Зміст статті:
Операція по заміні протезом кульшового суглоба часто стає єдиною можливістю для людей похилого віку, які перенесли перелом шийки стегнової кістки, уникнути інвалідності і повернутися до повноцінного життя. Однак успіх операції залежить не тільки від майстерності хірурга, але й від ретельності дотримання пацієнтом плану реабілітаційних процедур. Одну з найважливіших ролей у відновлення функції оперованої кінцівки відіграє лікувальна фізкультура.
Користь ЛФК після ендопротезування кульшового суглоба
Операція по заміщенню протезом кульшового суглоба необхідна при складних осколкових його переломах, отриманих при падінні з великої висоти або в результаті автомобільної аварії, або при переломах шийки стегнової кістки у осіб похилого віку. В останньому випадку операція допомагає зменшити період реабілітації і уникнути ускладнень, пов’язаних з тривалою іммобілізацією пацієнта.
Відновлювальні заходи після ендопротезування суглоба починаються вже через день після операції і полягає в обмеженні фізичних навантажень, регулярного виконання комплексу спеціальних вправ і проходження фізіотерапевтичних процедур. Основними принципами реабілітації є:
- ранній старт –відновлювальні заходи починаються відразу після пробудження пацієнта від наркозу;
- безперервність – процедури і вправи необхідно виконувати щодня, строго у відповідності зі складеним графіком;
- комплексність;
- послідовність – навантаження на оперовану кінцівку поступово збільшуються;
- індивідуальний підхід – комплекс реабілітаційних заходів розробляється індивідуально для кожного пацієнта відповідно до його станом здоров’я, віком, фізичною формою та іншими особливостями.
Лікувальна фізкультура відіграє найважливішу роль у реабілітації пацієнта, допомагаючи:
- поліпшити кровообіг, а отже, кровопостачання і живлення тканин;
- прискорити регенерацію і консолідацію протеза з кістковою тканиною;
- запобігти атрофії м’язових волокон, укріпити м’язи і зв’язки;
- зменшити набряклість тканин в області операції;
- відновити функції прооперованої кінцівки.
Виконання спеціально розробленого комплексу вправ після ендопротезування кульшового суглоба протягом усіх етапів відновної терапії необхідно, так як в результаті ослаблення м’язів і зв’язок може виникнути розхитування протеза, рухливість кінцівки не відновиться в повному обсязі, може розвинутися кульгавість, хронічні болі.
Вправи на ранньому етапі реабілітації
У перші кілька діб після операції пацієнтові показаний постільний режим. Але вже на цьому етапі призначається виконання вправ, спрямованих на поліпшення кровообігу і живлення тканин, попередження розвитку тромбозу і атрофії м’язів. Приблизно 10-12 днів всі вправи виконуються лежачи, потім деякі з них допускається виконувати сидячи на ліжку. Дуже важливо здійснювати всі рухи повільно і плавно, не допускаючи ривків. Напружувати м’язи слід на вдиху, на видиху розслабляти, повертаючись у вихідне положення.
Чого не можна робити після операції по заміні ТБС:
- згинати суглоб під кутом більше 90 градусів,
- схрещувати і стискати ноги,
- лежати на боку з боку прооперованої ноги,
- здійснювати різкі обертальні рухи прооперованим суглобом.
Комплекс вправ для ранньої реабілітації
Вправи на початковому етапі реабілітації необхідно виконувати не менше 2-3 разів на день, оптимально – присвячувати їх виконання 10-15 хвилин щогодини.
- Згинальні і розгинальні рухи стопою – необхідно рухати стопою до себе і від себе так, немов ви накачуєте ножний насос. Вправа дозволяє розробити і відновити тонус литкових м’язів і м’язів стопи.
- Обертальні рухи стопою, слід по черзі виконувати кругові рухи стопою за і проти годинникової стрілки по декілька хвилин для кожної ноги. Ця вправа також спрямована на відновлення функцій м’язів гомілки і стопи.
- Скорочення чотириголового м’яза стегна – в положенні лежачи на спині потрібно намагатися якомога щільніше притиснути ямку під коліном до горизонтальної поверхні, утримувати в такому положенні декілька секунд, повторити 4-5 разів. Вправа спрямована на розробку м’язів стегна та колінного суглоба.
- Згинання ніг в коліні. Лежачи, не відриваючи стопи від поверхні, необхідно повільно підтягнути коліно до себе до кута менше 90 градусів і так само повільно розпрямити.
- Скорочення сідничних м’язів. Лежачи на спині необхідно напружувати і утримувати кілька секунд в напруженому положенні м’язи сідниць; повторити 8-10 разів.
- Відведення ноги в сторони. Поклавши між ніг подушку або валик, щоб попередити їх схрещування, в положенні лежачи повільно відводити в бік витягнуту ногу і повертатися у вихідне положення.
- Розробка колінного суглоба. У положенні лежачи під коліно підкласти невеликий валик, піднімати й утримувати на вазі гомілку. Вправа покращує кровообіг в колінному суглобі і дозволяє підтримувати в тонусі м’язи стегна і гомілки.
Вправи для пізнього і віддаленого етапу реабілітації
ЛФК на пізньому і віддаленому етапі реабілітації
Проходити курс реабілітації на пізніх етапах рекомендується в спеціальних центрах, де за відновленням пацієнта спостерігають лікарі, які складають індивідуальні програми занять для кожного конкретного пацієнта. Якщо можливості для відвідування реабілітаційного центру немає, продовжувати курс лікувальної фізкультури необхідно самостійно. Крім перерахованих вище вправ, комплекс слід включати і інші:
- «велосипед» із положення лежачи на спині – здійснювати кругові рухи ногами так, немов ви крутите педалі;
- відведення ніг з положення лежачи на животі – по черзі піднімати й утримувати в найвищій точці прямі ноги по черзі;
- напівприсідання біля опори – тримаючись за спинку ліжка або стільця, злегка присідати таким чином, щоб ноги в колінному суглобі згиналися до кута, що не перевищує 90 градусів;
- згинання ніг у колінних суглобах з положення лежачи на животі – по черзі згинати до ноги в колінах, як би намагаючись торкнутися п’ятою сідниці;
- відведення в сторони прооперованої ноги з положення лежачи на боці, лежачи на здоровому боці і поклавши між ніг подушку або спеціальний валик, повільно піднімати випрямлену ногу вгору і так само повільно повертати в початкове положення.
Вправи для виконання в домашніх умовах
Правильна ходьба на милицях
Через 18-20 днів після операції, після зняття швів, пацієнт виписується із стаціонару. На цьому етапі він вже може самостійно вставати з ліжка і пересуватися за допомогою милиць або ходунків. Важливо продовжувати щодня виконувати вправи, поступово збільшуючи кількість повторень, а також більше ходити, поступово збільшуючи сумарне час, проведений на ногах, до години і більше на добу.
Комплекс для самостійного виконання на пізньому етапі реабілітації розробляється індивідуально, однак приблизний список вправ в домашніх умовах після заміни кульшового суглоба виглядає наступним чином:
- У положенні сидячи або лежачи на спині робити згинально-розгинальні, а також кругові рухи стопою до відчуття легкої втоми в м’язах гомілки і стопи.
- У положенні сидячи на стільці повільно розгинати ногу в колінному суглобі, випрямляючи її, і так само повільно опускати на підлогу. Повторювати 10-15 разів для кожної ноги.
- Стоячи біля опори (наприклад, спинки ліжка або стільця) по черзі піднімати ноги, злегка згинаючи їх у колінах, як би роблячи ходьбу на одному місці.
- Стоячи біля опори, по черзі відводити здорову і прооперовану ногу назад, затримуючись у верхньому положенні на декілька секунд.
- Стоячи біля опори, по очередни відводити прямі ноги в сторони, по 12-15 разів для кожної ноги.
