Лейоміома шкіри – доброякісна пухлина

Лейоміомою шкіри називають пухлинне новоутворення, що виникає з клітин гладких м’язів. У рідкісних випадках лейоміома набуває злоякісного перебігу. Захворювання частіше розвивається у чоловіків.

Лейоміома може розвинутися не тільки на шкірі, але і в інших органах, в яких є гладком’язові волокна – травному тракті, в жіночій матці, сечовому міхурі.

Зміст

  • 1 Причини розвитку захворювання
  • 2 Форми захворювання
  • 3 Клінічна картина
    • 3.1 Клінічні прояви захворювання першого типу
    • 3.2 Клінічні прояви захворювання другого типу
    • 3.3 Клінічні прояви захворювання третього типу
  • 4 Методи діагностики
  • 5 Лікування
    • 5.1 Лікування народними методами
  • 6 Прогноз і профілактика
  • 7 Фото

Причини розвитку захворювання

Точні причини розвитку лейоміоми до цього часу невідомі. Є думка, що це захворювання, пов’язане з вадою розвитку і не є неоплазмой (новоствореної тканиною). Описані випадки сімейної лейоміоми, тобто, в розвитку захворювання не останню роль відіграє спадковий фактор.

Форми захворювання

В залежності від гістогенезу виділяють три типи шкірної лейоміоми:

  • Перший тип. Це множинні пухлини, які розвиваються з гладких м’язів, що піднімають волоски, або з діагональних м’язів.
  • Другий тип захворювання – це генітальні лейоміоми. Це, як правило, поодинокі пухлини, що розвиваються з гладком’язових волокон мошонки або сосків грудей.
  • Третій тип захворювання (ангиолейомиома) розвивається гладком’язових волокон стінок судин.
  • Клінічна картина

    Тертя одягом на новоутворення супроводжується болем.

    Основний симптом лейоміоми шкіри – це поява сферичного щільного вузлика. Величина вузлика може варіюватися від розміру просяного зернятка до волоського горіха. Колір новоутворення при лейоміомі – червоний, коричневий або синюшний.

    Характерна особливість лейоміоми – новоутворення різко болючі при чинення на них вплив (розчісуванні, тертя одягом, здавлювання тощо). Біль виникає через здавлювання пухлиною нервових закінчень.

    Інтенсивна біль при лейоміомі може супроводжуватися такими загальними реакціями, як зниження кров’яного тиску, звуження зіниць, блідість шкіри.

    Клінічні прояви захворювання першого типу

    Лейоміоми шкіри першого типу, як правило, множинні. Пухлини розташовуються на шиї, обличчі, шкірі тулуба і кінцівок. Пухлини часто утворюються групами.

    При гістологічному дослідженні лейоміоми виявляється складне переплетення гладком’язових волокон. Пучки розділені прошарками з сполучної тканини. Ядра клітин гіперхромні, кількість нервових волокон збільшене, а кількість кровоносних судин, навпаки, зменшено.

    Пухлина при лейоміомі першого типу чітко обмежена від оточуючих тканин дерми. В навколишніх тканинах може спостерігатися незначні набряк та ознаки дистрофічних змін.

    Клінічні прояви захворювання другого типу

    Генітальна лейоміома – це одиночний вузол буро-червоного кольору розміром з велику вишню. Пухлина, як правило, безболісна. Гістологічна картина аналогічна лейоміомі першого типу.

    Клінічні прояви захворювання третього типу

    Ангиолейомиома – це одинична пухлина, несильно видатна над поверхнею шкіри. Шкіра над пухлиною може бути, як незміненою, так і червоно-синюшного. При пальпації новоутворення відчувається хворобливість.

    На невеликій ділянці може утворитися декілька окремих пухлинних елементів. Локалізується ангиолейомиома, найчастіше, на кінцівках, поблизу суглобів.

