Зміст статті:
Пролежні на куприку з’являються у лежачих хворих незалежно від віку, чи то літня людина або молодий пацієнт, який змушений тривало дотримувати постільний режим. У лікуванні патології головне напрям займає профілактика подібного стану з використанням спеціальних препаратів та аксесуарів, наприклад, протипролежневих подушок. У більшості випадків терапія супроводжується усуненням ран в інших областях: на п’ятах, сідницях, спині і поверхні стегон.
Причини появи пролежнів
Має фактор до появи порушення шкірного покриву – тривале перебування в лежачому положенні. Також пролежні розвиваються у людей, які постійно перебувають в інвалідному кріслі. Утворюються патології з наступних причин:
- постійний тиск на уражену область;
- порушення кровообігу;
- підвищена вологість між сідницями з-за поганого догляду або тертя білизни;
- занадто велика або маленька маса тіла;
- надмірна сухість шкіри;
- рідка зміна положення;
- погане харчування, яке призводить до дефіциту корисних речовин — особливо небезпечний недолік вітамінів групи B.
Для діагностики ступеня розвитку пролежнів необхідно визначити рівень пошкодження шкіри. Цей етап перед лікуванням необхідний для призначення адекватної терапії – достатньо сильних медикаментів, здатних запобігти розвитку патології.
Стадії патології з описом ознак
Лікарі виділяють 4 ступені розвитку пошкоджень шкірного покриву з наступним проникненням в шар клітковини і м’язів:
По мірі розвитку порушень, пацієнт відчуває свербіж, біль і печіння, якщо зберігається чутливість покриву. На 4 стадії розвитку патології в процес можуть залучатися внутрішні органи, особливо якщо пролежні зачіпають область сідниць.
Медикаментозне лікування порушення
Для лікування пролежнів на куприку у лежачих хворих обов’язково використовують зовнішні антисептики, представлені розчинами, спреями, гелями і мазями. Також можна застосовувати антибактеріальні пов’язки та інші стимулюючі засоби, що зупиняють некроз тканин і розвиток інфекції.
Засоби для обробки ран
Допоміжні інструменти: вата, бинти, марля. Вони повинні бути стерильними, як і інші інструменти, які може використовувати медичний персонал при обробці ран. Для промивання ушкодженої шкіри медсестри використовують:
- фізіологічний розчин хлориду натрію (0,9%);
- хлоргексидин (0,5%);
- розведений камфорний спирт;
- фукрацилин або йодопірон.
Зеленку, марганцівку і перекис водню не використовують для терапії ушкоджень шкіри. Вони здатні пригнічувати розвиток мембран клітин, а це призводить до інтенсивного розвитку інфекції.
Мазі для ефективної обробки
Мазі застосовуються на будь-яких стадіях розвитку пролежнів. Найбільш поширені засоби: «Солкосерил», «Аргосульфан», «Левосин», цинкова мазь, «Левомеколь» та «Стелланин».
Використовують антимікробні гелі і креми: «Метрогиль гель», «Левосин», «Аргосульфан» з молекулами срібла, «Дермазин». Для відновлення кровообігу в ушкодженій області призначають «Ируксол», «Вулнузан» і «Левосин».
Якщо спостерігається активне запалення, застосовують засоби, що скорочують його інтенсивність і очищення рани від некротичних скупчень: «Метилурацил», «Бетадин», «Тіотриазолін». Додатково використовують препарати, що прискорюють регенерацію пошкоджених тканин: «Бепантен», «Ируксол», «Солкосерил», «Левосин», «Алантан Плюс», «Вульностимулин». Серед позитивних властивостей цих медикаментів відзначають: зняття набряків, боротьбу з болючими відчуттями, запобігання свербежу.
Застосовувати гелі, креми і мазі можна 2 способами: відкритим і закритим. У першому випадку медикаменти наносять на рану, не фіксуючи нічим. У другому – препарат накладають на пов’язку, закріплюють в пошкодженій зоні і фіксують додатковим бинтом.
Антисептичні пов’язки
В домашніх умовах або в стаціонарі можна використовувати накладки з прозорої плівки чи тканини, яка відмінно пропускає повітря, але при цьому наклеюється на шкіру та захищає рану від бактерій. Зайва волога вільно випаровується, а зона вентилюється. Найчастіше застосовують: «Блистерфилм», «Гирофилм», «Тегадерм», «Космопор».
Боротьба з пролежнями 1 і 2 ступеня
Залежно від стадії розвитку порушення методи лікування можуть відрізнятися. Тому так важлива точна діагностика, найчастіше – візуальна, без використання інструментальних і лабораторних методів).
Лікувати пролежні на куприку в домашніх умовах у лежачих хворих потрібно у відповідності з рекомендаціями лікаря. Для цього застосовують медикаменти, прискорюють кровообіг, очищення рани від некротичних мас і стимулюють загоєння тканин.
На першій стадії використовують препарати, що знімають набряклість і знищують бактерії. На другий додатково застосовують речовини, які очищають область від гнійних скупчень.
«Левомеколь» та «Левосин» використовують тільки при формуванні гнійників. Якщо їх немає, досить наносити антисептики. Пов’язки призначають, щоб уникнути поширення інфекції. Якщо запалення посилюється, першу допомогу повинні стати антибіотики широкого спектра дії, що наносяться на шкіру.
Лікування 3 і 4 ступеня
Для запобігання розвитку пролежнів на 3 стадії призначають хірургічне втручання. Лікар повинен видалити пошкоджені тканини і вичистити картер від гнійної рідини. Після операції рану продовжують обробляти антисептиками і мазями. На цій стадії призначають ліки:
- стимулятори регенерації;
- некролитики: «Коллагеназин», «Терилітин»;
- засоби, що посилюють мікроциркуляцію: «Трибенозиду», «Пирикарбат»;
- протизапальні медикаменти сильної дії: «Гідрокортизон», «Дексаметазон».
На 4 стадії таже проводять висічення некротизирующих тканин, у разі необхідності призначають трансплантацію шкіри.
Інші методи боротьби з порушеннями
Якщо стан пацієнта дозволяє, для загоєння ран використовують методи фізіотерапії:
- електрофорез у поєднанні з антибіотиками;
- лазерне вплив і УВЧ;
- ультразвукове лікування;
- дарсонвалізацію.
Для поліпшення кровообігу призначають точковий масаж здорових тканин поруч з пошкодженої областю. Для поліпшення загального самопочуття призначають прийом імуномодуляторів.
Для профілактики і цілеспрямованої терапії підкладається противопролежневая подушка під куприк, або спеціальний балонний або комірчастий матрац. Подібні аксесуари помітно скорочують тиск і допомагають уникнути утворення пролежнів. Крім цього, можна використовувати подушку у формі кола, подложенную під таз.
Також необхідно дотримуватися збалансованої дієти з достатньою кількістю калорій, щоб не було нестачі мінералів і вітамінів.
Народні способи терапії
В домашніх умовах для стримування розвитку пролежнів можна скористатися нетрадиційною медициною. Ефективно борються з ушкодженнями шкіри наступні рецепти:
- водні настої календули, сік медунки для промивання;
- відвари з бузини, дубової кори, білої берези для очищення рани;
- примочки з тертої картоплі, меду;
- компреси з ошпарених листя чорної бузини;
- пов’язки з настоянкою з насіння огірків на спирту;
- олійні змазування: очікуване дерево, обліпиха, ялиця, олива;
- компреси з риб’ячого жиру на ніч.
Крім цього, можна прикладати до пошкодженої області свіже листя каланхое, або суміш з соку алое, меду і чистотілу.
Профілактика порушень і догляд за пацієнтами
Головний шлях профілактики пролежнів – застосування засобу для зняття тиску з страждаючих зон куприка і сідниць. Пацієнта укладають так, щоб він не відчував дискомфорту. Регулярно людини потрібно перевертати на бік або на живіт. Якщо вже з’явилися пролежні, за ними потрібно уважно стежити, чи не допускаючи прогресу захворювання.
Протягом усього життя підтримують раціональне харчування з достатньою кількістю вітамінів, мінералів і білка. Жирів повинно бути мінімальна кількість.
Якісний гігієнічний догляд – основа здорової шкіри і профілактики пролежнів. Після водних процедур область максимального контакту з твердою поверхнею обробляють за допомогою розчину нашатирного, камфорного або саліцилового спирту. Можна застосовувати настій або відвар календули.
Якщо відомо, що хворий протягом тривалого часу буде перебувати в лежачому положенні, слід задуматися про покупку комфортного протипролежневих матраців. Тільки так можна ефективно запобігти утворенню дефектів шкіри в ділянці контакту з поверхнею з обов’язковим застосуванням інших засобів профілактики.
