Наша їжа при бажанні може бути дуже різноманітна, поживна і корисна. Герой нашої сьогоднішньої статті — селера. Його хімічний склад, наповненість вітамінами і мінералами і, звісно, як же без них, корисні властивості селери і протипоказання до вживання.
Селера є багаторічним рослиною з сімейства зонтичних. Має і дикі, і культивовані різновиди. Про неоціненні цілющі властивості селери знали вже з 15 століття. Починаючи з XVII століття, селера почали активно вживати в їжу. Найбільш популярні культурно вирощувані сорти – черешковий і кореневої.
Корисні властивості селери
Лікувальна цінність селери обумовлена наявністю великої кількості корисних речовин, в ньому присутня нікотинова кислота, фолієва і аскорбінова кислоти, кумарини, жирні кислоти, каротин, тирозин. Це джерело мінералів, чемпіон за кількістю магнію, селену, цинку, сірки, фосфору, калію, кальцію, марганцю, заліза, бору, і вітамінів А, групи В, З, Е, ДО, РР.
Сировиною для ліків є як корені, так і стебла з листям, навіть насіння селери мають цілющі властивості, її вживають і в свіжому, і в сухому вигляді. Висушені інгредієнти селери використовують настої і відвари.
Герой нашої статті має виражену седативну дію на нервову систему, зменшує напругу, а також стимулює працездатність, як фізичну, так і розумову, підвищує тонус організму.
Застосування соку селери
Сік цієї рослини характеризується антиоксидантними властивостями, ефективно очищує організм від шкідливих речовин, особливо сприятливий вплив надаючи на склад крові та її якісні показники. Очищається і шкіра регенерується, компреси з селери допомагають швидкому загоєнню подряпин, невеликих ран. Відомі його протиалергічні властивості, особливо при шкірних проявах алергії.
Селера славиться своїм протизапальну і антисептичну дію. При захворюваннях суглобів і кістково-м’язової системи, особливо при артритах, подагрі, прояви ревматизму знижує біль і зменшує набряклість суглобів. Так само рослина володіє імуномодулюючою властивістю, що ратує за його застосування при вірусних респіраторних захворюваннях.
Сприятливий вплив селери спостерігається на органи травлення. Він протидіє підвищеному газоутворенню і розвитку гнильних процесів в кишечнику. Широко застосовується при лікуванні гастритів, колітів, піддається йому і виразка шлунка. Хороший протиблювотний засіб, якщо розбавити його сік навпіл з водою.
Насіння селери ефективно виводять сечову кислоту, є помічниками в боротьбі з циститом, хворобами нирок, гінекологічними захворюваннями у жінок.
Вживання селери важливо для людей похилого віку, оскільки він стимулює нормалізацію водно-сольового обміну і є хорошим профілактичним засобом атеросклерозу. Збільшує еластичність судин, нормалізує тиск. Його бажано вживати в їжу людям з цукровим діабетом.
Селера, зокрема, його сік популярний у всьому світі як засіб розумного схуднення. Для його перетравлення потрібно більше енергії, ніж він дає організму (16 ккал на 100г продукту), тому селера дієтологи відносять до продуктів з так званої негативною калорійністю.
Препарати на основі селери застосовуються при захворюваннях печінки і нирок, для запобігання каменеутворення і зменшення набряків. Селера має м’якими проносними властивостями. Застосовується для посилення лібідо та підвищення потенції.
Застосування селери в кулінарії та косметології
У кулінарії селера рекомендують вживати з м’ясними стравами, оскільки він сприяє їх швидкому засвоєнню. Широко поширені супи із селери, салати.
В магазинах здорового харчування є у продажу селерових сіль, яка може стати прекрасним замінником солі кухонної.
Застосовується селера і в косметології. З нього роблять натуральні скраби і маски. До складу скрабу крім кореня селери входить порошок мускатного горіха, подрібнений імбир, порошок сухий кінзи. Розлучається все 2 чайними ложками меду. Легкі втирання 3 – 5 хвилин і ваша шкіра свіжа і чиста.
Протипоказання
Серед протипоказань для вживання селери:
- тромбофлебіт;
- варикоз;
- підвищена кислотність шлунка;
- їм також бажано не зловживати під час вагітності, т. к. селера може стимулювати скорочення матки, що призведе до викидня;
- селера не рекомендований жінкам в період лактації і при схильності до матковій кровотечі.