Наслідки хвороби гепатитом

Очі хворого гепатитом

Чим раніше розпочато лікування, тим краще результат. Це аксіома, справедлива стосовно будь-якого захворювання. Але коли мова йде про вірусному гепатиті, важливість раннього розпізнавання і лікування особливо велика. Своєчасно поставлений діагноз означає ранню госпіталізацію, запобігає поширенню інфекції, і дає набагато більше гарантій того, що захворювання буде протікати без ускладнень.

В даний час відомо два (але не виключено, що насправді їх більше) типи вірусів, що викликають гепатити,— віруси А і Б. Найчастіше вони проникають в організм через рот з їжею або водою, іноді через шкіру під час ін’єкцій, якщо використовуються недостатньо простерилізовані шприци та голки.

Як і при інших інфекціях, захворювання розвивається не відразу після зараження, а після закінчення інкубаційного періоду. Але інкубаційний період вірусного гепатиту має деякі особливості. Він набагато довший, ніж, наприклад, при свинці, коклюші, вітряній віспі: до 50 днів, якщо збудник вірус А, і до 120 днів, — якщо вірус Б.

Але справа не тільки в тривалості. Хоча протягом інкубаційного періоду дитина почуває себе цілком задовільно, запальний процес в печінці вже розвивається, вже відбуваються хворобливі зміни і в інших органах, правда, поки не настільки виражені, щоб дати про себе знати. Але якщо в цей період організм відчуває фізичні перевантаження, то функції уражених органів порушуються більше. Нам доводилося, наприклад, спостерігати важкий перебіг гепатиту у дітей, які в інкубаційний період посилено займалися спортом.

Тому якщо батьки знають, що дитина була в контакті з хворим на гепатит, необхідно створити йому, поки не мине небезпека, щадний режим. Не варто в цей час посилено тренуватися, брати участь у змаганнях, багато ходити на лижах, кататися на велосипеді, ходити в походи, робити профілактичні щеплення.

Як починається захворювання? На жаль, без типових ознак, що дозволяють встановити діагноз. Початок може бути поступовим, з незначним підвищенням температури, наростаючою слабкістю, розбитістю, і гострим, коли температура піднімається до 38-38,5 градуса і стан відразу погіршується.

Перші прояви хвороби знаходяться в деякій залежності від часу року. Влітку і навесні гепатит починається з симптомів, що нагадують кишкову інфекцію (біль у животі, нудота, зниження апетиту), восени і взимку в перші дні захворювання нерідко з’являються також покашлювання, почервоніння в зіві, що змушують думати про гострої респіраторної інфекції. Лише через кілька днів, іноді через тиждень гепатит заявляє про себе вже з переконливістю.

Якщо у дитини розвивається найбільш типова, жовтянична форма захворювання, ознаки гепатиту стають очевидними навіть для неспеціалістів: сеча набуває темне забарвлення, кал, навпаки, знебарвлюється, шкіра, жовтіють білки очей.

Безжовтяничну форму проходить без цих явищ, але є інші симптоми, що дозволяють лікареві поставити діагноз інфекційного гепатиту. В цей час він вже промацує виразно збільшилась і стала болючою печінка, відзначає ряд інших змін. Підтвердження діагнозу дають і лабораторні дослідження.

Як і всяке захворювання, гепатит протікає з різним ступенем важкості. Але навіть і при легкому варіанті помістити дитину в лікарню необхідно. І не тільки тому, що він є джерелом інфекції і, залишаючись вдома, може заразити інших, але і тому, що йому необхідно постійне медичне спостереження.

При гепатиті страждає в основному печінка, ця найважливіша хімічна лабораторія організму. І тому лікарів завжди хвилює питання: чи повністю відновляться її функції?

Ні самопочуття хворого, ні дані, які лікар одержує при його огляді, не можуть дати повного уявлення про ступінь ураження печінки; простим оглядом не вдається вловити і загрозу можливих ускладнень. Лише комплексне обстеження хворого і систематичне проведення різних, часом складних аналізів дозволяють судити про особливості та тенденції перебігу вірусного гепатиту.

Само собою зрозуміло, що в домашніх умовах проводити всі необхідні біохімічні дослідження неможливе, отже, неможливо і досить ефективно лікувати хворого, приймати заходи, здатні запобігти ускладнення.

При своєчасній діагностиці і правильному лікуванні вірусний гепатит в більшості випадків закінчується повним одужанням. Але іноді захворювання приймає хронічний перебіг, може прогресувати, представляючи серйозну загрозу для здоров’я. Ми маємо на увазі розвиток цирозу печінки, тобто розростання в ній щільної сполучної тканини, замісної працюють клітини.

Хронічний гепатит частіше формується після безжовтяничну форм. Чому? Адже вони, здавалося б, більш легені. Але саме ця легкість, недостатня зовнішня вираженість захворювання і підводять: батьки зволікають із зверненням до лікаря, дитина довго не отримує належного лікування і вкрай важливою при гепатиті дієти.

Повинно стати законом: при будь-якому нездужанні дитини треба залишити вдома і викликати лікаря. Тим більше це важливо, якщо відомо, що він був у контакті з інфекційним хворим.

Повторимо: результат гепатиту залежить від того, наскільки рано почате лікування. І додамо: щадний режим повинен не тільки призначатися рано, але і дотримуватися довго.

Хоча з лікарні дитину виписують тільки тоді, коли його самопочуття стає гарним, а біохімічні аналізи крові свідчать про нормалізацію функцій печінки, запальний процес до цього часу ще не закінчується. Для того, щоб функції печінки відновилися повністю, необхідно час.

Систематичне спостереження за дітьми, виписаними з лікарні, показало, що через рік повне одужання настає лише у 60 відсотків, у інших же цей термін затягується на півтора-два роки, а іноді і більше…

У перші три місяці після виписки організм дитини залишається найбільш вразливою, і саме в цьому періоді частіше наступають загострення. Найчастіша їх причина — фізичне перевантаження (участь у спортивних змаганнях, біг, стрибки) і удари області печінки. В нашу клініку не раз надходили діти, у яких важке загострення було викликано саме забоєм — через падіння на правий бік або удару.

Батьки та й самі діти повинні це знати. Треба бути обережними! Таке застереження особливо відноситься до хлопчиків, які зазвичай не люблять обмежувати свою фізичну активність. Але що поробиш — треба! І краще потерпіти деякий час, знову довго хворіти.

Для дітей, які перенесли вірусний гепатит, не випадково введено тривале диспансерне спостереження. Лікаря треба регулярно відвідувати, акуратно проводити призначаються лабораторні дослідження. Без його дозволу не можна змінювати дієту, збільшувати фізичне навантаження. Лікар вирішує питання про проведення профілактичних щеплень.

У тих випадках, коли сформувався хронічний гепатит, особливо важливо таке постійне медичне спостереження. Але хронічний ще не означає довічний! При регулярному лікуванні приблизно у 30 відсотків хворих теж наступає одужання.

Найбільш несприятливий і, на щастя, найрідкісніший результат вірусного гепатиту — цироз печінки.

В останні роки завдяки об’єднанню зусиль інфекціоністів, хірургів вдається боротися і з цим важким ускладненням: операція, проведена в початкових стадіях цирозу, дає хороші результати. Багато наші хворі, які перенесли таку операцію, продовжують вчитися в школі, деякі вже і в вузах. Жодного сумного результату нам, на щастя, не довелося побачити. Але це, наголошуємо, тільки за умови постійного спостереження і своєчасного комплексного лікування.

Боротьбу з вірусним гепатитом і його наслідками ведуть фахівці різних профілів — клініцисти, епідеміологи, біохіміки, вірусологи, імунологи. В цьому строю відведено важливе місце і для батьків: від них багато в чому залежать такі вирішальні умови успіху, як своєчасний початок лікування, ретельне і тривале дотримання режиму та дієти, регулярне медичне спостереження за переболевшим дитиною.

В. Гользанд, професор

Схожі статті:

  • Ласкавий німий вбивця шукає нову жертву. Все про гепатит С
  • Хронічний гепатит
  • Основні ознаки раку печінки: на що варто звернути увагу
  • Підвищена пітливість дітей: в чому причина?
  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя