Герпес (оперізувальний лишай) прийнято називати вірусну шкірну патологію, ознаки якої на епідермісі людини мають характер односторонньої висипу, що супроводжується неприємними больовими відчуттями.
Причини виникнення недуги – це патогенний вплив на організм людини вірусу вітряної віспи.
Поперековий лишай найчастіше проявляється інтенсивним свербінням, специфічними герпетическими висипаннями, локальними болями.
Якщо оперізувальний лишай не лікувати, то через місяць захворювання проходить самостійно. Правда, після цього можуть виявитися серйозні ускладнення для здоров’я людини.
Чому виникає патологія
Зміст статті
- 1 Чому виникає патологія
- 2 Клінічна картина хвороби
- 3 Діагностика
- 4 Типологія та наслідки недуги
- 5 Як лікувати патологію
- 6 Народна терапія
- 7 Догляд за шкірою
Як правило, симптоми поясного позбавляючи активізуються на фоні імунного збою. Крім цього, існують такі причини виникнення оперізувального герпесу у дорослих:
- систематичний прийом лікарських засобів, які надають переважна вплив на імунну систему людини;
- важливі причини, за яких відбувається розвиток поясного лишаю, – це хронічний стрес і перевтома;
- недуга активізується внаслідок онкологічних патологій;
- оперізувальний лишай нерідко можна виявити у людей після операцій з пересадки кісткового мозку, а також трансплантацій різних органів;
- ознаки поясного позбавляючи можуть проявитися після курсу променевої терапії.
Багатьох людей цікавить питання про те, чи передається оперізувальний лишай від однієї людини до іншої, і чи можна контактувати з вже хворим пацієнтом? В цілому недуга не передається, але єдність його природи з вітряною віспою дозволяє стверджувати, що дітям, які раніше не хворіли на вітрянку, краще утримуватися від взаємодії з носіями поясного лишаю (недуга передається в такій ситуації контактним шляхом).
Клінічна картина хвороби
Традиційно оперізувальний лишай локалізується вздовж нервових стовбурів (особливо, між ребрами), а також висипки можна виявити по ходу трійчастого нерва людини.
Характерні для поясного позбавляючи висипання в основному вражають тулуб, але в деяких випадках можна виявити герпетичні вогнища на голові та обличчі людини.
Оперізувальний лишай: симптоми – це слабкість і нездужання, невелика гіпертермія, поколювання і невралгічні болі в тих місцях, де в майбутньому виявляться висипання.
Далі оперізувальний лишай виглядає так: на шкірі хворого можна виявити рожеві набряклі плями, трансформуються в наступні кілька днів у папульозні висипання, а далі – в ексудативні бульбашки.
Ще через кілька днів оперізувальний лишай проявляється коричнево-жовтими кірочками, з часом вони зникають, а на їх місці можна помітити залишкову пігментацію.
Після того, як зовнішні симптоми поясного позбавляючи зникають, у людини залишаються такі наслідки захворювання як постгерпетична невралгія. Ця недуга у людей медицина лікує з працею.
Інкубаційний період поясного позбавляючи триває не менше трьох – чотирьох тижнів. Після того як інкубаційний період закінчився, неприємні больові відчуття можуть переслідувати людину ще протягом місяця.
Висипання герпесу виникають у різний період часу і супроводжуються хвилеподібним появою і зникненням. Характерні бульбашки ніби переміщуються з однієї частини тіла на іншу – «оточують» його. Саме так можна пояснити назву цієї шкірної патології.
Діагностика
Виявити захворювання досвідченому лікареві не складе праці – дуже характерно виглядає поясний герпес. Труднощі можуть виникнути лише на початкових стадіях розвитку хвороби, коли захворювання супроводжується такими симптомами як сильні болі, лихоманка, інтоксикація організму.
Крім візуального огляду шкіри хворого, лікар призначає комплекс лабораторних аналізів, які допомагають виявити вірус герпесу в крові пацієнта.
Диференціальна діагностика передбачає використання таких методик:
- серологічних досліджень;
- мікроскопії;
- культурального методу;
- иммунофлюоресцентой технології.
Типологія та наслідки недуги
Існує кілька клінічних форм прояву захворювання:
- очна і вушна;
- ганглиокожная;
- міхурово (ексудативна);
- некротична;
- герпес, вражає вегетативні ганглії;
- поширена;
- менингоэнцефалитическая.
У вкрай рідкісних випадках інкубаційний період поясного позбавляючи може протікати безсимптомно і не викликати у людини ніяких незручностей.
Основні ускладнення, до яких може призвести оперізувальний лишай:
- запалення легенів;
- гепатит;
- після поясного позбавляючи у пацієнта можна виявити такі ускладнення як поперечний мієліт, що супроводжується поперечним паралічем;
- наслідки поясного позбавляючи – менінгоенцефаліт;
- кератит;
- артрит;
- міокардит;
- синдром Рейє;
- гостра мієлопатія.
Як лікувати патологію
Традиційне лікування оперізувального лишаю потрібно не завжди: зазвичай через певний період часу захворювання проходить самостійно
Тим не менш, своєчасно підібрана терапія допомагає впоратися з неприємними хворобливими симптомами недуги і попередити наслідки і ускладнення захворювання (особливо, лікування необхідно для літніх людей і дітей).
Базові цілі, до досягнення яких прагне профілактика і традиційна терапія поясного герпесу:
- стимуляція імунітету, що, в свою чергу, призводить до інтенсифікації одужання;
- профілактика постгерпетичній невралгії.