    Ангиолейомиома має специфічну гістологічну картину. Новоутворення складається з складного переплетення тонких і коротких пучків м’язових волокон, які можуть розташовуватися хаотично або у вигляді концентричних завихрень. У тканинах пухлини спостерігається безліч клітин, що мають витягнуті ядра.

    У тканинах розташовується безліч судин, оболонка яких безпосередньо переходить в пухлину. У зв’язку з цим просвіт судин має вигляд щілини.

    Методи діагностики

    Діагностика лейоміоми здійснюється шляхом вивчення клінічної картини. Для підтвердження діагнозу необхідно проведення гістологічного дослідження.

    Необхідно диференціювати лейомиому від гломусной пухлини, фіброми, плоскоклітинний, лимфангиомы та інших пухлинних патологій шкіри. Для цього проводять холодовий тест, лейоміома після впливу холодом тимчасово скорочується в розмірах. При механічному впливі на шкірі, що покриває лейомиому, утворюється «гусяча шкіра».

    Лікування

    Для лікування використовують хірургічний метод.

    Для лікування лейоміоми застосовуються радикальні методи – хірургічне висічення або видалення пухлини методом коагуляції.

    Хірургічне висічення застосовують при великих розмірах лейоміоми. Операція проводиться під місцевим знеболенням, після її поведінки на шкірі залишається невеликий рубець.

    Термо – і діатермокоагуляція. При застосуванні цих методів пухлина руйнується шляхом впливу високої температури за рахунок впливу електричного струму. Метод безкровний, після його застосування залишається пігментовані пляма або невеликий рубчик.

    Лазеродеструкция. При застосуванні даного методу пухлина руйнується під дією лазерного променя, тобто, під дією світла. Такі операції, як правило, добре переносяться пацієнтами.

    Кріодеструкція із застосуванням рідкого азоту. Пухлина руйнується під дією холоду. Таке лікування ефективне на початкових стадіях шкірної лейоміоми.

    При множинних лейомиомах для зняття больового синдрому можуть бути призначені препарати – антагоністи кальцію – Верапомил, Ніфедипін, Дилтіазем.

    Лікування народними методами

    Найбільш ефективне лікування лейоміоми – це видалення хірургічними методами. Але якщо операція з якихось причин не проводиться, можливе застосування народних засобів.

    Народні цілителі рекомендують наступні.

    Мазь з чистотілу для лікування лейоміоми. Необхідно взяти ціле рослина (з корінням і листям) і віджати з нього сік. На одну частину соку слід взяти чотири частини вазеліну або дитячого крему. Добре перемішати. Наносити на пухлину двічі в день.

    Компреси з соку золотого вуса. При лікуванні лейоміоми може допомогти рослина золотий вус. З стебел і листя слід готувати сік і використовувати його для компресів на пухлину. Міняти пов’язки слід раз на добу.

    Лікування лейоміоми подорожником. Необхідно зібрати листи подорожника, розім’яти їх і прикласти до пухлини. Компрес закріпити бинтом. Взимку, коли дістати свіжий подорожник складно, можна готувати напар із сухої трави. Розпарені в окропі листя потрібно покласти на шматок бинта і прикласти до пухлини при лейоміомі. Тримати компрес добу, потім слід приготувати новий. Для лікування слід використовувати подорожник, зростаючий на віддалі від проїжджих доріг.

    Для прийому всередину при лікуванні лейоміоми рекомендується готувати сік буряка. Свіжоприготований сік слід помістити в холодильник не менше ніж на три години. Після цього можна починати лікування лейоміоми. У день слід випивати по 500 мл соку, поділивши цю кількість на 10 порцій.

    Прогноз і профілактика

    Профілактика розвитку лейоміоми не розроблена. Єдина можлива міра – уважне спостереження за станом шкірних покривів і негайне звернення до лікаря при появі пухлиноподібних утворень.

    Прогноз при одиночних лейомиомах сприятливий, при множинних пухлинах – відносно сприятливий. Іноді лейоміома приймає злоякісний характер, перероджуючись в лейомиосаркому.

    Фото

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя