Магнітотерапія — напрям фізіотерапії, в якому для лікування пацієнтів застосовується магнітне поле. У міжнародній медицині не існує єдиної думки про те, чи можна вважати методику ефективної. Так, наприклад, у Росії та деяких європейських країнах магнітотерапія офіційно визнана і застосовується в клінічних установах, а в США її називають не інакше як псевдонаукової теорії. На чому засновано застосування магнітних процедур і з якими цілями їх призначають?
Зміст
- 1 Суть методу
- 1.1 Показання та протипоказання
- 2 Як проводиться терапія
Суть методу
З лікувальною метою використовують постійне або перемінний (високо – і низькочастотне) магнітне поле. Терапевтичні ефекти процедур дещо різняться, проте в основі їх дії лежать одні і ті ж фізичні закони.
Під впливом магнітів в тканинах (особливо тих, що містять багато рідини) виникають вихрові електричні струми, щільність яких залежить від електропровідності біоматеріалу та індукції магнітного поля. Найбільшими показниками електропровідності характеризуються сироватка крові і спинномозкова рідина, тому ці тканини найбільш сприйнятливі до магнітотерапії.
Виникнення електрорушійних сил призводить до змін:
- швидкості ферментативних реакцій;
- транспортних властивостей клітинних стінок;
- електричного потенціалу нервових клітин;
- проникності судин;
- згортання крові.
У постійному магнітному полі формуються постійні електрорушійні сили, в змінному — змінні. Звідси і різниця в результатах лікування.
Постійне магнітне поле (ПМП) покращує мікроциркуляцію в тканинах, стимулює процеси загоєння, активує імунологічні реакції, має протизапальну і седативною дією.
Використання ПМП ефективно при деяких запальних та судинних захворювань:
- тромбофлебіті;
- артрозах;
- артритах;
- запаленні зв’язок;
- поліневритах;
- трофічних виразках;
- загоюються.
Низькочастотне змінне поле (НМП) знижує тонус судин, покращує периферичний кровообіг, нормалізує функцію ендокринних залоз, чинить слабкий гіпотензивний і протипухлинний ефекти. На центральну нервову систему НМП діє збудливо. Показаннями для даного виду терапії є:
- гіпертонічна хвороба 1-2 ступеня;
- ішемічна хвороба серця;
- варикозне розширення вен;
- остеохондроз;
- ангіопатії;
- артропатії;
- тромбофлебіт;
- ослаблений імунітет;
- бешихове запалення;
- погано загоюються рани;
- меланома.
До ефектів високоінтенсивної імпульсної магнітотерапії відносяться:
- знеболюючий,
- протинабряковий,
- міостімулірующій,
- протизапальний,
- нейростимулирующий,
- ранозагоювальний.
Показання та протипоказання
Процедура рекомендується при травмах опорно-рухового апарату, запальних захворюваннях суглобів, нервової системи, сечостатевих шляхів, травного тракту і дихальних органів.
Загальними протипоказаннями для всіх видів магнітотерапії є:
- гіпотонія;
- порушення згортання крові;
- гострі інфекційні захворювання;
- гнійні процеси;
- вагітність;
- інфаркт міокарда;
- наявність кардіостимулятора.
Як проводиться терапія
У ході процедури пацієнта розташовують лежачи, сидячи або стоячи. Спеціальні магнітні індуктори прикладають до шкіри через натільну білизну або серветки. Форму, розміри випромінювачів, а також місце впливу вибирають з урахуванням специфіки захворювання. Так, наприклад, при лікуванні колінного суглоба два індуктора розташовують з протилежних сторін коліна. А при терапії артеріальної гіпертонії використовують гігантські котушки-соленоїди, всередину яких просять влягтися пацієнта.
Зазвичай перші процедури проводять при мінімальній щільності магнітного потоку, потім через 3-5 сеансів цей показник збільшують до максимальної. Тривалість процедур може коливатися від 15 хвилин до декількох годин. Терапію проводять щоденно протягом 1-3 тижнів.
Магнітотерапію можна використовувати як самостійно, так і в поєднанні з іншими фізіопроцедурами. Доцільним вважається її призначення з електрофорезом, терапією низькочастотними струмами, УФ-випромінюванням або грязьовими аплікаціями.
Телекомпанія ВЕТТА, передача «Таємниці здоров’я» на тему «Магнітотерапія»:
Програма «Будьте красивими» на тему «Магнітотерапія»: