Лікування спайкового процесу в малому тазі: основні принципи, методи і прогноз

Зміст статті:

• Фактори ризику розвитку патології
• Привід для звернення до лікаря та діагностика
• Методи лікування захворювання

Особливості появи та проходження спайкового процесу досліджуються вже багато років, але поки достеменно не встановлена точна етіологія виникнення патології. Спайковий процес виникає в 2,6 рази частіше у жінок, але летальний результат у них від такої хвороби нижче. Якщо виявити хворобу на початковому етапі, його можна вилікувати консервативними методами і уникнути ускладнень.

Фактори ризику розвитку патології

Черевна порожнина всередині покрита специфічною оболонкою, що складається з двох аркушів. При пошкодженні вони можуть злипнутися, утворивши спайки. Це своєрідний механізм пристосування організму, головною метою якого є відмежування запалених областей від здорових.

Схильність до появи патології, рівень її прояву індивідуальні і залежать від багатьох причин, наприклад, від спадковості. Основні передумови появи спайок, встановлені медициною на даний час, — надмірна активність сполучнотканинної оболонки і зниження імунних сил організму.

До факторів ризику недуги також відносять:

• оперативні втручання, особливо повторні;
• хвороби, що передаються статевим шляхом;
• внутрішні кровотечі;
• ускладнення в період вагітності, родової діяльності, аборти, застосування внутрішньоматкової спіралі;
• ендометріоз;
• патології сполучнотканинної оболонки.

Велика частина випадків виникнення спайкового процесу відбувається при сукупному впливі негативних чинників.

Привід для звернення до лікаря та діагностика

Основними симптомами спайкового процесу є розлади шлунково-кишкового тракту, болісні болі в тазової області, що посилюються при фізичних навантаженнях. В гострій формі можлива температура, слабкість внаслідок інтоксикації. Хронічна форма проходить майже без симптомів, вона характерна для спайок в дітородних органах і виявляється після обстеження жінки, яка не може завагітніти.

Виявити наявність спаєчних вогнищ допомагає ультразвукове дослідження та МРТ.

Додатково призначають аналізи на наявність інфекційних агентів. Також жінок перевіряють на гідросальпінкс труб, тобто їх непрохідність, шляхом рентгена після введення контрастної речовини.

Діагностична лапароскопія – хірургічний, але найбільш достовірний спосіб діагностики. Роблять два маленьких надрізу на стінки очеревини. В один з розрізів вставляють лапароскоп з чутливим монітором на кінці. Завдяки детальному огляду лікар зможе встановити максимально точний діагноз.

Методи лікування захворювання

Схему лікування вибирає лікар залежно від ступеня тяжкості недуги. Наприклад, при сильному загостренні допоможе тільки хірургічне втручання. Якщо хвороба не вийшла на важку стадію і не викликає надмірно негативну симптоматику, можлива медикаментозна терапія. Для прискорення одужання лікар призначить і фізіотерапевтичні процедури, масаж, лікувальну гімнастику. Як додаткові заходи можна застосовувати нетрадиційні методи лікування.

Позбутися від спайок в малому тазу за допомогою дієти нереально. Однак бажано дотримуватися дробовий режим харчування і прибрати з раціону страви з великою кількістю труднопереваріваемий речовин, щоб знизити ризик непрохідності кишечника.

Медикаментозна терапія

Перед початком специфічного лікування важливо виявити всі негативні причини і позбутися їх: зняти запалення, усунути хвороби, що передаються при статевому контакті. Для цього використовують антибіотики, противірусні фармпрепарати та медзасобу проти запалення в залежності від первинного нездужання. При эндометриозном ураженні потрібно гормональна терапія.

Що стосується впливу медикаментами на самі спайки, використовують ліки фібринолітичного впливу: «Трипсин», «Стрептокиназу», «Лонгидазу» у формі супозиторіїв або ін’єкцій. Вони допомагають розсмоктувати спайкові вогнища невеликих розмірів.

Додатково застосовуються в гінекології свічки протизапальної дії від спайок в малому тазу, що допомагають впоратися з патогенною мікрофлорою. До них відносять «Вильпрафен» і «Фламакс». Подібні вагінальні свічки ефективні для розсмоктування уражених ділянок, зменшення набряклості та больових проявів.

Якщо процес не активований, а жінка мріє завагітніти, доктор може порекомендувати гомеопатії препарати в краплях і таблетках.

Хірургічне лікування

Лапароскопія — розсічення спайок

Якщо терапія неефективна, на допомогу в лікуванні запущеного спайкового процесу в малому тазі приходить хірургія. Діагностичне лапароскопічне втручання проводиться одночасно з операцією з видалення патологічних вогнищ – хірург розсікає та ліквідовує виявлені спайки.

Лапароскопія з розсічення спайок в малому тазу проводиться трьома способами:

• лазером;
• потоком води під тиском;
• електричним ножем.

При екстренних показаннях процедуру можуть провести безкоштовно. Однак є можливість платного втручання. Загальна ціна залежить від методики, вартості знеболювання, додаткових послуг і починається від 20000 рублів.

У післяопераційний період лікарі рекомендують вести активний спосіб життя для нормалізації діяльності кишечника, але не перенапружуватися, не піднімати тяжкості. Про майбутнє спадкоємця прооперованій жінці слід задуматися лише через місяць після проходження першої менструації. Лапароскопічне втручання не проводять молодим мамам в період грудного вигодовування, оскільки після операції важко доглядати за дитиною. Якщо немає необхідності в негайному хірургічному лікуванні, його переносять на той час, коли малюк перейде на «дорослий» раціон.

Фізіотерапія при спайки в малому тазу

Боротися зі спайками малого тазу допомагає фізіотерапія. Це можуть бути:

• аплікації з парафіну або озокериту на передню стінку очеревини;
• електрофорез з солями магнію і цинку;
• індуктотермія;
• мікрохвильова та магнітно-лазерна терапія.

Згідно відгуками, добре допомагає електрофорез з фармпрепаратів «Лідаза», а також терапія з застосуванням ферментів, що руйнують фібрин.

Оздоровча гімнастика і масаж

На етапі лікування або реабілітації в післяопераційний період доктор порекомендує ЛФК для швидкого відновлення і запобігання ускладнень. Є корисні вправи, які можна виконувати вдома самостійно. До популярним відносять:

• Підтягування колін до живота в положенні лежачи на спині.
• Горизонтальні і вертикальні «ножиці».
• Полумостик – підйом таза з опорою на лікті і ступні.
• «Велосипед».
• «Ластівка» (лежачи на животі.
• Вигинання спини, як це роблять кішки.

Корисні такі види спорту, як йога, плавання, пілатес і бодіфлекс. Спортивні заняття добре поєднувати з дихальною гімнастикою.

Якщо захворювання зачіпає репродуктивні органи пацієнтки, показаний гінекологічний масаж. Він покращує кровообіг в малому тазу, нормалізує стан кишечника, підвищує загальний тонус організму. Сеанси будуть ефективними лише за умови, якщо їх проводить кваліфікований фахівець – самостійне массажирование може погіршити ситуацію.

Альтернативні методи лікування

Лікування п’явками благотворно при спайковому процесі, але повністю прибрати вогнища патології не зможе. Гірудотерапія сприяє розрідженню крові і припиняє подальший розвиток хвороби, зменшує відчуття болю у нижній частині живота, допомагає при збої менструального циклу, порушення сечовипускання.

Як доповнення до основної терапії можна лікувати патологію в домашніх умовах і засобами народної медицини. При гінекологічних формах хвороби використовують спринцювання або тампони з лікувальними сумішами.

Для спринцювання використовують наступні фитосоставы:

Корисна для жінок суміш масел – оливкового і чорного кмину в співвідношенні 1:1. Змочений тампон потрібно ввести в піхвовий прохід на ніч. Також використовують мед і прополіс, змішані в рівних частках. Останній рецепт не можна застосовувати жінкам, у яких є алергія на продукти бджільництва. Лікувальний курс включає сім процедур і виконується раз на дві доби.

Засоби народної медицини для перорального використання:

• Відвар насіння подорожника. Маленька ложка рослинної сировини заливається водою. Доводиться до кипіння і вариться 10 хвилин. Після охолодження фільтрується. Пити ліки потрібно три рази протягом 24 годин протягом 30 днів по великій ложці.
• Настоянка шабельника. Велика ложка дрібно подрібненого листя рослини залити 300 мл горілки і настоюється протягом 20 діб. Фільтрується і приймається по столовій ложці в ранкові та вечірні години протягом 1,5 місяців.
• Відвар з насіння розторопші. Велика ложка подрібненого сировини заливають 250 мл окропу. Засіб нудиться на невеликому вогні 15 хвилин. Проціджений препарат приймають по третині склянки тричі на день. Тривалість такого лікування становить один місяць.
• Цілющі фитоконфеты. Потрібні сушені ягоди малини, насіння подорожника, плоди шипшини і трава полину в однакових частках. Збір подрібнюється до порошкоподібного стану і з’єднується з медом. Скочуються невеликі кульки (близько 30 г). Їх потрібно розсмоктувати перед кожним прийомом їжі протягом місяця.
• Відвар звіробою. Столова ложка рослинної сировини заливається окропом (250 мл). Нудиться на малому полум’ї чверть години. Після охолодження фільтрується. Приймається засіб тричі на добу по чверті склянки протягом місяця.

Перед застосуванням складів народної медицини необхідно звернутися за медичною консультацією. Іноді доктора і самі рекомендують фітозасобів, наприклад уколи препаратами на основі алое з одночасним прийомом фолієвої кислоти.

При своєчасному зверненні до фахівця прогноз сприятливий. Але якщо не лікуватися і запустити недуга, можливі ускладнення: кишкова непрохідність, позаматкова вагітність, безпліддя. У важких випадках існує ризик загрози життю. При кровотечах, падінні тиску, зростанні температури або сильної слабкості слід викликати «швидку».