Кривошея у новонароджених – це одна з найбільш поширених деформацій шиї у всіх куточках земної кулі. У дитини кривошея може мати як вроджений, так і набутий характер. У більшості випадків захворювання своєчасно діагностується у немовлят, значно рідше – у дітей більш старшого віку.
Ця хвороба характеризується ураженням кістково-м’язового апарату шиї і неправильним положенням голови. При відсутності необхідного лікування хвороба повільно і поступово прогресує. Відсутність необхідної корекції може викликати незворотні наслідки: деформацію не тільки шиї, але й інших відділів хребта, кісток черепа, неправильне розвиток м’язових груп верхньої половини тулуба і кінцівок. Як виправити кривошею – вирішує дитячий лікар ортопед-травматолог, застосовуються консервативні та оперативні методики.
Причини розвитку та види кривошиї
Причини виникнення кривошиї досить різноманітні і далеко не завжди можна попередити. Це збірне поняття включає цілий комплекс захворювань, викликаних змінами в кістковій, суглобової або м’язової системи.
В даний час відома вроджена і набута кривошея. Клінічна класифікація цього захворювання включає наступні форми:
- Вроджена кривошия
- м’язова (м’язові), пов’язана із змінами в грудинно-ключично-соскоподібного м’яза (ця м’яз прикріплюється до нижніх відділах потиличної і скроневої кістки, переходить на шию і закінчується в області ключиці, здійснює різні рухи голови);
- кісткова, обумовлена різними аномаліями розвитку шийних хребців (шийні ребра, клиновидні хребці, зрощення хребців);
- шкірна (дерматодесмогенная), що характеризується недостатньою еластичністю шкіри або наявністю сполучнотканинних рубцевих структур.
- Придбана кривошея
- м’язова (гострі або хронічні запальні процеси у м’язі, дистрофічні процеси з заміною м’язових волокон на сполучну тканину);
- кісткова (туберкульозне ураження шийних хребців, остеомієліт іншої етіології, рідше – пухлинні процеси різних тканин шиї);
- нейрогенна – порушення іннервації шиї (парез або параліч);
- шкірна (заміна шкіри на рубцеві структури в результаті опіку або іншої травми);
- вторинна (при довгостроково існуючих захворюваннях слинних залоз, очей, вуха).
Придбана кривошея в більшості випадків одностороння (наприклад, правостороння); вроджена може мати і двосторонній характер.
Різні види кривошиї передбачають різне лікування. Наприклад, деякі форми природженої кривошиї (недорозвинення м’язового апарату) погано піддаються консервативному лікуванню, в більшості випадків необхідне оперативне втручання. Певні види набутої кривошиї (нейрогенна в результаті накладання акушерських щипців у процесі родової діяльності) потребують тривалого консервативному лікуванні (за допомогою ЛФК і масажу), оперативне втручання практично не проводиться.
Симптоми і ознаки захворювання
Клініка вродженою і набутою кривошиї відрізняється мало, більшою мірою різняться терміни виникнення хвороби. При вродженому варіанті кривошиї симптоми спостерігаються практично відразу після народження. У немовлят може відзначатися також інша патологія спадкового характеру: вроджений пілоростеноз або вовча паща. Ознаки придбаної кривошиї виникають через дуже нетривалий час після впливу пошкоджуючого фактора. Як розпізнати той чи інший вид кривошиї – завдання дитячого лікаря-ортопеда, але багато чого залежить від уважності батьків.
При значних пошкодженнях (вродженого або набутого характеру) в перші тижні або навіть дні після народження відзначаються характерні симптоми хвороби. Новонароджена дитина ще не може рухати головою, тому складно оцінити обсяг рухів м’язів шиї і задуматися про його повноті. Звертає на себе увагу нахил голови в напрямку боку ураження (вліво при змінах з лівого боку) і повертання головки в протилежному напрямку (вправо при ураженні ліворуч).
По мірі росту дитини зміни положення голови і шиї тільки наростають і тому стають більш помітними. Збільшується кут нахилу шиї у грудничка на стороні пошкоджуючих змін і поворот голівки в протилежному напрямку. Таким способом грудної дитина мимоволі намагається зменшити м’язову напругу і виникає дискомфорт.
У дитини в 2 місяці при відсутності захворювань кістково-м’язово-суглобового апарату повинні бути достатньо розвинені руху шиї (повороти і нахили), головка добре утримується у вертикальному положенні. Саме у вертикальному положенні (або в горизонтальному на спині) практично неможливо не помітити дивний нахил шиї і практично постійний поворот голови в бік. Немовля самостійно практично не повертає голову і не випрямляє шию в правильне анатомічне положення.
У малюка в 3 місяці, коли виникають спроби цілеспрямованих рухів ручками і повертання з боку на бік, зміни кістково-м’язового апарату не можуть залишитися непоміченими.
Можливі наслідки та ускладнення
Чому важлива рання діагностика кривошиї? Для чого необхідно розібратися, як лікувати цю патологію? Що страшного в невеликому нахилі шиї? Як вроджена, так і придбана кривошея мимовільно не зникне. Мають ознаки деформації шийного відділу з віком не зменшаться, а тільки збільшаться.
По мірі росту дитини косметичний дефект буде тільки більш помітним. Надалі, якщо не буде призначено та виконано відповідне лікування, деформація шиї буде провокувати неправильне положення і викривлення хребта, а також зміщення структур лицьового черепа. Здавлення магістральних судин погіршує кровопостачання не тільки м’язів, але і структур головного мозку. Тривала компресія проходять в шиї нервових стовбурів викликає стійкий больовий синдром.
Діагностика кривошиї
У більшості випадків діагноз кривошея не викликає сумнівів при профілактичному огляді у хірурга або травматолога. Досить ретельно проведеної пальпації (обмацування) викривленої м’язи. Виявляється потовщення в глибині м’язових волокон.
Додаткове обстеження потрібно для встановлення причини розвитку кривошиї. Як визначити причину хвороби, які саме дослідження призначити – вирішує лікар. У більшості випадків призначаються:
- рентгенографія хребта в кількох проекціях з метою виявлення аномалій розвитку хребців (клиновидне тіло, шийні ребра);
- магнітно-резонансна томографія;
- консультація невропатолога для виключення або підтвердження неврологічної патології;
- біохімічні дослідження крові з метою визначення рівня вмісту кальцію, магнію та інших макро – і мікроелементів, особливо якщо мають місце ознаки рахіту;
- електроміографія.
Лікування різних видів кривошиї
Терапія цього виду деформації шиї підрозділяється на консервативну і оперативну. У немовляти, і тим більше новонародженого, використовуються тільки методи консервативного лікування. Найбільш результативно консервативне лікування у дітей до року, в більш старшому віці його результативність знижується. Оперативне втручання протипоказане новонародженим дітям і немовлятам, інвазивне вирішення проблеми можливе не раніше 2-3-річного віку.
Деякі види вродженої спадково обумовленої кривошиї – додаткові ребра, клиновидні хребці – не підлягають повного виліковування. Можливо тільки зміцнення м’язового каркаса для попередження прогресування деформації.
Що робити, в якому порядку і як довго – все це слід докладно з’ясувати в лікаря, який поставив діагноз кривошея. Не слід займатися самолікуванням і використовувати підручні народні засоби – це може завдати шкоди дитині.
Основними методами лікування кривошиї у новонародженого і немовляти є:
- лікувальний масаж;
- пасивна гімнастика;
- иммобилизационные пов’язки;
- фізіотерапевтичні процедури.
У малюка масажні рухи повинні бути тільки погладжують і помірної сили. Виключаються растирающие, постукуючий і розминають руху. Мета масажу – це поліпшення кровопостачання м’язів ураженої зони, відновлення її природної еластичності.
Масажні рухи, навіть не дуже сильні, з точки зору дорослої людини, можуть бути болючими для малюка. Тому дитині такого маленького віку краще не робити локальний масаж шийно-комірцевої зони, а проводити загальний масаж.
Ефект масажних рухів буде одночасно посилюватися і спрощуватися при використанні масажного дитячого масла. Завершальним етапом масажу є установча поза – головка малюка фіксується в анатомічно правильному положенні.
Мамі малюка з кривошиї слід подбати про правильне його положення при годуванні і лежанні в ліжечку. Необхідно укладати немовляти і новонародженого в ліжечку на той бік, де відзначається деформація шиї, або ураженою стороною у напрямку джерела світла. При годуванні також потрібно стежити за переважним нахилом в здорову сторону. При вираженій деформації в більш старшому віці може бути використаний фіксуючий комір Шанца – спеціальний валик, одеваемый на шию і фіксує її в правильному положенні.
Іншим не менш важливим моментом є так звані редрессирующие вправи при кривошиї. Ідеально, якщо мама буде робити їх самостійно, тоді психологічний стрес буде менше. Плавними і повільними рухами утримується плече малюка, голова нахиляється в напрямку здорового м’яза. Слід утримувати голівку протягом 15-20 секунд, потім повертати її у вихідне положення. Помітні результати спостерігаються при щоденних вправах по 5-6 підходів.
Фізіотерапевтичні методики включають різні способи по поліпшенню кровопостачання шийно-комірцевої зони. Для цього можуть бути використані озокеритові або парафінові аплікації, електрофорез, УФЧ, магнітне поле.
При регулярному і правильному проведенні лікувальних заходів досить швидко помітна позитивна динаміка в лікуванні кривошиї.
Профілактика дитячої кривошиї
Передбачає попередження травматичних пошкоджень кістково-м’язового апарату шиї і поясу верхніх кінцівок. Регулярний профілактичний огляд у хірурга дозволить уникнути запущених форм хвороби.
Коментар нашого спеціаліста
Головна порада для мами, у дитини якої виявлено кривошея – це терпіння і уважність. Регулярне виконання масажу, лікувальних вправ і фізіотерапії рано чи пізно принесе позитивний результат.
На закінчення слід зазначити, що серед поширених деформацій тулуба кривошея – це захворювання досить ефективно излечивающееся навіть з використанням тільки консервативних методик.
Наші рекомендацииСвітМам.tv: Профілактика кривошиї у дитини 
ЗаголовокСвітМам.tv: Профілактика кривошиї у дитини
Заголовоккривошея профілактика
ЗаголовокКривошея у новонароджених
