Невропатія сідничного нерва: причини, симптоми, лікування та прогноз

Зміст статті:

  • Етіологія захворювання
  • Клінічна картина
  • Діагностика захворювання
  • Методи терапії
  • Профілактика і прогноз

Сідничний нерв – один з найбільш великих стовбурів периферичної нервової системи, він являє собою сплетіння нервових волокон поперекового і крижового відділу спинного мозку. Невропатією сідничного нерва прийнято називати його поразку будь-якої етіології, що супроводжується больовими відчуттями, трофічними, сенсорними і вазомоторными розладами. Патологія істотно знижує якість життя і працездатність хворого і може призвести до інвалідності.

Етіологія захворювання

Невропатія сідничного нерва – патологія, яка може бути наслідком ушкодження, здавлення або запалення його волокон. Найбільш часто виявляється у людей старше 40-45 років: у цій віковій групі захворюваність може досягати 10%.

Невропатія сідничного нерва: причини, симптоми, лікування та прогнозПричинами защемлення сідничного нерва можуть бути:

  • тунельна компресія нервових волокон міжхребцевої грижею;
  • здавлення м’язовою тканиною, що виникло в результаті спазму грушоподібної або великого сідничного м’язів;
  • компресія тканинами новоутворення (доброякісного або злоякісного), що розвивається в попереково-крижовому відділі;
  • обширні гематоми, що виникли в результаті травм.

Причини запалення нервових корінців:

  • дегенеративно-дистрофічні патології опорно-рухового апарату,
  • ендокринні захворювання;
  • метаболічні порушення;
  • інфекції: герпес, кір, скарлатина, туберкульоз, ВІЛ;
  • надмірні навантаження і важкі умови праці;
  • переохолодження.

Пошкодження сідничного нерва може виникнути внаслідок:

  • травм кісток тазу;
  • вогнепальних і проникаючих поранень;
  • ушкоджень під час операцій, в тому числі операції з ендопротезування кульшового суглоба;
  • невдало виконаної ін’єкції в сідничний м’яз.

В окремих випадках нейропатія сідничного нерва може розвиватися за ішемічним типом, внаслідок хронічного порушення кровообігу через атеросклерозу або гіпертонічної хвороби.

Клінічна картина

Невропатія сідничного нерва: причини, симптоми, лікування та прогнозВ незалежності від причини розвитку патології, основним симптомом буде біль, що розповсюджується по ходу нервового стовбура – від попереку вниз по задній поверхні стегна і нижче. Біль, викликаний ушкодженням сідничного нерва, називається ишиалгией. Виділяють два типу:

  • трункальная – виникає при компресії нервових волокон ниючий, тягнучий; біль;
  • дизестезическая – переважно виникає при ураженні периферичних відділів нерва, стріляючий, пекуча, що супроводжується відчуттям поколювання, мурашок, розладами чутливості.

Біль досягає такої сили, що потерпілий не може спертися на ногу і самостійно пересуватися. Крім того, симптомами патології, в тому числі постін’єкційних нейропатії сідничного нерва, є:

  • болючість при промацуванні по ходу сідничного нерва;
  • зниження або відсутність ахиллесового рефлексу;
  • зниження тонусу великий сідничної і триголовий м’язів;
  • паралічі та парези сідничного нерва;
  • атрофічні ураження шкірних покривів – гіперкератоз, гіпертрихоз;
  • синдром Ласега – захисне напруження м’язів сідниць і спини при натягу сідничного нерва;
  • зниження і розлади чутливості, що супроводжуються відчуттям печіння, оніміння, поколювання.

Так як сідничний нерв відповідає за іннервацію м’язів задньої поверхні стегна, при його ураженні порушуються їх функції, що проявляється неможливістю зігнути ногу.

Діагностика захворювання

Невропатія сідничного нерва: причини, симптоми, лікування та прогнозОсновна роль в діагностиці захворювання відводиться неврологічний огляд, під час якого фахівець з’ясовує характер і ступінь вираженості больових відчуттів, порушення рефлексів, наявність парестезій, зниження м’язового тонусу. Для підтвердження діагнозу і визначення характеру і причини пошкодження нервових корінців використовуються інструментальні методи:

  • электронейрография і електроміографія;
  • рентгенографія тазу і попереково-крижового відділу хребта;
  • ультразвукове дослідження для виявлення пухлин та дегенеративних змін нервових волокон;
  • МРТ і КТ хребта і кульшових суглобів.

Для виявлення захворювань, які спричинили виникнення патології також можуть застосовуватися лабораторні тести, зокрема, аналіз крові на глікований гемоглобін і рівень цукру для визначення цукрового діабету.

Методи терапії

Тактика та методи лікування невропатії сідничного нерва залежать насамперед від причин її виникнення, а також характеру перебігу та ступеня вираженості симптомів. У період гострої фази захворювання пацієнта рекомендується обмеження рухливості, в окремих випадках – суворий постільний режим. Лікування захворювання може здійснюватися як консервативними, так і оперативними методами.

Медикаментозне лікування невропатії сідничного нерва

Невропатія сідничного нерва: причини, симптоми, лікування та прогнозОсновна роль у консервативній терапії ішіалгії відводиться медикаментозному лікуванню.

  • Для зменшення вираженості больових відчуттів та купірування запальних процесів застосовуються нестероїдні або глюкокортикостероидные (у разі інтенсивного болю) протизапальні препарати.
  • Для зняття патологічного м’язового спазму застосовуються міорелаксанти.
  • З метою зменшення набряклості тканин, посилює компресію нервових волокон, застосовуються препарати, діуретики.
  • Для мінімізації наслідків кисневого стресу і нейросудинних порушень використовуються препарати полівалентного дії: Актовегін, Церебролізин, Феназепам та ін
  • При вираженому зниженні м’язового тонусу призначаються антихолінестеразні препарати.

В якості місцевої симптоматичної терапії використовуються мазі і гелі з зігріваючим і протизапальним ефектом.

Фізіотерапевтичні процедури

Після того як хвороба проходить гостру стадію, пацієнтам з невропатією сідничного нерва призначається комплекс фізіотерапевтичних процедур з метою поліпшення кровопостачання і живлення тканин в ураженій області, прискорення регенераційних процесів і якнайшвидшого відновлення функцій залученою в патологічний процес кінцівки:

Невропатія сідничного нерва: причини, симптоми, лікування та прогнозЕлектрофорез — введення ліків через шкіру за допомогою постійного електричного струму

  • лікувальна фізкультура,
  • масаж,
  • гидрокинезиотерапия,
  • електрофорез з препаратами,
  • мануальна терапія,
  • рефлексотерапія,
  • магнітотерапія,
  • лазерна терапія,
  • дарсонвалізація.

Заняття лікувальною фізкультурою починаються вже на першому етапі з мінімальними навантаженнями.

Хірургічне лікування

Оперативна декомпресія нервового стовбура показана у тому випадку, якщо є стійкі порушення рухових функцій і функцій органів малого тазу, а також у разі вираженого больового синдрому, який не піддається корекції консервативними методами.

Лікування посттравматичної нейропатії сідничного нерва, спричиненої травмами таза і хребта, вимагає хірургічної репозиції кісткових уламків, відновлення цілісності нервових і м’язових волокон, видалення гематом, надають компресійна вплив на нерв.

За наявності новоутворень приймається рішення про їх видалення. Якщо невропатія викликана грижею міжхребцевого диска, може бути проведена дискектомія.

Паралельно з хірургічними методами лікування в повному обсязі використовуються і консервативні, спрямовані насамперед на зменшення запалення і зняття больового синдрому.

Профілактика і прогноз

Невропатія сідничного нерва: причини, симптоми, лікування та прогнозРання діагностика і своєчасно почате лікування – головна умова сприятливого перебігу захворювання. При дотриманні режиму та виконання всіх призначень лікаря невропатія сідничного нерва успішно піддається корекції і рідко переходить в хронічну форму.

Уникнути розвитку патології і пов’язаних з нею ускладнень дозволяє комплекс профілактичних заходів: уникнення надмірних навантажень і травм, регулярна фізична активність для зміцнення м’язово-зв’язкового апарату, здорове і повноцінне харчування, відмова від шкідливих звичок, оптимізацію умов праці, недопущення переохолодження, своєчасне виявлення та адекватне лікування будь-яких інфекційних захворювань. Особливо актуальні ці правила стосовно осіб старше 45 років, входять у групу ризику. Рекомендується дотримуватися їх і пацієнтам з ишиалгией для профілактики виникнення рецидивів.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: