Колупання дітей в пупку: причини, наслідки та способи боротьби

Малюки у віці від 1,5 року до 6 років часто заводять шкідливі звички. Смоктання пальця, колупання в носі, обгризання нігтів — неповний перелік дитячих неприємностей для мами. Трапляється й таке, що дитина чухає пупок безперервно, сам того не помічаючи. Це привід звернути серйозну увагу на поведінку дитини і відвернути його від шкідливої звички.

Причини колупання в пупку

Фахівці виділяють кілька основних факторів, що провокують бажання малюка смикати родової рубець.

Фізіологічні

Алергічні висипання можуть бути причиною колупання пупка

Дитину можуть турбувати явні проблеми з шкірними покривами або внутрішніми органами в цій галузі. Важливо оглянути зону пупка дитини на предмет:

• ранок;
• подряпин;
• укусів комах;
• наявності чужорідного тіла в складках рубця (піщинка, ворсинка, бруд можуть дратувати шкіру);
• алергічних висипань;
• припухлості;
• почервоніння;
• наявності виділень.

Численні пухирі червоного кольору всередині пупка — характерна ознака омфаліту

Особливо тривожними ознаками є промацування шишки в зоні пупа або поява гнійного, рідкого вмісту з рубцевих складок. У першому випадку мова йде про пупкової грижі. Таке явище нерідко, особливо для хлопчиків. Не варто намагатися самостійно вирішити проблему походами до бабок, прикладанням п’ятака до пупа. Видаляють грижу тільки оперативним методом.

Якщо ж виявлено почервоніння шкіри в ділянці пупка, наявність виділень, кров, висип, болючість, швидше за все, мова йде про омфаліті — запаленні околопупочных тканин. Омфаліт потрібно лікувати. І чим раніше, тим краще. Інакше запальний процес здатен перекинутися глибше на внутрішні органи. Тоді доведеться проводити повноцінну операцію. Часто омфаліт супроводжується підвищенням температури у малюка.

Для постановки точного діагнозу лікар призначить УЗД органів черевної порожнини.

При виявленні у дитини в пупку дрібного сміття слід видалити ватною паличкою, змоченою в перекису водню або хлоргексидине. Потім потрібно спостерігати за дитиною. Якщо він більше не тягнеться до пупка, проблема усунена. В іншому випадку краще відвідати спеціаліста-педіатра.

Психологічні причини

Замкнутість дитини — психологічна проблема, що вимагає консультації психолога

Якщо малюк постійно чіпає пупок, при цьому лікар не виявив ніяких фізіологічних змін, можливо розлад психіки. Варіанти:

• замкнутість;
• недолік батьківської уваги і любові;
• постійні сварки і бійки між батьком і матір’ю;
• фобії і страхи, на які батьки не звертають уваги;
• тривожність;
• агресія, спрямована на своє тіло.

Якщо вдома та в родині все добре, мирно, можна звернути увагу на ситуацію в дитячому саду. Можливо, дитину там кривдять діти або вихователі. А в силу свого темпераменту спокійний дитина не може повідомити про це батькам.

Особливої уваги вимагають гіперактивні діти, забіяки. Колупаючи пупок, таким способом вони намагаються відволіктися від поганих думок про заподіяння шкоди іншим або цілеспрямовано займається покаліченням. В обох випадках потрібна консультація хорошого психолога, психіатра.

Якщо дитина часто смикає пупок, він використовує цю дію як акт самозаспокоєння. Важливо відвернути малюка від подібної дії, оточити любов’ю. Інакше звичка колупати своє тіло залишиться і в старшому віці.

Одномоментні причини (нормальні)

Подібні причини колупання дитини в пупку фахівці вважають повністю здоровими. Докорінно таких дій лежить банальний інтерес до свого тіла. Але при цих розкладах дитина лише зрідка або всього кілька разів може помацати свій пуп і потім переключає увагу на інші заняття. Турбувати це батьків не має.

Ще одна нормальна причина рушання родового рубця — захопленість якоюсь дією (перегляд цікавого мультика, нова іграшка, книжка). Як правило, коли малюк відволікається від магічного дії, руки самі йдуть від тіла. Якщо дитина веде себе подібним чином, хвилюватися не варто. Можна просто м’яко відняти ручку малюка від животика, і він сам забуде про своє пупку.

До чого призводить колупання в пупі

Розчісування пупка може призвести до занесення інфекції

Якщо малюк безперервно чеше і расковыривает родової рубець, це може обернутися неприємними наслідками:

• розчісування шкіри в складках пупка;
• потрапляння бруду, інфекції;
• розвиток запального, а іноді і гнійного процесу (через складність доступу до глибині складок рубця);
• необхідність проведення операції по видаленню або чищенні вогнища запалення.

Важливо привчати дитину до дотримання правил особистої гігієни з малого віку. Бажано регулярно оглядати навіть вже заживший після народження пупок.

Як боротися з проблемою

Проводьте більше часу з дитиною

Рішення задачі залежить від причини, яка викликала таку поведінку малюка. Фахівці рекомендують наступне:

• Огляньте шкіру пупка на предмет запалень, висипань, ущільнень. Особливу увагу варто звернути на хворобливість в області рубця при натисканні на нього. При будь-яких тривожних зовнішніх ознаках варто звернутися до лікаря.
• Якщо малюкові виявляється недостатня увага батьків, потрібно переглянути режим дня сім’ї. Проводьте більше часу з дитиною. Грайте в захоплюючі, нехай безглузді, дитячі ігри. Бігайте, стрибайте, читайте, малюйте разом. Максимум любові нейтралізують у малюка відчуття непотрібності й страху.
• Відстежте ситуацію в дитячому саду. З’ясуйте, чи комфортно там маляті, компетентні вихователі і няні. Немає у дитини конфліктів з іншими дітками. Про це можна поговорити як з самою дитиною, так і з іншими батьками, педагогами, працівниками дошкільного закладу.
• Частіше відвідуйте масові дитячі заходи, ігрові майданчики. Тут дитина заведе нові знайомства, навчиться вибудовувати правильні соціальні відносини, зможе впоратися з почуттям можливого самотності.

  Заведіть домашню тварину, вона допоможе дитині відволіктися

• Заведіть домашню тварину. Щеня, кошеня або хоча б морська свинка не просто стануть друзями дитині, але навчать піклуватися про менших товаришів. Відвернуть від постійного вивчення свого тіла.
• Якщо дитина вже говорить, обговорюйте пройдений день, проглянутий фільм, прочитану книгу. Цікавтеся його емоціями і поглядами на вчинки тих чи інших героїв. Так можна з’ясувати справжню картину психологічного стану малюка (агресія, самотність, ненависть, смуток, брак любові та уваги).
• Намагайтеся м’яко перемикати дії дитини в момент, коли він починає смикати родової рубець. Просто ненав’язливо відводите руку малюка від пупа і давайте йому олівець, кисть для малювання, щоб відучити від поганої звички. Запропонуйте що-небудь принести, зліпити, зробити.
• Організуйте дитині спокійний повноцінний денний сон. Навіть якщо на перший погляд він не втомився і спати не хоче. Знайте, дитяча психіка вкрай нестабільна віком до 7 років. Емоції, пережиті за день, сильно перевантажують її. Тому сприяє розвантаженню психіки малюка за допомогою хоча б годинного денного сну.

При м’якому підході і впливі шкідлива звичка піде сама собою.

Чого робити не можна

Ні в якому разі не варто сварити дитину і порівнювати з іншими, інакше у нього з’явиться почуття провини і неповноцінності

Деякі батьки роблять радикальні заходи у боротьбі з шкідливою звичкою дитини. Але вони не просто не вирішують проблему, а ще сильніше ускладнюють ситуацію. Категорично заборонено:

• Лаяти малюка, кричати на нього, вичитувати, дорікати і соромити за те, що він любить колупатися в родовому рубці. Від цього дитина ще більше замкнеться в собі, а зверху накладеться і почуття провини, неповноцінності.
• Не забороняйте дитині проявляти свої емоції плачем, криком. Цілком можливо, саме від боязні проявити свої справжні почуття, малюк тягнеться до пупка. Краще взяти дитину на руки під час плачу, заспокоїти його, приголубити. Сказати, що любите його, розумієте його почуття. Пам’ятайте, плакати — це нормально навіть для дорослої людини. Що вже говорити про дітей.
• Ніколи не порівнюйте дитину з іншими знайомими або незнайомими йому хлопцями. Кожен малюк унікальний, індивідуальний. А рівняння на когось іншого формує у дитини почуття непотрібності, неповноцінності.
• Не навантажуйте дитя клятвами і обіцянками «більше так не робити». Якщо малюк тягнеться до пупка підсвідомо, він не віддає звіту своїм діям. А це мамі і не виконане згодом обіцянку додає дитині ще й почуття провини. Воно саме деструктивне для людської психіки.
• Ні в якому разі не заклеюйте пуп пластиром, не мажте його або пальці малюка зеленкою, гірчицею та іншими кардинальними засобами. Подібні дії можуть заподіяти дитині біль. Пальчик, намазаний гірчицею, цілком може потрапити в око, оскільки малюк любить лізти в обличчя при плачі. До того ж емоційне напруження тільки посилиться від таких батьківських дій.

Доктор Комаровський запевняє, що вирішувати будь-яку проблему треба лагідно, з любов’ю і терпінням. Тоді однорічний або старшого віку дитина виросте самостійною, впевненою в собі людиною без комплексів.