Зміст
- 1 Причини зараження
- 2 Класифікація
- 3 Симптоматика
- 4 Методи діагностики
- 5 Лабораторна діагностика
- 6 Інструментальна діагностика
- 7 Як лікувати патологію
- 8 Підготовка
- 9 Основне лікування
- 10 Реабілітація
- 11 Народна медицина
- 12 Можливі ускладнення
- 13 Профілактичні заходи
Лямбліоз являє собою захворювання паразитарного типу, яке характеризується розвитком інвазії одноклітинними патогенами – лямбліями. Легко проникаючи в організм, прості мікроорганізми осідають у порожнині кишечника, але при розмноженні потрапляють спочатку в жовчний протік, а після – в печінку, про що говорить розлад стільця, метеоризм і больовий синдром. Чи ви робили повний обхід лікарів (диспансеризацію) в останні 5 років?ДаНет
Лямбліоз печінки протікає безсимптомно, що знижує ймовірність виявити патогенну мікрофлору і запобігти розвиток алергічної реакції і невротичного процесу.
Причини зараження
Вогнищем зараження вважається інфікований носій, яким виступає не тільки людина і з тваринами, але й комахи, переважно мухи і мурахи. Вихід назовні паразитарних личинок відбувається за допомогою калових мас: потрапляючи в зовнішнє середовище, лямблії швидко адаптуються і приймають форму цист.
Розрізняють шляху інфікування лямбліоз:
- пероральний шлях – в даному випадку зараження лямбліями відбувається в результаті вживання неякісного очищених овочів і фруктів;
- побутовий шлях вважається найбільш поширеним: інфікування здорової людини відбувається при контакті з носієм найпростіших паразитів;
- водний шлях – зараження патогенною мікрофлорою є наслідком вживання забрудненої води.
Відомо кілька причин зараження
Ймовірність прояви лямбліозу печінки зростає при наявності факторів:
- ослаблений імунітет;
- незбалансоване харчування, яке призводить до розвитку білкового дефіциту;
- знижена активність ферментів травної системи;
- неякісна особиста гігієна;
- патологічно низька маса тіла;
- аномальна будова жовчних шляхів;
- захворювання шлунка, сприяють зниженню рівня жовчної кислоти;
- регулярний контакт з інфікованою грунтом;
- несприятливі умови проживання – наявність рясної цвілі, вираженої вогкості або великої кількості тарганів.
Уразливими перед виникненням лямбліозу вважаються пацієнти, яким погано прооперували травні органи – тонкий кишечник, шлунок.
Класифікація
В залежності від характеру перебігу інвазії, розрізняють дві форми інфекційного процесу – гостру і хронічну. Гостра форма інвазії супроводжується інтоксикацією, запаленням шлунково-кишкового тракту, а також дисбактеріозом. Хронічна форма, навпаки, протікає безсимптомно і виявляється переважно у дорослих пацієнтів.
Симптоматика
Про розвиток інвазії лямбліями свідчить симптоми:
У хворого можуть спостерігатися болючі відчуття в зоні пупкової
Процес розмноження патогенів супроводжується виробленням токсичних речовин, вплив яких призводить до розвитку інтоксикації. Пацієнти з діагнозом лямбліоз скаржаться на безсоння, гіпертермію, кон’юнктивіт.
Методи діагностики
Симптоматика лямбліозу схожа з ознаками алергічної реакції, холециститу, дискінезії, перед початком лікування лікар проводить діагностику. Обстеження пацієнта починається із зовнішнього огляду, в ході якого лікар промацує черевну стінку, щоб виявити збільшення печінки, вивчає шкірний покрив і оглядає ротову порожнину. Далі доктор становить анамнез і направляє хворого на здачу аналізів.
Лабораторна діагностика
В першу чергу хворий здає аналіз крові для проведення біохімічного дослідження. Якщо в ході виконання аналізу лаборантом була виявлена підвищена концентрація білірубіну – це свідчить про наявність в печінкових тканинах паразитарної мікрофлори.
Щоб лікар міг оцінити склад крові, пацієнт здає аналіз крові для проведення гемограми. Якщо печінку або кишечник вражений лямбліями, у крові інфікованої спостерігається висока концентрація моноцита.
Ще обов’язкове діагностичне захід – здача калу для бактеріологічного посіву з метою виявлення дисбактеріозу. Вміст шлунка використовують в якості біоматеріалу для антигенів до простих патогенів.
Інструментальна діагностика
Інформативним методом діагностики при підозрі на розвиток лямбліозу вважається ехографія печінки. В результаті процедури лікар ділить орган на кілька сегментів і ретельно вивчає кожен на предмет наявності патогенної мікрофлори. Ехографія оцінює ступінь щільності печінкових тканин, їх структуру.
Як лікувати патологію
Лікування лямбліозу складається з трьох етапів – підготовчого, основного та реабілітаційного.
Підготовка
Основна мета першого етапу полягає у підготовці ослабленою імунною системою до подальшого медикаментозного лікування. Щоб нормалізувати ферментну активність шлунково-кишкового тракту, хворому потрібно дотримуватися збалансованої дієти: обмежити споживання важких вуглеводів і збільшити – зернових висівок.
Хворому необхідно дотримуватися спеціальної дієти
Якщо паразитарна інвазія посилюється алергічною реакцією, прописують пацієнтові протиалергічні засоби. Лямбліоз, який супроводжується застоєм жовчних агресивних кислот, є показанням до прийому жовчогінних препаратів і сорбентів.
Основне лікування
З метою купірування розвитку інвазії лямбліями пацієнту призначають прийом таких медикаментозних препаратів:
- протипаразитарні ліки – Трихополом, Фуразолідон, Тибералом;
- ентеросорбенти – Смекта, Ентеросгель, активоване вугілля;
- спазмолітичні препарати – Но-Шпа;
- антигістамінні засоби – Супрастин і Зіртек.
Тривалість медикаментозної терапії становить 7 днів. Прийом протипаразитарних препаратів супроводжується побічними ефектами – блювотою, діареєю, нудотою, больовим синдромом, пацієнтові слід дотримуватися дозування, не коригувати її самостійно. Передозування призводить до прояву алергічної реакції, порушення кров’яного складу, руйнування клітинної структури печінки.
Реабілітація
Відновлювальний період спрямований на зміцнення імунної системи, завдяки чому виключається ймовірність вторинного розвитку інвазії. Поліпшити перистальтику допоможе дієта, яка грунтується на вживанні кисломолочних продуктів, запечених фруктів, овочевих пюре, злакових каш, нежирних сортів риби.
З метою усунення симптоматика дисбактеріозу хворий приймає ферментні засоби та пробіотики. Оскільки лямблії чинять руйнівний вплив на захисну функцію, пацієнту рекомендується пропити полівітамінний комплекс або курс адаптогенів рослинного походження.
Народна медицина
Методи нетрадиційної медицини застосовуються під час реабілітації. Запобігти вторинне зараження лямбліями допоможе кокос. Для приготування народного засобу потрібно розкрити шкірку, перелити молоко в стакан, додати подрібнену м’якоть.
Готовий напій приймати двічі на день по столовій ложці перед прийомом їжі. Тривалість лікування – 7 діб.
Прискоренню виведення загиблих патогенів сприяє насіння льону. Щоб приготувати харчову добавку, потрібно змішати в рівній кількості лляні насіння і гвоздику, а після подрібнити отриману сировину. Щоб уникнути ускладнень рекомендується додавати в їжу не більше 30 г натуральної добавки.
Можливі ускладнення
Життєдіяльність лямблій в печінці передує розвитку ускладнень:
- порушення балансу жирів;
- дефіцит поживних компонентів, внаслідок чого відбувається виснаження кишечника;
- брак лактози, що сприяє збільшенню концентрації молочного вуглеводу;
- збій травної функції, обумовлений надмірною виробленням ферментів;
- зараження загального кровотоку токсичними речовинами, які виробляють гельмінти.
Ще одним небезпечним ускладненням лямбліозу прийнято вважати синдром хронічної втоми, який стає причиною нездужання і депресивного стану.
Профілактичні заходи
Запобігти появі лямблій в кишечнику і печінки можна, дотримуючи правила особистої гігієни й беручи протиглисні засоби в якості профілактичного заходу. Ймовірність розвитку лямбліозу збільшується при споживанні сирої води, необхідно використовувати фільтри для очищення рідини.
У більшості випадків переносниками лямблій є домашні улюбленці – собаки і кішки. Щоб уникнути інфікування патогенами лікарі рекомендують кожні 6 місяців проводити чотириногим улюбленцям противоглистную обробку у ветеринарній клініці.
