Нервова анорексія – хвороба, найбільш поширена серед дівчат і молодих жінок. Зазвичай починається в підлітковому віці, проте відомі випадки захворювання зовсім маленьких дітей. Дитина-анорексик не страждає відсутністю апетиту, проте вважає себе товстим до відрази. В результаті дівчинка перестає їсти, виснажує себе фізичними вправами, провокує блювоту і зловживає проносними. Дивно, але іноді хворі діти ведуть досить активний спосіб життя, проте все більше і більше втрачають у вазі і знаходять украй виснажений вигляд.
Ознаки анорексії у дітей
– заперечення почуття голоду,
– вторинною аменореєю,
– пониження кров’яного тиску,
– гіпотермія.
У дівчинки опухлі щиколотки, розвивається авітаміноз, починається надлишковий ріст пушкового волосся — спроба знизити тепловіддачу тіла. Зазвичай дівчата впадають в депресію, іноді бувають спроби самогубства. Якщо не лікувати анорексію, хвора може померти від голоду.
Ймовірно, хвороба має під собою психологічну основу, однак існують додаткові фактори, які роблять людину більш уразливою. Більшість молодих дівчат надто зациклені на еталоні худорлявості, який прищеплюється з допомогою індустрії моди. Багато сідають на дієту, щоб досягти бажаного, однак деякі стають анорексичками — ймовірно, ті, які найбільш емоційно незрілі і беззахисні. Це може бути пов’язане із сімейними обставинами або страхом дитини перед дорослішанням. Анорексія також може бути несвідомим проявом бажання дитини контролювати своє життя та привернути увагу до себе будь-яку ціну/
Лікування анорексії
Лікувати анорексію часто нелегко. Зазвичай це тривалий процес, що вимагає безперечної підтримки та розуміння від членів родини і друзів. Часто виникає необхідність звернення в спеціалізовані центри, де займаються розладами апетиту. Психотерапія та консультації психолога — дуже важливі аспекти лікування поряд з відновленням втраченої ваги хворий. Іноді, для того щоб врятувати життя хворої, необхідно помістити дівчинку в лікарню, де її примусово годувати шляхом введення їжі через трубку безпосередньо в шлунок. Близько половини хворих анорексією досягають повного одужання, тоді як стан інших покращується, однак залишається вразливим. Від 10 до 15% хворих вмирають, в тому числі кінчають життя самогубством. На жаль, періоди довгого голодування, пов’язані з анорексією, призводять до серйозних і часто непоправних наслідків: страждають різні внутрішні органи, особливо серце.