В даний час з-за поганої екології, великої кількості стресових ситуацій, неправильного харчування кожного другого жителя планети турбують які-небудь розлади. Велику увагу необхідно приділяти проблемам і патологій, які безпосередньо пов’язані з судинами, головою і головним мозком.
Під час діагностування захворювань даного відділу людського тіла фахівці приділяє багато часу для постановки вірного діагнозу, від якого буде залежати ефективність майбутнього лікування. Дана стаття допоможе розібратися в цій патології, дізнатися, як проводиться діагностування та лікування.
Що означає? Причини виникнення даної патології
Що ж це таке? Лейкоареоз головного мозку – захворювання, яке пов’язане з патологічними процесами, що протікають всередині білої речовини. Вважається рідкісним відхиленням. Дана патологія пов’язана з порушенням кровотоку і хронічною ішемією.
Лейкоареоз відноситься до симптоматиці таких патологічних процесів і відхилення головного мозку, як:
- Енцефалопатія.
- Судинний розлад, пов’язаний з інтелектуальним порушенням.
- Хвороба Альцгеймера.
- Гостре порушення кровообігу головного мозку.
- Гіпертонічна хвороба.
Дане патологічне відхилення в головному мозку може виникати з таких причин:
Крім перерахованих причин, лейкоареоз може виникати з-за прогресирования таких захворювань:
Симптоматика лейкоареоза
На початковій стадії розвитку лейкоареоз може протікати без видимої симптоматики і будь-яких клінічних проявів. У міру розвитку та поширення патологічного процесу пацієнт зазначає такі ознаки, які характерні для лейкоареоза:
- Порушення мовлення.
- Депресія, хронічна дисфорія.
- Порушення функцій опорно-рухового апарату.
- Погіршення пам’яті, уваги.
Ступеня захворювання
У медицині виділяють три ступені цього захворювання, від яких буде залежати лікування. Кожна ступінь відрізняється своєю певною симптоматикою:
- Перша ступінь. Пацієнт відзначає появу шуму у вухах, запаморочення, мігрень, безсоння, слабкість, неуважність, порушення координації. Під час медичного огляду фахівець відзначає порушення в бік більшої активність сухожильних рефлексів, координації, швидкість руху знижена. Результати нейропсихологічного дослідження показують стримані когнітивні порушення лобово-подкоркового відділу головного мозку. Результати повністю підтверджують наявність даного відхилення.
- Друга ступінь. Стан пацієнта значно погіршується, клінічні прояви стають більш вираженими. Відзначає різке погіршення пам’яті, відбувається порушення моторики, депресія стає сильнішою. Паралельно виникають відхилення в роботі сечостатевої системи. Працездатність хворого значно зменшується.
- Третя ступінь. Прогресування захворювання триває, симптоматика стає ще більш вираженою. У хворого виникають проблеми з випусканням і нетриманням сечі, страждає координація руху.
Діагностування і лікування
Лейкоареоз головного мозку, як і будь-яке інше захворювання, що вимагає ретельної діагностики. У якості діагностики пацієнту призначаються такі обстеження:
На підставі отриманих результатів лікар ставить діагноз і призначає дієве лікування. Також у постановці діагнозу відіграє велику роль симптоми, що турбують хворого. За перше порушення і прояви патології, необхідно терміново звернутися за кваліфікованою допомогою. Ігнорування симптоматики може призвести до негативних наслідків.
Лікування лейкоареоза головного мозку включає обов’язкове застосування медикаментів, впливу вазоактивних кишкових – Вінпоцетин, Пентоксифілін, Еуфілін. Також паралельно хворому призначаються блокатори кальцієвих каналів і андренорецепторов, які мають значний метаболічний ефект. Вони допомагають позбутися від вираженої симптоматики.
При лейкоареозе пацієнту обов’язково призначають неотропил, який відзначився свій ефективністю і дієвістю при захворюваннях головного мозку. Здатний поліпшити метаболізм, підвищити пластичність і знизити ступінь агрегації. Також чинить позитивний вплив на виживання нейронів і клітин головного мозку, що важливо.
Лейкоареоз головного мозку, хоч і непоширене захворювання, але може нанести певну шкоду організму, негативно позначається на неврологічному стані пацієнта. Ніколи не варто ігнорувати симптоми, так як вони можуть допомогти не тільки визначити саму патологію, але і супутні їй захворювання.
Якщо результати діагностування викликають сумніви при постановці діагнозу, призначається повторне обстеження пацієнта. Також в такій ситуації не можна займатися самостійним лікуванням, яке може призвести до негативних наслідків і сильного погіршення самопочуття.