Зміст статті:
- 1. Причини зараження
- 2. Симптоми мікоплазмозу
- 3. Діагностика
- 4. Лікування мікоплазмозу
- 5. Профілактика захворювання
Мікоплазмоз – захворювання, яке викликане проникненням в наш організм паразита мікоплазми. Паразит займає місце між вірусом і бактерією, але при цьому чудово себе почуває в людському організмі. Після того, як паразит проникає, він здатний викликати такі хвороби:
- Проблеми і запалення в органах малого тазу і всієї сечостатевої системи, як чоловіки, так і жінки;
- Запальні процеси в матці і придатках матки;
- Вагіноз бактеріального типу;
- Проблеми з нирками, у тому числі пієлонефрит;
- Може викликати зниження активності сперматозоїдів, і на цьому тлі привести до чоловічого безпліддя;
- Патології при вагітності, в тому числі передчасні пологи, викидні.
Важливо відзначити, що небезпека мікоплазмозу для плоду дуже висока.
Справа в тому, що якщо паразит проникає в плід ще під час його перебування в утробі, у дитини може початися порушення розвитку очей, запалення легенів, інфікування сечостатевої системи.
Останні дослідження ще раз підтвердили, що у більш ніж половини пацієнтів з діагнозом різних захворювань сечостатевої системи виявляється і мікоплазмоз. При цьому у кожного 10 пацієнта мікоплазмоз може протікати абсолютно безсимптомно.
Активізується паразит в людському організмі, як тільки починає знижуватися імунітет, на тлі численних стресів під час вагітності. Так як наявність мікоплазмозу може викликати серйозні порушення в розвитку дитини, вагітна жінка повинна обов’язково проходити аналіз на мікоплазмоз.
Небезпека тихого і розвитку безсимптомного захворювання в тому, що через деякий час після виявлення мікоплазмозу, він вже знаходиться у досить занедбаному варіанті, який може бути представлений у вигляді запалення придатків матки у жінки, або запальних процесів у сечовому міхурі або передміхуровій залозі у чоловіків. Крім того, чим більше запущена хвороба, тим важче вона піддається лікуванню, і тим менш позитивним виглядає прогноз на кінцевий результат лікування.
Причини зараження
Інфекція передається наступними шляхами:
- При статевому контакті, в тому числі оральний і анальний;
- Внутрішньоутробно від зараженої матері до плоду.
Варто відзначити, що зараження дівчаток у відсотковому співвідношенні набагато перевищує, ніж випадки інфікування хлопчиків. Статистика невблаганна, і цифри говорять про те, що виявлення мікоплазмозу відбувається більш ніж у чверті новонароджених немовлят жіночої статі.
Що цікаво, організм новонародженої дитини здатний самоизлечиться від мікоплазмозу, і найчастіше це відбувається у хлопчиків. Що стосується статистики по дорослому населенню, то можна відзначити, що серед людей, що живуть статевим життям, наявність мікоплазмозу виявляється у 50% жінок і 20% чоловіків. Тобто паразит більш схильний вражати саме жіночий організм. У чоловіків, так само, як і у хлопчиків, зустрічаються випадки, коли організм самостійно пригнічує мікоплазму, а жінкам в обов’язковому порядку необхідно проходити спеціальне лікування.
Варто відзначити, що через предмети побутового користування є випадки зараження, але вони вкрай рідко зустрічаються, і в основі передачі паразита лежить саме незахищений секс. Інкубаційний період мікоплазми триває до 20 днів, в залежності від загального стану організму пацієнта і його здібності до опору паразита.
Симптоми мікоплазмозу
Основні симптоми мікоплазмозу у чоловіків:
- Уретра і парауретральних ходи;
- Сечовий міхур і яєчка;
- Мікоплазма може вражати і простату.
Основні симптоми захворювання у жінок:
- Поразка охоплює уретру і парауретральних ходи;
- Малі та великі вестибулярні залози;
- Часто порушено піхву і яєчник;
- Матка і шийка матки, маткові труби.
Як у чоловіків, так і у жінок з уретри при микоплазмозе можуть бути специфічні виділення, які мають кілька відтінків білого кольору, можуть бути та ж жовтуватими або повністю прозорими.
І основних симптомів можна виділити:
- Больові відчуття під час і після статевого акту;
- Почервоніння отвору сечовипускального каналу, плюс больові відчуття при сечовипусканні, печіння;
- Якщо процес мікоплазмозу зайшов далеко, і починаються ускладнення, то пацієнт може відчувати специфічні болі в області мошонки, промежини, прямої кишки;
- У жінок біль може локалізуватися внизу живота, в попереку.
Зовнішні симптоми мікоплазмозу можуть бути у вигляді шкірного висипання, і болю на рівні розташування печінки, до того ж пацієнт починає часто і довго хворіти різними простудними захворюваннями, що характерно для чоловіків і жінок.
Діагностика
Відразу варто зазначити, що діагноз мікоплазмозу досить складно поставити, просто тому що мікоплазмоз може протікати безсимптомно. Але і при проявах, симптоми настільки схожі з іншими проблемами сечостатевої системи, що для точного виявлення зараження мікоплазмозом потрібен аналіз для мікроскопії. Паразити занадто малі для іншого виду виявлення.
При ознаках появи мікоплазмозом, у пацієнта береться мазок, який потім досліджується кількома специфічними способами. Можна також згадати про дослідження крові, що забирається з відня. Аналіз виявляє присутність антитіл до паразита.
Лікування мікоплазмозу
В першу чергу, лікування мікоплазмозу починається з використання антибіотиків, це азаліди, макроліди, тетрацикліни. Кожен із запропонованих препаратів досить успішно бореться з паразитом, проте лікарі відразу попереджають, що існує ймовірність, невелика, в межах 10%, що паразит став стійкий до ліків, і не піддається лікуванню, таким чином, не вдається ліквідувати збудника в організмі пацієнта.
Якщо лікар стикається саме з таким проявом мікоплазмозу, можна говорити про необхідність застосування комплексної, комбінованої антибіотикотерапії. Може знадобитися імунотерапія, фізіотерапія, інсталяція уретри. Втім, всі методики лікування визначаються виходячи із стану пацієнта і виду паразита, який влаштувався в сечостатевій системі людини.
Є й альтернативний шлях перемогти мікоплазмоз – гомеопатія. Правда, про результати тут говорити досить складно, і на такі експерименти йде не кожен пацієнт, так і позитивний результат може гарантувати не всякий гомеопат.
Профілактика захворювання
Як тільки діагноз мікоплазмозу підтверджений, хворий зобов’язаний поставити до відома свого статевого партнера, для проходження аналізу на виявлення паразита в крові. Стійкості до микоплазмозу організм не здатний виробляти, тому рецидив цілком може мати місце без профілактичних обстежень.
