміст
- 1 Анатомічна будова і основні функції
- 2 Діагностика захворювань
- 2.1 За кольором мови
- 2.2 За характером і кольором нальоту
- 2.3 Інші показники
- 2.4 Відео — Колір мови: про що говорить
Анатомічно мова людини складається з поперечно-смугастої м’язової тканини, покритої слизовою оболонкою. Умовно його можна розділити на дві складові частини: корінь язика, який з’єднується з ротовою порожниною людини і, безпосередньо, саме тіло. Верхня поверхня мови носить назву «спинка» і має рівну, м’яку структуру, покриту безліччю сосочків, які, в свою чергу, пов’язані з іншими внутрішніми органами допомогою центральної нервової системи і є потужними смаковими рецепторами, що дозволяють людині розрізняти широкий спектр смаків.
До основним функцій даної м’язи відносяться:
- допоміжна функція в процесі травлення (мова допомагає пережовувати їжу, утворюючи харчової клубок, який він проштовхує в стравохід);
- правильне функціонування мовного апарату (відтворення людиною чіткої мови);
- регуляція слиновиділення.
Як правило, якщо всередині організму людини не виявлено ніяких прихованих і хронічних захворювань, то поверхня мови має рівну блідо-рожеву поверхню, без зайвого нальоту і виражених змін в її структурі, сосочки проглядаються, а сам орган рухливий і не викликає у людини хворобливих відчуттів.
Довідка! Наявність невеликої кількості нальоту білуватого кольору або жовтого (в зимовий період) на поверхні мови не є патологією, так як цьому можуть сприяти і невеликі порушення безпосередньо в ротовій порожнині людини (карієс, гінгівіт, стоматит), а також різні харчові алергії.
У тих випадках, коли кількість нальоту утворює товстий шар, змінюється відтінок органу, присутній неприємний запах, а поверхня мови змінюється (з’являються хворобливі виразки, тріщини), то це може свідчити про перших і найяскравіших проявах різних патологій. У подібних випадках рекомендується якомога швидше звернутися до лікаря для виявлення першопричини подібних змін і подальшого лікування захворювання.
Діагностика захворювань
При огляді зовнішнього вигляду мови в рамках дослідження загального стану здоров’я пацієнта, фахівець завжди повинен пам’ятати, що умовно орган розділений на певні зони, кожна з яких відповідає за відповідний внутрішній орган.
Таблиця. За які органи відповідає кожна зона мови
Зона языкаВнутренние органи
При огляді мови лікар повинен орієнтуватися на наступні показники:
- є колір мови рівномірним, є виражені зміни кольору в тій чи іншій галузі органу;
- чи є кількість нальоту допустимим, якого він кольору;
- відповідають форма і розміри межам норми;
- маються на слизовій виражені зміни, виразки, пошкодження;
- порушена рухливість органу, є хворобливі відчуття, набряклість.
Довідка! Для постановки точного діагнозу слід виключити можливість змін покривів мови, безпосередньо пов’язаних з захворюваннями ротової порожнини. У таких випадках потрібен додатковий візит до стоматолога.
За кольором мови
Зміна кольору язика, поява характерних плям у певній галузі органу може свідчити про широкому спектрі захворювань, які легко можна виявити як при самостійному огляді, так і при планової діагностики у лікаря.
Таблиця. Колір мови і можливі причини, що його викликали
Колір языкаПричины
Наявність окремих плям червоного кольору, які можуть бути і у вигляді різних дрібних бульбашок, наповнених рідиною, що локалізуються переважно з боків органу – ознака герпесу. Якщо ж пляма покрита щільними лусочками є ймовірність розвитку ракової пухлини. Яскраві плями червоного кольору у пацієнта також можуть бути і при скарлатині.
За характером і кольором нальоту
Якщо тонкий наліт є нормою, то ті випадки, коли наліт повністю покриває слизову мови без можливості оцінити її колір і структуру, свідчать про наявність певних патологічних станів, часто про велику кількість токсинів всередині організму.
Види нальоту
Важливо! Гостра їжа і прянощі, різні напої, застосування антибіотиків також можуть спровокувати зміна кольору язика і підвищити кількість нальоту.
Інші показники
Існують і інші специфічні маркери, які дозволяють виявити ту чи іншу патологію. Так, наприклад, сильний набряк може бути сигналом порушення роботи печінки, скривлення самого органу вказує на серйозні неврологічні порушення та ішемічний інсульт, його тремор і втрата смакових відчуттів ? ендокринні порушення, а якщо на поверхні мови віддруковуються зуби, то це ознака проблем з травленням.
Якщо сосочки стають насиченого червоного кольору, то такі зміни є показником захворювань органів тазу, наявність дрібних червоних плямочок і ранки – показник надмірної кислотності шлунка, відчуття печіння – ознака шийного остеохондрозу.
Проводити діагностику можна і самостійно, бажано в ранкові години і строго натщесерце, попередньо прополоскавши ротову порожнину. Однак не варто забувати про кваліфікованих фахівців, які завжди зможуть поставити правильний діагноз, оскільки при заняттях самолікуванням все ж залишається великий ризик помилитися та обрати неправильну терапію, яка може лише погіршити загальний стан.