Зміст:
- Фактори ризику
- Механізм розвитку
- Симптоми
- Лікування
Некротичний фасциит – це захворювання, яке вперше було описано Гіппократом в V столітті до нашої ери. Перший випадок, описаний в США, відноситься до 1871 року, а от сам термін вперше був застосований тільки в 1952 році. Патологія серед дорослого населення зустрічається рідко – всього 4 випадки на мільйон чоловік, а у дітей і того рідше.
Проте за останніми даними, які були отримані за останні п’ять років загальна захворюваність зросла в 5 разів.
Фактори ризику
На сьогоднішній день прийнято розрізняти некротичний фасциит першого і другого типу, і кожен має свої провокуючі фактори. Так, наприклад, для поширеного першого типу основними провокуючими чинниками, які призводять до захворювання, можуть служити:
- Цукровий діабет.
- Захворювання периферичних судин тяжкого ступеня.
- Ожиріння.
- Алкоголізм.
- Цироз печінки.
- Пролежні.
- Голодування.
- Стан після операції з приводу проникаючого поранення.
- Абсцес статевих органів.
Факторами ризику другого типу також можна вважати цукровий діабет і периферичний захворювання судин в тяжкого ступеня. Однак тут є і відмінності. Найчастіше такий патологічний стан виникає при травмі, ушкодженні м’язів, після пологів поза пологового будинку, і при вітряній віспі. Є суперечливі відомості про те, що патологію може викликати і лікування кортикостероїдними препаратами.
Механізм розвитку
Некротизуючий фасциит в першому і в другому випадку має різні механізми розвитку і навіть різні причини. Так, наприклад, для першого типу характерна наявність полімікробні інфекції, коли з рани за допомогою бактеріологічного посіву може бути виділено до 15 видів різних мікроорганізмів. При цьому найпоширенішими будуть стрептококи, сальмонели, кишкова паличка.
У деяких випадках некротичний процес може виникати при пораненні в солоній воді, при цьому в рану швидко потрапляє такий мікроорганізм, як Vibrio vulnificus. Саме його називають «пожирачів плоті».
Другий тип практично завжди викликається піогенних (гнійним) стрептококом, але ще рідше може зустрічатися його комбінація з синьогнійною паличкою. При цьому вирішальну роль у збереженні життя людини відіграє своєчасний огляд досвідченим хірургом і призначення правильного лікування, так як будь-яке зволікання може закінчитися сепсисом і смертельним результатом.
Симптоми
Симптоми некротичного фасциїту можна побачити на фото, але важливо пам’ятати, що при цьому відбувається дуже швидке прогресування звичайного почервоніння в некроз або навіть гангрену. І на це йде, як правило, не більше пари днів.
До інших симптомів можна віднести високу температуру тіла, яка може досягати 40 градусів і навіть вище, повна відсутність реакції на лікування загальноприйнятими антибіотиками, виражену токсичність, аж до втрати свідомості і розвитку коматозного стану.
Больові відчуття дуже сильні, при цьому сам некроз може виникати на будь-якій ділянці тіла, включаючи і внутрішні органи. При цьому, якщо захворювання розвивається на ногах або руках, нерідко доводиться вдаватися до ампутації. Смертність складає більш 80%, без хірургічного втручання – 100%.
Перед початком лікування необхідно провести диференційну діагностику із захворюваннями шкіри і м’яких тканин, мають схожі симптоми, серед яких найчастіше зустрічаються:
- Целюліт.
- Піоміозит.
- Еритема индуративная.
- Клостридиальный мионекроз.
- Синдром стрептококового шоку.
- Синдром стафілококового шоку.
Поставити правильний діагноз може тільки досвідчений хірург з консультацією інфекціоніста.
Лікування
Основний метод лікування – санація ураженого вогнища. Після цього необхідні щоденні перев’язки з обов’язковим видалення некротичної маси. Якщо захворювання прогресує, проводиться ампутація кінцівки.
Для того, щоб зрозуміти, чим саме викликано захворювання, необхідно проведення глибокого біопсії, яка допоможе точно зрозуміти, який саме відбулося зараження бактерією і чим краще всього лікувати недугу.
Що ж стосується антибіотиків, то їх призначають відразу з 4 різних видів. Це може бути комбінація ампіциліну, кліндаміцину, ципрофлоксацину та метронідазолу. Використання тільки одного або двох лікарських засобів не надає необхідного лікувального ефекту.
В деяких джерелах є відомості про лікування за допомогою гиперборической оксигенації або введенням імуноглобуліну. Але це суперечливе лікування, доведеність якого поки не встановлена.