Загальний час на комплекс вправ повинно займати не більше 15 хвилин, необхідно повторювати кілька разів на день (не менше 2-3). Виконання вправ не повинно супроводжуватися посиленням больових відчуттів. Якщо біль в області оперованого суглоба наростає, необхідно припинити виконання вправ і проконсультуватися з лікарем.
Ритмічна зарядка
На пізньому етапі реабілітації, що починається після виписки із стаціонару і триває до 3-4 місяців, вправи лікувальної фізкультури головним чином спрямовані на відновлення функцій кінцівки, підвищення витривалості м’язово-зв’язкового апарату, поліпшення еластичності м’язів. Одним з найбільш ефективних видів фізичної активності на цьому етапі є ходьба пішки з використанням, при необхідності, ходунків, милиці або двох тростин. Оптимально займатися ходьбою на свіжому повітрі, починаючи з 10 хвилин, поступово збільшуючи тривалість піших прогулянок. Ходьба без підтримки, з повною опорою на прооперовану ногу, допускається не раніше півтора-двох місяців після операції.
Лікарі-реабілітологи на даному етапі багатьом пацієнтам рекомендують заняття аквааеробікою: вправи у воді дозволяють зміцнити м’язи і зв’язки, при цьому зменшуючи навантаження на суглоби. На даному етапі гімнастика після ендопротезування кульшового суглоба доповнюється фізіотерапевтичними процедурами: масажем, парафинотерапией, бальнеотерапією та іншими.
Лікувальна фізкультура з використанням тренажерів
Режим, висоту сидіння, тривалість занять на велотренажері визначає лікар
На пізньому і віддаленому етапі реабілітації в комплекс вправ для людей після операції на тазостегновому суглобі можуть бути включені заняття на тренажерах. Найбільш щадним, але при цьому ефективним видом аеробного навантаження в цьому випадку виступає велотренажер:
- допомагає збільшити силу м’язів і зміцнити зв’язки,
- збільшити амплітуду рухів у прооперированном суглобі,
- тренувати м’язову витривалість.
Заняття на велотренажері вирішуються не раніше, ніж через 2 місяці після операції і строго після консультації з лікарем-ортопедом або реабілітологом. Починати щоденні заняття слід з 3-5 хвилин, поступово доводячи сесію до 25 хвилин в день. Можна також використовувати велотренажер з низьким розташуванням педалей, при русі на якому в нижньому положенні нога повністю розпрямляється.
Допускається ходьба в повільному темпі (зі швидкістю не більше 1-1,5 км/год) на біговій доріжці. Поступово темп можна збільшувати до середньої. Заняття на еліптичному тренажері або степпере також можливі, однак перед початком занять необхідна консультація з лікарем.
На завершальному етапі реабілітації можна виконувати вправи на розгинання кульшового суглоба з мінімальним обважненням. Допускаються вправи з використанням степ-платформи: на неї необхідно підніматися здоровою ногою, а потім приставляти прооперовану, і спускатися в тій же послідовності.
Режими навантаження на оперовану бік
Пасивні рухи прооперованою ногою можливі вже на наступний день після хірургічного втручання.
Активні рухи прооперованою ногою допускаються на 3-4 добу після операції після огляду лікарем.
Вставати з ліжка і сідати на неї дозволяється з 5-7 дня після операції, спочатку – з допомогою медичного персоналу, а потім самостійно.
Ходьба з опорою на милиці або ходунки можлива після того, як пацієнт навчився самостійно вставати, приблизно через тиждень після втручання.
Самостійна ходьба з опорою на прооперовану кінцівку без засобів опори допускається не раніше, ніж через 2-3 місяці після операції.
Лікувальна фізкультура – найважливіший і необхідний елемент комплексу реабілітаційних заходів на всіх етапах відновлення після операції із заміни тазостегнового суглоба протезом. Щоденне виконання індивідуально розробленого комплексу дозволяє відновити функцію кінцівки в повному обсязі і повернутися до повноцінного активного життя.
