Нафтизин при грудному вигодовуванні: можна чи не можна

З-за зниженого імунітету після пологів у мами нерідко виникає застуда. Грудної дитина в сім’ї – вагомий привід збільшити обережність. А вже годує маму бережуть як зіницю ока. Незважаючи на всі обережності, зміни погоди часто провокують застуду і супроводжуючий її нежить. Одна з найпопулярніших лікарських засобів – старий добрий Нафтизин. Чи можна його при грудному вигодовуванні – розберемося в цій статті.

Чому виникає нежить

Щоб зрозуміти механізм дії препарату, слід розібратися детальніше в процесі під назвою «нежить». Те, що ми бачимо (соплі), є продуктом, виділюваним запаленої слизової оболонкою носової порожнини.

Цей процес, званий ринітом, розвивається так: в ніс потрапляє об’єкт чужорідної мікрофлори. Спочатку відбувається спроба вивести його механічним шляхом, користуючись ворсинками у носових ходах. Ці волоски здійснюють рух в тонкому шарі слизу, який є нормою.

Однак вірус не діє. Для розмноження йому потрібно доторкнутися і проникнути в клітини епітелію – верхнього шару слизової носа. Щоб збільшити товщину захисту, залози починають виробляти більшу кількість секрету, основною складовою якого є вода. Її можна отримати лише з крові. Тому найближчі до залоз судини розширюються, наповнюючись як можна більше. Цим пояснюється почервоніння і набряклість. Рідка частина крові, або плазма, переробляється і виділяється залозами в порожнину носа. Вона несе з собою активні білки і клітини, які є носіями імунітету, а якщо простіше – вже одного разу перемогли вірус і прекрасно пам’ятають, як з ним впоратися.

Як діє Нафтизин і інші препарати від нежитю?

В принципі, організм годуючої матері і сам може впоратися з інфекцією. Процес можуть прискорити препарати таких груп:

  • Етіотропні, або направлені на причину. Риніт викликає мікрофлора – значить, вони гальмують її розмноження або вбивають. Сюди відносяться антибіотики (можуть використовуватися при бактеріальному риніті) і противірусні засоби. Такі препарати володіють системною дією, тобто впливають відразу на весь організм. Від місця введення, будь то м’які тканини, відень або шлунок, речовина доноситься до місця боротьби з вірусом струмом крові. Молоко для вигодовування дитини виробляють грудні залози, а матеріалом-основою для нього служить та ж плазма крові, яку можна знайти в слизу носової порожнини і яка є переносником ліків.
  • Симптоматичні. Ця група препаратів полегшує перебіг хвороби і найчастіше володіє місцевим дію, не впливаючи на організм в цілому. Вона має підвиди:
    • судинозвужувальні засоби, в тому числі Нафтизин;
    • зволожують і очищають композиції.
  • Нафтизин здійснює вплив на етапі «почервонілого і опухлого носа» — він звужує розширені судини, які несуть кров залоз для секреції захисного слизу. Цей ефект називається симпатоміметичних, так як він повторює і підсилює функції симпатичної нервової системи, яка дає команду звуження периферичної частини кровоносного русла.

    В результаті набряк слизової спадає, дихання поліпшується. Однак не все так гладко. Коли препарат імітує дію симпатичних нервів, вони самі не функціонують. При надто частому застосуванні і різкому припиненні вживання лікарського засобу стінки судин «отвыкнут» від команд ослаблих за час бездіяльності нервових сплетінь і втратять тонус, наповнені кров’ю вщерть. Це призведе до ще більшого виділення слизу з носа.

    Чи можна застосовувати Нафтизин при годуванні грудьми?

    Офіційна інструкція до препарату в Росії говорить: «Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування можливо тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Необхідно проконсультуватися з лікарем». Що стосується міжнародного довідника ліків, то там цей препарат відзначений другим рівнем небезпеки під час лактації.

    Масштабних досліджень з плацебо-контролем про вплив Нафтизину на організм дитини при грудному вигодовуванні не проводилося. Відзначені такі побічні ефекти:

    • зниження тонусу судин;
    • перепади настрою;
    • перебої серцевого ритму.

    Приписати їх можна схожості рецепторів, розташованих у стінках судин і серцевого м’яза. Стимулюючи одні, при наявності неврахованих виробниками особливостей процесу лактації, можна вплинути на функціонування інших.

    Також судинозвужувальна дія Нафтизину може позначитися на лактації у бік зменшення, адже до грудним залоз буде надходити менше плазми крові, з якої виробляється молоко для вигодовування. Заявлене місцева дія препарату практично повністю виключає таку можливість.

    Чужий досвід

    Більшість відгуків про застосування Нафтизину під час грудного вигодовування і навіть вагітності позитивні. Жінки аргументують це тим, що нестача кисню позначається на життєдіяльності плода і якість грудного молока більше, ніж можливі побічні ефекти препарату місцевої дії. Більш обережні діляться позитивним досвідом використання дитячого Нафтизину, заспокоюючи себе тим, що, якщо його можна вживати безпосередньо дитині, то при лактації він вже точно не зашкодить.

    Безпека застосування Нафтизину при ГВ не доведена.

    Існує достатня кількість фактів, які схилять вибір годуючих мам на користь альтернатив.

    Альтернативні варіанти

  • Аналоги Нафтизину:
    • Азеластин (при алергічному риніті);
    • Мометазон (зніме запальний процес практично будь-якого характеру);
    • Назол, Нокспрей (аналогічні за механізмом дії Нафтизину);
    • Піносол (судинозвужувальний ефект доповнюється композицією рослинних олій);
    • Флутиказон (гальмує всі фази запального процесу).

    Будь-який з цих препаратів, які вважаються допустимими при грудному вигодовуванні, можна приймати тільки після консультації з лікарем. Мати, яка годує дитину, повинна бути подвійно відповідальна і мудра. Не дарма кажуть, що ліки — отрута, питання лише в дозуванні.

    2. Зволожуючі препарати:

    • Салін;
    • Але-сіль;
    • Аквалор;
    • Долфін.

    В інструкції зазначається, що ці препарати виготовлені на основі морської (солоної) води. Дешевим їх аналогом може стати вода для ін’єкцій або самостійно приготований розчин солі. Вони оберігають слизову носа від пересихання і посилюють процес виведення в’язкого секрету носових залоз за рахунок розрідження. Створювана солоне середовище «перетягує» на себе менш солону плазму крові із судин. Очевидно, що на процес вигодовування такі препарати не впливають.

    3. Інгаляції на основі трав’яних відварів з додаванням:

    • олії евкаліпта (3-7 крапель на літр води);
    • олії м’яти перцевої (буквально крапельку на кінчик ножа, дає дуже сильний запах в гарячій воді);
    • кухонної соди (0,5–1,5 ст. л. на літр відвару або води);
    • материнки, звіробою (ложка збору на 250 мл води) та інших трав.

    Ці засоби хороші при гв, якщо відсутня алергія.

    4. Теплові процедури:

    • загорнути маленьку пляшку з гарячою водою в рушник і прикладати по черзі на правій і лівій стороні носа;
    • покласти на перенісся рушник, а на нього помістити мішечок з підігрітою на сковорідці кухонною сіллю або рисом;
    • зварити два яйця і до їх охолодження зігрівати пазухи носа з різних сторін, підклавши необхідну кількість шарів рушники.

    Обов’язково прислухатися до відчуттів і регулювати ступінь тепла, щоб уникнути отримання опіків.

    Підсумки

    Протипоказання для того або іншого ліки можуть бути відносними, і в конкретній ситуації ними можна знехтувати заради блага матері навіть при наявності у неї дитини на грудному вигодовуванні. Звичайні люди не мають права брати на себе відповідальність за призначення препарату. Краще вибрати мудрого лікаря, який роз’яснить плюси і мінуси, а не тільки читати інструкції.

    Часто мамі не з ким залишити дитину, а нести немовляти з собою в поліклініку ой як не хочеться. Тоді і починається пошук відгуків та рекомендацій. Потрібно пам’ятати про головний принцип лікарів – не нашкодити!

    Якщо нежить не супроводжується температурою, ломотою в тілі, запамороченням, нудотою та іншими симптомами – цілком можна вилікувати його за допомогою теплових процедур, інгаляцій і морської води. Хронічне протягом передбачає обстеження і спостереження у лікаря. Необхідно бути обережним і уникати препаратів, безпеку вживання яких при грудному вигодовуванні не підтверджена дослідженнями – таких, як Нафтизин.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя