Лікування перитоніту: перша допомога, основні принципи, методи і прогноз

Зміст статті:

  • Перша допомога при перитоніті
  • Принципи лікування медикаментами
  • Хірургічне втручання
  • Прогноз при перитоніті

Перитоніт – гостре запалення серозного покриву очеревини, що протікає з гнійними процесами. Цей стан вкрай небезпечно для життя, а успіх лікування залежить від того, наскільки швидко і якісно була надана перша допомога. Навіть після оперативного втручання зберігається ризик важких ускладнень, які можуть призвести до смерті. Для лікування патології лікарі використовують різні схеми терапії в залежності від першопричини перитоніту.

Перша допомога при перитоніті

При підозрі на перитоніт пацієнта, як правило, обстежують лікарі швидкої допомоги. Далі його відвозять на діагностику в лікарню, де людиною займаються хірурги. У процес терапії залучається інфекціоніст, гастроентеролог та інші фахівці у міру необхідності.

Невідкладна допомога при перитоніті передбачає хірургічне втручання. Терпіти біль і ходити з захворюванням можна. Перитоніт у 99% випадків стає наслідком лопнув апендициту, перфорірованія виразки, гнійного запалення жовчного міхура. Всі ці патології не зазнають домашнього лікування.

При підозрі на гнійне запалення категорично заборонено приймати ліки, особливо знеболюючі препарати. Єдине, що можна зробити, — забезпечити спокій пацієнту. Можна гріти хворобливу область, так як це тільки посилить запалення.

Принципи лікування медикаментами

Медикаментозне лікування входить у комплексну терапію хвороби, і виключати його не можна. Найчастіше призначають ліки вже після проведення операції. Основна мета – усунення інфекції та інших причин, що викликали запалення. Для цього застосовують цілий спектр препаратів.

Антибактеріальна терапія

Обов’язково використовують антибіотики при перитоніті, так як вони допомагають перемогти основного провокатора хвороби. Призначають препарати широкого спектра дії з групи пеніцилінів, аміноглікозидів, макролідів. Антибіотики руйнують синтез шкідливих структур і перешкоджають розмноженню бактерій.

Інфузійні розчини

Призначаються для відновлення втраченої рідини, необхідні для запобігання зневоднення. Заповнюють баланс солей в організмі. Використовують розчини 5% і 25% глюкози: рефортан, перфторан.

Сорбенти та дезінтоксикаційні засоби

Використовуються для інтенсивного виведення з організму шкідливих речовин. З їх допомогою виявляють профілактику токсичного шоку і запобігають інші небезпечні наслідки для організму. В клінічних умовах призначають гемодез – це речовина активно зв’язує токсини у крові і виводить їх.

Також використовують 10% розчин кальцію хлориду для нормалізації проникності стінок судин. За рахунок поліпшення структури кровоносного русла запобігає швидке всмоктування шкідливих речовин і їх поширення по органам.

Сечогінні препарати

Ці медикаменти входять в схему терапії з форсованим діурезом. Він необхідний для активації виведення шкідливих речовин. Обов’язково проводять разом з гіпертонічними та дезінтоксикаційними засобами. Найбільш поширена речовина – фуросемід, однак призначати його потрібно украй обережно при сильних порушення водно-сольового балансу. Фуросемід блокує реабсорбцію натрію і збільшує об’єм сечі на нетривалий термін.

Жарознижуючі препарати

Входять в схему лікування при перитоніті черевної порожнини як засобу для усунення високої температури. Найбільш ефективні при цьому захворюванні – парацетамол та ібупрофен. Надають додаткове знеболюючу дію і зменшують запалення.

Протиблювотні препарати

Призначаються в разі нестримної блювоти, яка викликає зневоднення і не дає засвоюватися інших речовин. У цю групу входить діюча речовина метоклопрамід – тонізує мускулатуру ШКТ і майже повністю блокує блювотні позиви.

Антихолінестеразні медикаменти

Призначаються для відновлення моторної функції кишечника, підвищують тонус мускулатури і запобігають парези: убретид, прозерин.

Антикоагулянти

Використовуються при високому ризику тромбозів, які часто зустрічаються при гнійному перитоніті. Найбільш популярний засіб – гепарин. Препарат позитивно впливає на стан судинної стінки і майже на 100% запобігає розвитку тромбів.

Анаболічні ліки

Процес розпаду у пацієнтів з перитонітом дуже швидкий, тому потрібно його сповільнювати, використовуючи інсулін з глюкозою або ретаболіл. Препарати запобігають розпад білків, активують їх синтез. Інсулін підвищує енергетичні запаси і запобігає виснаження.

Важливо пам’ятати про індивідуальному підборі препаратів для лікування перитоніту. Перелік ліків може розширюватися в залежності від форми хвороби. При туберкульозному вигляді, наприклад, призначають препарати, які знищують збудник туберкульозу. Знеболюючі препарати застосовуються тільки після операції за призначенням лікаря. При гострому перитоніті анальгетики та НПЗЗ суворо заборонені.

Хірургічне втручання

Операцію призначають при появі будь-якої форми захворювання. Проводять її за певним алгоритмом. Небажано використовувати при перитоніті програмовану лапаротомію, так як вона призводить до розмноження бактерій і погіршення процесу відновлення. Але у пацієнтів можуть відрізнятися показання та протипоказання.

Серед цілей операції виділяють:

  • повне усунення виділяється рідини та інфікованих тканин;
  • звільнення ШКТ від рідини і газу (декомпресія);
  • резекція або ізолювання джерела інфекції;
  • очищення черевної порожнини і накладення шва.

У післяопераційний період пацієнт повинен довгостроково перебувати під наглядом лікаря. У програму відновлення входить прийом медикаментів, призначених за індивідуальною схемою, збалансоване харчування, що враховує особливості хвороби, а також фізіотерапія в період після 3-4 тижнів. Також лікарі проводять інтенсивну терапію, спрямовану на корекцію метаболізму, відновлення функцій ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Паралельно потрібно виведення накопичених токсинів.

Особливості післяопераційної терапії

Для детоксикації використовують не тільки медикаменти, але й інші процедури:

  • плазмаферез – очищення крові;
  • гемосорбція – очищення крові без переливання;
  • УФО – очищення крові ультрафіолетом;
  • ВЛОК – дезінтоксикація з допомогою лазерів;
  • лімфосорбції – виведення шкідливих речовин з лімфатичної рідини;
  • гемодіаліз – очищення кровоносної рідини при нирковій недостатності;
  • ентеросорбція – виведення шкідливих речовин з ШЛУНКОВО-кишкового тракту, в цьому випадку найчастіше використовують спеціальні препарати.

Обов’язково відновлюють тканинне дихання, використовуючи озонированные розчини, нормалізують роботу ШЛУНКОВО-кишкового тракту шляхом призначення спеціальних препаратів. Всі ці процедури проводять в умовах лікарні під суворим наглядом лікаря і тільки за запропонованою фахівцями схемою, самостійне лікування категорично заборонено.

Деяким пацієнтам у відновний період потрібно зміцнення імунітету шляхом переливання лейкоцитарної маси, прийому імунокоректорів та вітамінів.

Прогноз при перитоніті

Перитоніт – дуже важке захворювання, і при запущеній стадії закінчується летальним результатом у 40% і більше. Навіть після проведення операції зберігається ризик смерті. Загибель настає в результаті гнійної інтоксикації і ускладнень, що поширюються на нирки, легені.

Після операції пацієнти, яким вдалося вижити, протягом декількох місяців проходять реабілітацію і дуже повільно відновлюються. Особливо сильно страждає імунна система.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя