Ліпоматоз (Стеатоз) підшлункової залози: причини виникнення, методи діагностики та лікування

Зміст

  • 1 Причини ліпоматозу
  • 2 Стадії та форми хвороби
    • 2.1 Стадії
    • 2.2 Форми захворювання
  • 3 Симптоматика
  • 4 Методи діагностики
  • 5 Лікування ліпоматозу
    • 5.1 Медикаментозні засоби
    • 5.2 Хірургічне втручання
    • 5.3 Народні засоби
  • 6 Профілактичні заходи

Захворювання підшлункової залози (ПЖ), викликане заміною залозистих тканин на жирові, називається липоматозом або жирової дисфункцією. Доброякісний і незворотний процес виникає в результаті травм, запальних і хронічних захворювань, ожиріння. При проведенні УЗД аномальні ділянки виглядають світліше інших тканин.

Руйнування клітин з поступовою їх заміною жировими прогресує безсимптомно, закінчується неможливістю виконувати органом функції. Зупинити розвиток ліпоматозу можна, дотримуючись дієти, приймаючи препарати, відмовившись від шкідливих звичок.

Іноді потрібно хірургічне втручання, щоб поліпшити стан людини.

Причини ліпоматозу

Підшлункова залоза — орган травлення, впритул примикає до задньої частини шлунка. Тіло залози утворюють 2 види тканин, що здійснюють дві функції (ендокринну і екзокринну). Ендокринна робота полягає у виробленні панкреатичного соку, ферменти якого беруть участь у перетравленні їжі.

Ендокринні завдання залози – це:

  • секреція 2-х гормонів (глюкагону та інсуліну);
  • регуляція обмінних процесів (включаючи і жирової).

Від збою в обміні речовин (стеатозу), страждає печінка і підшлункова, відбувається скупчення ліпідів (жирових клітин) в органах. Організм заміщує адипоцитами загиблі функціональні клітини органу, щоб зберегти форму і цілісність. Функціонування органів травлення взаємопов’язані, кожен збій у роботі ПЖ негативно позначається на травній системі.

Недолік вироблення інсуліну провокує цукровий діабет з проявами болісної спраги, свербежу, відділення сечі. Ферменти, що виробляються залозою, розщеплюються і активуються жовчю, беруть участь у травленні. Їх дефіцит викликає втрату апетиту, метеоризм, нудоту, поганий перетравлення їжі і болю.

Руйнування клітин підшлункової залози можуть передувати:

  • механічна травма;
  • запальні захворювання печінки (гепатит, цироз), нирок;
  • шлунково-кишкові патології;
  • запальне захворювання (наприклад, панкреатит).

Сприяють розвитку патології:

  • вживання шкідливої їжі (жирної, швидкої їжі), незбалансованість харчування;
  • інтоксикація (отруєння організму алкоголем, ліками, тютюновим димом, токсинами);
  • ожиріння і діабет;
  • гормональна перебудова в підлітковому віці;
  • накопичення жиру в залозі у вікових пацієнтів;
  • спадкова схильність.

Лікарі стверджують, що ризик ліпоматозу збільшує генетична схильність, хоча наукових доказів цього немає. Патологія провокує серйозні патології: збільшення і дисфункцію щитовидної залози, гепатит, діабет.

Стадії та форми хвороби

Стадії

Прогресуючий ліпоматоз має III стадії протікання:

  • I стадія, характеризується 30-процентної заміною залізистих клітин залози на жирові. Симптоми (за винятком почуття невеликого дискомфорту в кишечнику) не виявляються.
  • II стадія. Сталася 30-60% заміна здорових тканин патологічними, без значних змін функціональності залози. Виявляються початкові ознаки патології: відрижка, нудота, метеоризм.
  • III стадія. Більше 60% об’єму підшлункової залози займають жирові клітини, наступає найбільш важка (запущена) стадія захворювання, що супроводжується тяжкими симптомами залозистої недостатності: порушеннями травлення, перевищенням норми цукру. Важка стадія ліпоматозу переходить в злоякісне переродження клітин.

Зупинити ожиріння органу, уникнути хірургічного втручання можна неухильно дотримуючись дробовий прийом їжі по дієті № 5 з суворими обмеженнями.

Захворювання має 3 стадії протікання

Форми захворювання

Надлишок жирових клітин нагромаджується в органі. І за цією ознакою класифікуються такі форми захворювання:

  • Вузлувата – для якої характерне утворення одиничних вузлів жиру у стромі органа;
  • Дифузна – утворюються вузли без чітких меж, розташовані хаотично в стромі і паринхеоме підшлункової залози.
  • Змішана – наявність одиничних і великих жирових вузлів в тканинах залози.
  • Симптоматика

    Розвиток ліпоматозу може розтягнутися на роки (близько 10 років). Поступова втрата функціональності органу проходить безсимптомно в початковій стадії захворювання.

    Проявляються його перші ознаки:

    • непереносимість білкових продуктів (нудота);
    • прискорені позиви до дефекації;
    • порушення стільця, в калі волокна жиру.

    Нудота — перший симптом патології

    При ураженні липоматозом 50% і більш обсягу органу, його функціональність падає, людина на другій стадії починає відчувати:

    • нудоту і болісну тяжкість всередині (особливо після їжі);
    • погано пахне відрижку;
    • здуття із-за поганого травлення;
    • тупі болі в центрі живота, лівого підребер’я;
    • нестабільність стільця.

    На третій стадії захворювання, в результаті ураження тканин клінічні прояви посилюються, додаються симптоми діабету:

    • кишкові болі стають регулярними;
    • чергується пронос і запор;
    • після їжі виникає блювота;
    • у калі спостерігається багато жиру;
    • сухість, втрата еластичності шкіри;
    • пересихання слизової рота, болісна (неминуща) спрага;
    • посилення апетиту, набір зайвої маси;
    • дизуричні розлади (рясне сечовипускання);
    • погіршення зору.

    Ознаки викликані недостатністю вироблення інсуліну. Тривалий недолік інсуліну – шлях до цукрового діабету. Важка стадія хвороби супроводжується:

    • ослабленням імунітету, інфекційними захворюваннями;
    • патологічними змінами у тканинах печінки та нирок;
    • порушеннями в ендокринній системі;
    • дистрофії міокарда (серцевого м’яза);
    • різкій втраті ваги.

    Різка втрата ваги спостерігається при важкій стадії захворювання

    Методи діагностики

    Ліпоматоз за симптомами схожий з панкреатитом, розпізнається випадково при обстеженні з приводу скарг пацієнта на смердючу відрижку, спрагу, важкість у животі. Для первинного діагнозу проводиться обстеження органів травлення. УЗД дає можливість побачити жирові вузли в підшлунковій.

    Аномальні ділянки виглядають світліше тканин. Додатково проводиться КТ для визначення форми та ступеня ураження.

    Ехографія – сканування ультразвуком дозволяє визначати форму, структуру тканин, розміри і контури ПЗ, визначити ступінь патологічних змін.

    Для постановки діагнозу можуть призначатися:

    • лабораторні аналізи (загальний і біохімічний крові);
    • копрограма – дослідження калу на ступінь перетравлення їжі, наявність жирових волокон;
    • лапароскопія з забором матеріалу для біопсії.

    Лапароскопія

    Якщо структура тканин викликає сумніву у лікаря, проводиться біопсія для морфологічного їх вивчення. Діагноз «ліпоматоз» підтверджується, якщо матеріал складається з нетипові клітин жиру.

    Лікування ліпоматозу

    При малих осередках ураження, хаотично розташованих по тілу органу, призначається консервативне лікування. Коли жирові тканини сконцентровані у вузли, які чинять тиск на сусідні органи і протоки, знадобиться хірургічне втручання.

    Для протистояння ожиріння, поліпшення травлення включають в раціон легку їжу, дотримуються дієту № 5, яка вимагає виключити:

    • смажені і копчені страви;
    • жирні страви;
    • висококалорійні продукти;
    • солоні і перчені;
    • продукти з грубою клітковиною;
    • соління, маринади;
    • солодощі, шоколад;
    • здобні вироби.

    Консистенція їжі потрібно щадна, а температура — комфортна для травних органів. Перевагу віддавати вареним, тушкованим стравам, готувати їжу на пару без використання жирів та олії):

    • овочі (картопля, цвітна капуста, гарбуз);
    • м’ясо кролика, птиці (дієтичне);
    • риба (біла, нежирних сортів);
    • крупи, що містять потрібні мінерали (вівсянка, гречана, рисова);
    • у помірних кількостях продукти з молока (йогурт, кефір, сир) з низькою жирністю.

    Сумарна калорійність становить 2200-2800 Ккал, що дозволить не перевантажувати органи травлення.

    Медикаментозні засоби

    Метою терапії препаратами є усунення дискомфортних симптомів, збереження прохідності проток ПЗ та її участі в процесі травлення. При тривожних симптомів (нудота, біль, порушення ступа, погане травлення їжі) призначаються препарати:

    • Панкреатин, Пензитал, Мезим, Креон – покращують перетравлення;
    • Лоперамід, Імодіум, Ентерол – від діареї (розладу), для нормалізації стільця;
    • Спазмалгон, Но-шпа, Ібупрофен, Нимесин – знімають спазматичні біль;
    • Метоклопрамід, Реглан, Церукал, Эметизан – від нападів нудоти, блювоти;
    • Мебеверин усуває кишкові спазми.

    Препарати використовують тільки за призначенням лікаря. Може знадобитися і гормональна терапія при порушенні гормонального фону.

    Хірургічне втручання

    У випадках тиску жирових наростів на сусідні органи, стрімкого їх розростання, діагностуванні ліпоми показана хірургічна операція. Операція може тільки поліпшити стан пацієнта і якість життя.

    Хірургічний метод не може повністю позбавити від ліпоматозу. Необхідно дотримуватися дієти та приймати препарати.

    Народні засоби

    Фітотерапія, інші народні засоби допомагають загальмувати процес ожиріння органу, відновити (хоча б частково) його секреторні функції. У поєднанні з терапією медикаментами і дієтою допоможуть поліпшити загальний стан хворого народні засоби:

    • Настій збору трав. Залити 1 ст. л. звіробою, валеріани, календули, кропиви 250 мл окропу і настояти (поки охолоне). Випивати склянку щодня за 3-4 прийоми, 3 тижні, потім тижнева перерва.
    • Настоянку болиголова почати прийом з 1 краплі, поступово збільшуючи до 40 в день, якщо немає алергії.
    • Відвар вівса сприяє поліпшенню секреторної роботи ПЖ. Заварюють як чай очищені зерна вівса і п’ють по 400 мл (2 склянки) в день.
    • Свіжі журавлинні ягоди (при регулярному вживанні) запобігають розвиток жировиків в залозі.
    • Настій чорничних листя рекомендується пити по 100 мл натщесерце вранці і ввечері при початкових ознаках ліпоматозу.
    • При дифузній формі рекомендується тривало приймати відвар листя ожини 3-4 рази в день за 20-30 мл.

    Настій збору трав

    Шкода і користь траволікування повинен оцінити лікуючий лікар з урахуванням показників пацієнта, переконавшись у відсутності алергії на окремі види трав. При легкому стеанозе сприяє відновленню функціональності ПЗ прийом муміє (природного стимулятора), 20 мг 2 р/день протягом 2-х тижнів.

    Профілактичні заходи

    Дифузні (лимфоматозные) зміни тканин ПЖ — незворотні. Полегшити лікування дозволить своєчасне діагностування патології. Дуже важливо, відчувши найменші характерні симптоми патології, пройти обстеження.

    Значного поліпшення якості життя можна досягти, дотримуючись дієти і беручи призначені препарати. У якості профілактичних заходів рекомендується:

    • підтримувати масу тіла в межах норми;
    • не зловживати спиртними напоями і
    • відмовитися від жирних страв;
    • уникати емоційних стресів і надмірних фізичних навантажень;
    • своєчасно лікувати хронічні хвороби;
    • регулярно проходити профілактичні огляди (особливо при спадковій схильності або надмірній масі тіла).
    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя