Ми так по життю звикли напружуватися, що часом не помічаємо цього. Свого хронічного напруги. День у день. Парадоксально звучить, розумію. Напруга… і не помічати! Напевно, справа в тому, що людина дивно пристосовуємо, він гнеться, затискається, скрючивается, але бреде по життю майже з заплющеними очима, не відчуваючи себе, не відчуваючи свого тіла.
І тільки, коли приходять хвороби, пов’язані з порушенням кровообігу, спазмами, утисками, застійними явищами, ми починаємо потихеньку розуміти (як правило, нам хто-то в цьому усвідомленні допомагає), що стрес зіграв з нами злий жарт. Напружуватися ми так добре навчилися, а от розслабитися…
Розслабитися вже не виходить! І кров повільніше тече по судинах, адже кожен спазм страху, невротичної ситуації наказує — будь готовий! До бою! Як кулак! Стиснута вкрай пружина!
І ми підкоряємося наказом! А потім годинами не можемо заснути (читай, знову — розслабитися), мучимося не проходять головними болями, у процесі такого життя у нас з’являються хронічні нездужання, пов’язані саме з тим, що в тілі утворилися численні затискачі, пробки… Енергія не проходить! І ми після цього дивуємося, чому так погано себе почуваємо. Ще б! Адже м’язи утворили справжній м’язовий панцир. Панцир, як броня, захист від неприємних переживань. Ми витісняємо ці переживання на околицю свідомості, а то і зовсім » забуваємо» про них, і з кожної такої сильної емоційної струсом втрачається чутливість ще однієї зони тіла. Ми ховаємося за думкою, раз я цього, нібито, не відчуваю, значить, цього немає! Ап, і страусина голова в піску!
Як же позбутися від напруги? Або хоча б зменшити його?
Найперше, що тим не менш не завжди приходить на розум, треба УСВІДОМИТИ, що ви напружені. Знайти, ДЕ ви напружені.
Непрямі ознаки хронічного напруги — часті нездужання, хронічна втома, пригнічений настрій, апатія, часті застуди, безсоння, дратівливість, аж до озлобленості, напружені м’язи шиї, плечового пояса (і як наслідок — розвивається остеохондроз шийного відділу хребта).
Я вже писала про те, як боротися з хронічним стресом і які серйозні наслідки, можуть розвинутися, якщо пустити ситуацію на самоплив, але, мабуть, не гріх і повторитися…
Зняття емоційної напруги через м’язове напруга
Вирішення проблеми пропонується парадоксальне, якщо напруга не відпускає, слід напружитися ще більше! Я не закликаю вас знайти собі ще пару-трійку побічних заробітків, не спати ночами, просто фізично СИЛЬНО-СИЛЬНО напружитися. М’язи рук, ніг, тієї ж багатостраждальної шиї, щелепи, плечей. Вибивати клин, так клином, згідно з російським прислів’ям!
Розслабитися стає набагато простіше після надмірного штучно створеного напруги. Ну, ось спробуйте самі, напружте щосили м’язи руки, максимально як тільки можете, а потім ураз відпустіть. Саме тоді ви зможете відчути розслаблення. Ви взяли керівництво і контроль над напругою на себе, адже до цього була одна суцільна фізіологія. Вас образили — ви напружилися. Сказали гидоту, ви знову напружилися. І все це без участі голови, тому що організм вже звик йти второваним шляхом: стимул — реакція, стимул — реакція.
А тут ви берете напруга під свій контроль. Ви самі вибираєте, напружуватися зараз чи не варто. Ця техніка дає більший простір для маневру. Вона дає вибір.
Потренуйтеся, напруга — розслаблення, напруга — розслаблення… Будемо вважати, що це завдання на будинок. Але я точно вам скажу, що це працює, і працює досить швидко. Інша справа, якщо ви захочете досягти досконалості і навчитися ще й іншими методиками розслаблення. Але це тема вже іншої статті.
Якщо вам сподобалася тема і її виконання, натисніть кнопки соціальних мереж. Буду вдячна.