- мінімізація неприємних больових відчуттів, якими симптоматичний оперізувальний лишай;
- профілактика ускладнень (особливо у літніх людей і дітей).
Препарати, які використовуються для лікування недуги:
- комплекс противірусних лікарських засобів – Валацикловір, Изонопрозин, Пенцикловир;
- знеболюючі препарати – Ібупрофен, Напроксен, Кетопрофен;
- у разі якщо лікар виявив приєднання вторинної інфекції – хворому призначають антибіотики;
- після появи висипу на шкірі лікар може призначити прийом протизапальних препаратів нестероїдної групи;
- імуномодулятори – Генферон, Циклоферон.
- у тяжких випадках, а також для профілактики ускладнень лікар може призначити специфічні противогерпетические лікарські засоби (внутрішньовенно або перорально);
- місцеві засоби для боротьби із захворюванням, наприклад, крем Эпиген.
Серед терапевтичних процедур, з допомогою яких можна впоратися з герпесом на голові і тілі, слід виділити такі:
- плазмоферез;
- фізіотерапію;
- голковколювання.
Народна терапія
Одне з найбільш доступних засобів, які застосовуються для боротьби з недугою, – це морська сіль. Після її використання пропадає шкірний свербіж, висип виглядає не такою болючою, поступово зникає запалення.
Пацієнтам з оперізувальним герпесом рекомендується приготувати лікувальну ванну з морською сіллю – така процедура сприяє більш інтенсивної регенерації пошкоджених шкірних покривів і загоює невеликі ранки. Щоб підвищити ефективність такої процедури, можна додати до розчину кілька крапель спиртового розчину йоду.
Трав’яні збори від поясного герпесу:
- необхідно на двадцять хвилин прикласти до ураженого вогнища компрес з спиртової настоянки полину. Після цього засіб змивається касторовою олією.
- на шкіру також наносять аптечну настоянку реп’яха – дана суміш послаблює дію вірусу і призводить до скорішого одужання;
- рекомендується змочувати уражені шкірні вогнища відваром м’яти перцевої (столова ложка сухої трави на склянку окропу);
- двічі в добу слід робити компреси на основі відвару з трави безсмертника;
- необхідно одну з трав – пижмо, полин, чистотіл – нанести на серветку, зверху посипати невеликою кількістю солі і прикласти до хворого місці, обернувши вовняною хусткою. Такий компрес тримають не більше 20 хвилин.
Ще одне ефективне домашнє засіб від поясного герпесу – це часниковий сік. Засобом змащують уражені вогнища, а олійною обробляють настоянкою залишкові пігментовані плями.
Боротися з бульбашками допомагають ванни з додаванням крохмалю – цей продукт допомагає підсушити і загоїти висипання.
На уражену шкіру наносять березовий дьоготь, перекис водню або звичайну зеленку – такі прості засоби не тільки допомагають впоратися з висипом, але і надають антисептичну дію на шкіру, перешкоджає приєднанню вторинної інфекції.
Для внутрішнього застосування підійдуть настої:
- деревію;
- пижма;
- полину.
Дві столові ложки будь сухої трави заливаються 2 склянками окропу, після цього настоюють протягом 20 хвилин. Рекомендується приймати даний засіб по два – три склянки кожен день перед їжею.
Ще один рецепт виглядає так: маленьку ложку реп’яха заливають склянкою окропу, після чого суміш наполягають протягом години. Отриманий склад необхідно розділити на чотири рівні частини і випити протягом доби.
Інший рецепт проти поясного позбавляючи виглядає наступним чином:
- необхідно дрібно натерти 150 г кореня імбиру;
- продукт заливається 0,8 л чистої горілки;
- суміш настоюється в темній скляній пляшці протягом двох тижнів;
- засіб ретельно фільтрується і приймається по столовій ложці перед кожним прийомом їжі.
Догляд за шкірою
Питання про те, чи можна митися чи ні при оперізувальному герпесі, не має однозначної відповіді. З цього приводу існує кілька груп думок, яких дотримується сучасна медицина:
- перший погляд на проблему: митися при оперізувальному герпесі категорично заборонено;
- згідно з іншим думку, митися слід щодня і досить ретельно (можна навіть приймати лікувальні ванни з використанням морської солі);
- третій варіант – митися необхідно тільки під душем, при цьому не можна витиратися за допомогою рушника, а можна лише акуратно промокнути ним запалений епідерміс після процедури.
Остаточне рішення про те, чи можна митися пацієнту з оперізувальним герпесом, приймає його лікуючий лікар, виходячи із загальної індивідуальної клінічної картини захворювання.
Оперізувальний лишай називають серйозну шкірну патологію, причини появи якої криються в активізації латентної форми герпетичного вірусу на фоні імунного збою.
Зовнішні ознаки захворювання – це характерна бульбашкова висипка, що локалізується по ходу нервових стовбурів, іноді – на голові та обличчі. Супроводжують перебіг хвороби хворобливі відчуття і свербіння в області висипань.
У більшості випадків, недуга від однієї людини до іншої не передається. Зараження може відбутися хіба що на етапі формування ексудативної висипки. Групу ризику становлять люди похилого віку і діти, які ніколи раніше не хворіли на вітрянку.
Традиційне лікування недуги виглядає так: пацієнту призначають системні противірусні, знеболюючі препарати й антибіотики, а також креми та мазі для місцевого використання.
Боротися з патологією в домашніх умовах можна за допомогою перевірених народних рецептів.
Автор статті – Кухтіна М. В.
