Одним з найбільш популярних злаків, які людина використовує в їжу, є овес. Більшості людей він знайомий, насамперед, за вівсяним пластівців, які у нашій країні прийнято називати «Геркулесом». Харчова цінність цієї культури не піддається сумніву, однак серед корисних властивостей вівса є і такі, про яких забувають в сучасному світі. Однак вони довгі роки широко використовувалися в народній медицині, і до них досі вдаються для лікування багатьох захворювань.
Харчова цінність вівса
Овес містить до 60% вуглеводів, більше 10% білка і 5-8% жирів, калорійність продукту перевищує 300 кілокалорій на 100 грам. Так звані повільні вуглеводи представлені в злаку крохмалем, які засвоюються організмом поступово, різко не підвищуючи кількість цукру в крові. Крім того, у вівсі міститься фермент, який поліпшує засвоєння вуглеводів. За змістом білка злак може позмагатися з гречаною крупою, а жири в його складі представлені корисними жирними кислотами. Така харчова та енергетична цінність продукту як не можна краще пояснює популярність і правильність вживання вівсяної каші на сніданок.
Також у вівсі багато кремнію, марганцю, кобальту, міді, молібдену, магнію та інших мікроелементів, присутні вітаміни A і E, вітаміни групи B, ефірна олія, органічні кислоти.
Корисні властивості вівса
Багатий склад вівса чинить на організм загальнозміцнюючу дію, підвищує імунітет, нормалізує обмін речовин. Багатою клітковиною злак стимулює роботу шлунково-кишкового тракту, покращує травлення, знижує рівень холестерину в крові, допомагає боротися з атеросклерозом, зміцнює судини. Введення вівса або вівсяних пластівців в повсякденний раціон в цілому благотворно діє на серцево-судинну систему, є хорошим засобом для профілактики гіпертонії, рекомендується при гастриті і виразці. Препарати з вівса дозволяють лікувати запалення внутрішніх органів, захворювання нирок, печінки і підшлункової залози.
Корисні властивості пророщеного вівса
Окремої уваги заслуговують пророщені зерна вівса. На першій стадії появи пагонів цей злак набуває ще більш корисні властивості. У такому вигляді у вівсі підвищується вміст необхідних для людини амінокислот і жирних кислот, речовини з вівса ще краще засвоюються організмом. По суті, пророщений овес акумулює в собі життєву енергію.
Пророщений овес в сирому вигляді рекомендується вживати при нервовому й фізичному виснаженні, при проблемах з серцем. Він нормалізує мозкову діяльність, покращує роботу печінки і жовчного міхура.
Для пророщування краще використовувати зерна, не призначені для посіву, оскільки їх можуть обробляти хімікатами. Краще купувати рослинна сировина в аптеках або спеціальних магазинах, звертаючи увагу на термін придатності і стан злаку.
Народні рецепти на основі вівса
У народній медицині застосовують не тільки сам злак в первозданному вигляді, але і вівсяні пластівці, борошно, толокно. З вівса роблять лікувальні відвари, настої і настойки, використовують масло. Лікувальні препарати з вівса призначені як для прийому всередину, так і для зовнішнього використання.
В якості загальнозміцнюючого засобу можна використовувати настій вівсяних пластівців або зерен вівса. 1 столову ложку сировини заливають 2 склянками прохолодної кип’яченої води і залишають на ніч. На наступний день засіб випивають за кілька прийомів.
При сухому кашлі і для лікування запалення легенів готують молочний відвар з нешліфованого вівса. Один стакан рослинного сировини заливають літром молока, доводять до кипіння і варять на повільному вогні близько двох годин. Молоко за цей час набуває жовтуватий відтінок. Потім відвар остуджують, проціджують, додають у нього 100 грамів вершкового масла і кілька ложок натурального бджолиного меду. Приймають в теплому вигляді по півсклянки кошти 2-3 рази на день, на ніч можна випити склянку такого відвару.
При грипі відвар вівса роблять на воді. Для цього промивають 1 склянку зерен і заливають їх літром води. У такому вигляді овес залишають на кілька годин, краще на ніч. Потім воду з вівсом доводять до кипіння і уварюють до половини початкового об’єму на малому вогні. Готовий засіб остуджують, проціджують і п’ють в теплому вигляді протягом дня невеликими порціями.
При хронічному гастриті і гепатиті рекомендується відвар з півсклянки зерен вівса на півлітра води. Овес промивають і настоюють у воді протягом декількох годин, потім доводять до кипіння і варять на повільному вогні під кришкою півгодини. Готовий засіб настоюють кілька годин, після чого розбавляють теплою водою до початкового об’єму. Приймають по півсклянки 3 рази на день до їди.
При панкреатиті пророщені зерна вівса промивають, висушують і перемелюють до стану борошна. 1 столову ложку такого порошку розмішують у склянці води, доводять до кипіння, варять кілька хвилин і настоюють протягом години. Приймають всю приготовану порцію за 1 раз. Повний курс лікування може скласти кілька тижнів.
Для профілактики захворювань печінки рекомендується раз на рік проводити двотижневий курс лікування відваром вівса. 3 склянки зерен добре промивають, заливають 3 л води, доводять до кипіння і варять на повільному вогні 2-3 години, періодично помішуючи. Готовий засіб остуджують, проціджують і віджимають рослинна сировина. Приймають по півсклянки 2 рази на день за півгодини до їжі. Для смаку і більшої ефективності в такий засіб можна додавати молоко і мед.
При запорах 1 склянку зерен вівса заливають літром води і настоюють протягом 12 годин, потім настій зливають і варять з нього кисіль. Приймають по склянці кошти 2-3 рази в день.
При безсонні готують і вживають спиртову настоянку вівса. 1 столову ложку зерен подрібнюють за допомогою м’ясорубки, заливають половиною склянки горілки і залишають настоюватися протягом 2 тижнів. Приймають по 30 крапель, розбавляючи водою, 2 рази на день.
Протипоказання вівса
Будь-які лікувальні препарати на основі вівса протипоказані при вилученому жовчному міхурі і людям з жовчнокам’яну хворобу. З обережністю кошти з вівса слід приймати при холециститі, ниркової недостатності і хворобах печінки. У цих випадках перед проведенням лікувального курсу необхідно проконсультуватися з фахівцем.
