Операція на м’язах тазового дна у жінок: протипоказання, види, техніка проведення та особливості післяопераційного періоду.

Зміст статті:

  • Переваги оперативного зміцнення м’язів тазового дна у жінок
  • Показання та протипоказання до операції
  • Види хірургічного відновлення м’язів тазового дна
  • Підготовка до операції
  • Особливості післяопераційного періоду
  • Лазерна корекція м’язів тазового дна

Ускладнені пологи, надмірна вага, заняття важкими видами фізичної діяльності, вікові зміни можуть стати причиною неспроможності м’язів тазового дна у жінок. Така патологія виникає, коли м’язи тазового дна не можуть утримувати органи малого тазу у фізіологічному положенні. Опущення органів тягне за собою неприємні наслідки: біль, хронічні запальні процеси сечостатевої системи, порушення сечовипускання і дефекації. Операція по зміцненню м’язів тазового дна у жінок дозволяє відновити їх функції, усунути симптоми і повернути внутрішні органи в їх нормальне положення.

Переваги оперативного зміцнення м’язів тазового дна у жінок

Ступеня неспроможність м’язів тазового дня

Реконструктивна хірургія м’язів тазового дна показана в тому випадку, коли консервативні методики корекції вичерпали себе, не принісши належного ефекту. Як правило, при опущенні органів малого тазу 3 і 4 ступеня тяжкості операція стає єдиною можливістю повернути їм правильне фізіологічне положення. Під час операції цілісність зв’язок і м’язів відновлюється з використанням тканин пацієнта та/або сітчастого трансплантата.

Переваги хірургічного методу лікування: висока ефективність навіть щодо патології тяжкого ступеня, мінімальний ризик виникнення рецидивів.

Показання та протипоказання до операції

Показаннями до проведення пластики м’язів тазового дна у жінок є:

  • розриви та інші травми промежини,
  • опущення і випадання матки або купола піхви,
  • нетримання сечі,
  • ректоцеле (випадіння слизової оболонки прямої кишки).

В окремих випадках операція по відновленню м’язів тазового дна проводиться, якщо жінка хоче відновити втрачену чутливість стінок піхви.

Протипоказаннями до проведення операції є:

  • гострі інфекційні захворювання,
  • хронічні захворювання в стадії загострення,
  • легенева недостатність,
  • серцево-судинні патології в стадії декомпенсації,
  • варикозне розширення судин нижніх кінцівок в стадії загострення,
  • захворювання крові, пов’язані з порушенням її згортання,
  • наявність у пацієнтки злоякісних новоутворень.

До відносних протипоказань відносяться деякі хронічні захворювання, наприклад, цукровий діабет. В цьому випадку рішення про операції приймається в індивідуальному порядку.

Види хірургічного відновлення м’язів тазового дна

Для реконструкції тазових м’язів у жінок використовуються методи леваторопластики і кольпоперинеопластики.

Леваторопластика

Леваторопластика — зміцнення м’язової основи тазового дна

Операція спрямована на зміцнення м’язової основи тазового дна. Проводиться при опущенні і випаданні органів малого таза через вагінальне кільце. Виконується під загальним наркозом або із застосуванням епідуральної анестезії.

Хід операції:

  • розсікають піхвово-ректальну перегородку;
  • виділяють передні пучки парної лобково-куприкової м’язи;
  • краї пучків зшивають над стінкою прямої кишки;
  • після ретельного гемостазу краї рани вшивають.

Післяопераційні шви знімають на п’ятий день після проведення леваторопластики, протягом двох тижнів пацієнтці не можна сидіти. Вагітність протягом першого року небажана.

Кольпоперинеопластика

Показаннями до проведення кольпоперинеопластики є опущення купола піхви, матки, сечового міхура і пов’язане з ним нетримання сечі. Як і леваторопластика, операція проводиться під загальною анестезією або із застосуванням епідурального знеболювання.

Хід процедури:

  • проводять подовжній надріз прямокишково-піхвової перегородки;
  • з слизової задньої стінки піхви і шкіри промежини викроюють ромбоподібний клапоть;
  • краї розрізу з’єднують під тупим кутом до задньої третини промежини над анальним отвором;
  • при випаданні прямої кишки також виробляють ізольоване ушивання м’язів, що піднімають задній прохід.

Перші 7-8 днів після операції пацієнтам показаний постільний режим. При відсутності ускладнень виписування з стаціонару відбувається на 10-12 день.

Підготовка до операції

Перед хірургічним втручанням пацієнтам необхідно пройти повне обстеження з метою виявлення захворювань, які можуть стати причиною післяопераційних ускладнень. В обов’язковому порядку проводиться електрокардіографія. Також необхідні лабораторні аналізи крові і сечі.

Обов’язковою умовою є відсутність запальних процесів у піхві. При виявленні кольпіту перед операцією проводиться обов’язкова антимікробна терапія.

Перед процедурою очищають кишечник, в сечовід вводять катетер мочеприемника, а на ноги пацієнтки надягають компресійні панчохи.

Особливості післяопераційного періоду

Реабілітаційний період після хірургічного відновлення м’язів тазового дна, як правило, займає 2-3 тижні. Протягом цього строку рекомендується дотримувати наступні правила:

  • уникати надмірних навантажень, не піднімати важкі предмети;
  • не кататися на велосипеді;
  • відмовитися від відвідування сауни, лазні, солярію;
  • відмовитися від прийому ванн на користь душа;
  • щодня проводити обробку піхви антисептичним розчином;
  • не сідати перші 10-14 днів;
  • протягом півтора-двох місяців необхідно утримуватися від статевого життя.

Лазерна корекція м’язів тазового дна

Лазерне вагінальне омолодження показано при легкому ступені патології

Альтернативою хірургічному втручанню є лазерна корекція м’язів тазового дна. Процедура показана при патологіях легкого ступеня, при стресовому нетриманні сечі та зниження чутливості піхви.

Як правило, необхідні 2 процедури з проміжком в 1 місяць, але в окремих випадках може знадобитися до 4 процедур. Використання високочастотного лазера дозволяє:

  • скоротити сполучні тканини піхви, створивши більш міцну опору для матки при її опущенні;
  • стимулювати вироблення колагену, відповідального за пружність і еластичність тканин;
  • прискорити утворення нових капілярів, поліпшити кровообіг і кровопостачання слизової піхви.

Протипоказання до операції:

  • наявність запальних процесів у піхві, сечових шляхах, органах малого тазу;
  • вагітність;
  • злоякісні новоутворення;
  • захворювання крові, пов’язані з порушеннями функції згортання.

Після процедури рекомендується дотримувати наступні правила:

  • протягом місяця утримуватися від сексуальних контактів;
  • протягом двох тижнів змінити свій раціон таким чином, щоб уникнути виникнення запорів;
  • протягом місяця не відвідувати басейн, солярій, лазню, сауну, не приймати ванну;
  • не вводити у піхву тампони і свічки протягом 3-4 тижнів;
  • уникати важких фізичних навантажень і підняття важких речей протягом півтора місяців.

Оперативна і безопераційна пластика м’язів тазового дна у жінок дозволяє відновити репродуктивне здоров’я та покращити якість життя, в тому числі в інтимній сфері.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя