Легіонельоз (хвороба легіонерів) – це гостра інфекція, що викликається бактеріями легіонелами і супроводжується лихоманкою. Найчастіше при цьому захворюванні відбувається ураження легенів і нервової системи, рідше -інших органів. Лікування легіонельозу призначає лікар, самолікування цієї інфекції не практикується. При виникненні симптомів хвороби легіонерів слід звернутися за медичною допомогою.
Літній відпочинок навіть у найбільш комфортних, «цивілізованих» умовах замість зміцнення здоров’я може доставити «болючі» неприємності: це не тільки харчовий стрес, коли «удари» по шлунково-кишковому тракту незвичними продуктами і стравами або просто непомірне споживання їжі та алкогольних напоїв призводять до гострих розладів шлунка або кишечнику, але і захворювання. Часом у відпочиваючих навіть в теплу пору року виникає «застуда». Одні думають, що це алергія, інші — що лише «хвороблива акліматизація»; дехто переконаний, що їх просто «продуло» вентилятором або кондиціонером або що вони просто «перекуповувалися» в басейні. Але практично ніхто не підозрює, що став жертвою лихоманки Понтіак або «хвороби легіонерів».
Збудник легіонельозу – бактерії легіонелли
На жаль, цими хворобами можна заразитися не тільки відпочиваючи де-небудь на закордонному курорті, але і просто на робочому місці в офісі, в квартирі, де є кондиціонер, а також у ванній, душі, джакузі, басейн і навіть у фонтанчиків та фонтанів.
Збудниками легіонельозу є бактерії легіонелли, які при недотриманні санітарних правил розвиваються у вологому середовищі і легко можуть проникати в організм людини, викликаючи у легких випадках гостре захворювання тощо грипу, а в важких — пневмонію.
Можливість зараження цими захворюваннями від інших людей, поки не встановлена.
Багато хто, хто коли чув про таке захворювання, думають, що «хвороба легіонерів» відома чи не з часів римських легіонів. Насправді вона отримала свою назву лише після 1976 р., коли в США на з’їзді організації «Американський легіон» захворіли відразу 220 його учасників, 34 з яких померли (!).
Увага! Легіонели легше всього вражають палять, зловживають алкоголем, страждають якимись важкими захворюваннями внутрішніх органів, особливо людей середнього і старшого віку.
Симптоми хвороби легіонельоз
Виділяють три основні форми перебігу хвороби, викликаної легіонелами.
Найлегша («лихоманка Понтіак») протікає у вигляді горезвісної ГРВІ — з температурою, загальною слабкістю, нездужанням, головним болем, нежитем, до яких може приєднуватися кашель, а часом і діарея (пронос). Дві інші форми — це вже «хвороба легіонерів».
Симптоми легіонельозу середньої тяжкості — ураження бронхів і легень (пневмонії), нерідко сопровождающимиеся не тільки задишкою і болями в грудях, але ще і болями в м’язах і суглобах, а нерідко навіть кровохарканням.
При самій важкій формі легіонельозу можуть з’являтися кровохаркання, легенево-серцева недостатність і навіть мозкові порушення, які виникають із-за що розвивається токсичної енцефалопатії — з вираженою загальмованістю, сплутаністю свідомості, галюцинаціями, маренням.
Всі три форми хвороби найчастіше починаються гостро, з ознобу, значного підвищення температури (при хворобі легіонерів до 40 °С), сухого кашлю і катаральних явищ в носоглотці. Правда, перша форма хвороби проявляється через 24-48 годин після зараження, а ось хвороба легіонерів — в середньому через 4-7 днів.
Оскільки смертність від хвороби легіонерів досить висока — від 5 до 20 %, то слід якнайшвидше починати її лікування.
Лікування легіонельозу (хвороби легіонерів)
При лихоманці Понтіак можна обмежитися симптоматичним лікуванням без застосування антибіотиків (крім жарознижуючих та протизапальних засобів типу аспірину, колдрексу, а також крапель в ніс типу нафтизину, назолу, «длянос», можна при кашлі застосовувати відхаркувальні засоби: пектусин, либексин, мукалтин і т. п., не забуваючи про полівітаміни і рясному питво).
Найбільш ефективним при лікуванні легіонельозу в середній і важкій формі виявляється еритроміцин, який при легких формах потрібно приймати по 2— 4 г всередину. Курс лікування займає в середньому 6-7 днів. При більш важких формах його вже застосовують у вигляді ін’єкцій і, що вкрай бажано, під наглядом лікарів у стаціонарі.
При лікуванні хвороби, викликаної легіонелами, у важких випадках внутрішньовенне введення еритроміцину може поєднуватися з введенням рифаміцинів (по 0,3 г 4 рази на день) або кларитроміцину (по 250 мг 2 рази на день). Можуть призначатися пефлоксацин або офлоксацин (їх потрібно приймати по 400 мг 1-2 рази на добу).
Ефективним (хоча і не завжди в належній мірі) може бути і левоміцетин.
Це важливо! Посуд, білизну, одяг і виділення хворого (мокрота) необхідно знезаражувати 25%-ним розчином фенолу, автоклавуванням або хоча б ґрунтовним кип’ятінням.
Профілактика легіонельозу (хвороби легіонерів)
Що стосується профілактики легіонельозу (хвороби легіонерів), то вона включає в себе знезараження ванних приміщень, басейнів, душових сіток, дезінфекцію системи водопостачання, вбудовування в кондиціонери спеціальних фільтрів (наприклад, просочених бактерицидами тканин) або знезараження спеціальними ультрафіолетовими облучателями.
У домашніх умовах, крім регулярного чищення кондиціонерів, необхідно періодично знімати з крана сіточку (на ній теж можуть поселятися легіонели!) і кип’ятити її в содовому розчині.
Незважаючи ні на які запевнення Мосгор – або обл – каналів в тому, що в столиці така прекрасна ступінь очищення води, що її можна пити навіть сирої з-під крана, не вживайте сиру воду!
Якщо через якийсь аварійної ситуації або звичайних у весняно-літній період, я б сказав, злочинних відключень водопостачання у вас довго немає гарячої води, то потім, коли воно відновлюється, не поспішайте відразу ж приймати душ — нехай вода, застояна в старих водопровідних трубах, спочатку стече. І тільки через 1 — 1,5 години приступайте до водних процедур.
До речі в США, де, мабуть, більше піклуються про здоров’я населення, вже почали переходити до використання труб з мідних сплавів, що мають антимікробну ефектом.
Заключний рада: вирушаючи на відпочинок або просто на дачу, не забудьте на всякий випадок покласти в свою ««похідну аптечку» 1-2 упаковки еритроміцину!
