Діагностуються захворювання нервової системи у сучасних людей найчастіше пов’язані з високим рівнем стресу в повсякденному житті. Навіть захворювання периферичної нервової системи найчастіше розвиваються під впливом негативних патогенних факторів навколишнього середовища. Найпоширеніші захворювання нервової системи у сучасного міського населення – це неврози, неврастенії, мігрень і необгрунтовані нічим депресії. Зазвичай ці захворювання центральної нервової системи призводять до різкого занепаду сил і піддаються компенсації кофеїном, алкоголем, нікотином. Тим самому створюються передумови для розвитку залежно від алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Сучасні захворювання центральної нервової системи людини не піддаються точній класифікації, оскільки різноманітність клінічних проявів ускладнює підрозділ на соматичні й психосоматичні патології. У цій статті розглянуті основні захворювання нервової системи та наведено рецепти ефективних засобів народної медицини для їх домашнього лікування. Вони мають м’який седативний ефект і допомагають контролювати захворювання нервової системи людини на протязі тривалого періоду часу без випадків загострення.
Безсоння – функціональне хронічне захворювання нервової системи
Безсоння, як функціональне захворювання нервової системи, нерідко з’являється після перенапруги і стресових ситуацій, коли за рахунок викиду в кров адреналіну і глюкагону в клітинах різко знижується вміст глікогену (полісахарид на глюкозной основі). У цей період, як правило, зникає апетит, різко слабшають захисні сили організму, загострюються захворювання. Вранці людина відчуває тупий головний біль, тремтіння рук і втому.
Це хронічне захворювання нервової системи з працею піддається фармакологічної корекції, оскільки лікарські засоби, що застосовуються при терапії таких станів, що викликають звикання. Тому краще використовувати народні засоби лікування безсоння.
Неврози – органічні хвороби нервової системи людини
Неврози — це захворювання органів нервової системи, обумовлене психотравмуючими впливами і характеризуються функціональними, як правило, оборотними, нервово-психічними розладами, при яких хворий зберігає критичне ставлення до хвороби і здатність управляти своєю поведінкою.
У сучасному розумінні до цих хвороб нервової системи відносять тільки ті порушення, які виникають під впливом психічних травм, тривалого нервового напруження.
Сприятливі фактори: травми, інтоксикації, інфекції та інші захворювання, що ослабляють організм.
Найчастіше ці хвороби нервової системи людини викликаються інформацією про втрату близьких, крах надій, про сімейні або любовні негаразди, службові неприємності, покарання за вчинене діяння, загрозу життю, здоров’ю.
Неврози, як органічні хвороби нервової системи, можуть викликати і такі загально виснажують шкідливості, як тривале недосипання, розумове або фізичне перенапруження. Навіть у цих випадках має значення інформація, що спонукує людини долати втому.
Основні форми неврозу: неврастенія, невроз нав’язливих станів, істерія, невроз очікування, невроз переляку, невроз страху, рухові неврози (тики, заїкання) і т. п. неврози різних органів.
Невралгія – хвороба вегетативної нервової системи та ЦНС
Невралгія — це хвороба вегетативної нервової системи, в поєднанні з ураженням структур ЦНС, що характеризується періодичними нападами гострих, ниючих, пекучих або тупих болів в зоні іннервації якого-небудь нерва. Причинами невралгії можуть бути захворювання самого нерва, нервових сплетінь або процеси, що розвиваються в прилеглих органах і тканинах в результаті травми, інфекції, різкого охолодження і т. п.
При цій дегенеративною хвороби ЦНС немає рухових розладів і випадіння чутливості, а в ураженому нерві відсутні структурні зміни. Болі при невралгії носять нападоподібний характер, супроводжуються вегетативно-судинними порушеннями (почервоніння шкіри, сльозотеча та ін), а іноді — больовим тиком — місцевими судомами м’язів.
Найбільш частий вид первинного захворювання нервової системи у вигляді невралгії — поразки трійчастого нерва, рідше зустрічається невралгія великого чи малого потиличних, языкоглоточных нервів та ін.
Істерія як хвороба центральної і периферичної нервової системи людини
Істерія (істеричний невроз) — це хвороба центральної нервової системи людини, що відноситься до групи неврозів і характеризується різноманітними порушеннями психіки, рухової сфери, чутливості, функцій внутрішніх органів. В даний час вченими істерія розглядається як сукупність хвороби центральної і периферичної нервової системи, оскільки після запуску вегетативної реакції відбувається обмін дофамінових імпульсів і людина може в реальності відчувати фізичні прояви істеричного припадку.
Термін «істерія» походить від грецького слова «hystera» — «матка», що говорить про подання лікарів стародавності про зв’язок істерії з маткою і її блукання в організмі.
Більш науковий підхід до істерії як до хвороби периферичної нервової системи почався в середині XIX століття.
П. П. Павлов вважав, що в основі істерії лежить слабкість і хвороби центральної нервової системи, головним чином кори, і переважання підкіркової діяльності над корковою. В даний час під істерією, або істеричним неврозом, розуміють захворювання, викликане дією психічної травми, в результаті якої виникає механізм «втечі у хворобу», або умовної бажаності хворобливого симптому.
Розвивається істерія у осіб з особливим складом нервової системи, але за певних обставин виникає і у здорових людей. У легкій ступеня істерія виражається дратівливістю, нападами безпричинного сміху або плачу, відчуттям стиснення горла, утрудненим диханням, серцебиттям і т. п. В більш різкій формі проявляється істеричним характером, істеричними припадками, істеричними розладами свідомості, функцій внутрішніх органів, припадками загальних судом (їх треба відрізняти від епілептичних) або паралічами в різних частинах тіла.
Хворому необхідно призначити лікування травами, сприяють заспокоєнню нервової системи (валеріана, пустирник).
Мігрень – захворювання ЦНС
Мігрень, або гемікранія (hemicrania — від грецького hemi — «напів», «половина»; cranion — череп), є особливим видом нападоподібний головний біль переважно в одній половині голови. Це дегенеративне захворювання ЦНС відомо з глибоких часів людства, описано в «Каноні лікарської науки» Авіценни, згадується в працях Гіппократа.
При мігрені найчастіше біль носить пульсуючий характер, рідше вона буває безперервної і гострою, локалізується в скроневій області. Дегенеративне захворювання нервової системи починає проявлятися в основному в період статевого дозрівання. У жінок нерідко напад починається в певні дні менструального циклу. Провокує напад перевтома, перебування в задушливому приміщенні, хвилювання і психоемоційний перенапруження. Триває він від кількох годин до 2 діб, найчастіше проходить після глибокого нічного сну.
Мігрень пов’язана із змінами тонусу всередині – і внешнечерепных судин. Це набуте захворювання нервової системи, в основі якої лежать фактори спадкової схильності. В даний час офіційна медицина не має засобів для ефективного лікування мігрені.
Депресія — це хворобливий стан туги, пригніченості, безвихідного відчаю, властиве ряду психічних захворювань. Нерідко депресія виникає як реакція на важку життєву ситуацію, при багатьох фізичних захворюваннях, неврозах, а також при тривалому прийомі деяких ліків.
При такому стані корисні настої і відвари трав, заспокійливо діють на людину: м’яти перцевої, валеріани лікарської, меліси лікарської, котовника лимонного, шавлії, звіробою, аїру болотного, ехінацеї пурпурової, пустирника серцевого та ін.
Неврастенія — це захворювання з групи неврозів, при якому виражене ослаблення діяльності нервової системи проявляється в підвищеній дратівливості, стомлюваності, втрати здатності до тривалого розумового і фізичного напруження.
Неврастенія зазвичай виникає при поєднанні психічної травми з надмірно напруженою роботою і фізіологічними порушеннями. Виникнення неврастенії сприяють ослаблюють організм інфекції та інтоксикації (алкоголь, куріння), ендокринні розлади, недостатнє харчування.
Неврит — запальне захворювання периферичних нервів, при якому поряд з болем виявляються симптоми так званого випадання, тобто втрата або зниження чутливості, паралічі і парези.
Неврити можуть бути викликані різними причинами: наприклад, у виникненні невриту лицьового нерва мають значення запалення середнього вуха (отит), простудні фактори, травми та ін
Особливу форму невритів складають поліневрити, при яких в болісний процес втягуються багато нерви. Найбільш частою причиною поліневритів є хронічні екзогенні (алкоголь, токсин ботулізму, сзинец та ін) і ендогенні (діабет, уремія) інтоксикації.
Органічні захворювання центральної нервової системи
Органічні захворювання центральної нервової системи володіють певними класифікаційними ознаками. При них виявляються порушення в структурах головного мозку, провідних нервових механізмах. До органічних захворювань нервової системи належать паралічі і парези, епілепсію, алкоголізм і багато іншого.
Паралічі та парези.
Паралічі є одним із видів порушення рухової активності людини і проявляються в її повному випаданні (грец. paralysis — параліч). У разі не повного випадіння рухової функції, а тільки послаблення її в тій чи іншій мірі дане розлад буде називатися парез (грец. paresis — ослаблення, розслаблення). Причому як у першому, так і в другому випадку порушення рухової функції є результатом ураження нервової системи її рухових центрів і (або) провідних шляхів центральної і (або) периферичного відділів.
Падуча хвороба (епілепсія).
Падуча хвороба (епілепсія) — хронічне захворювання головного мозку, має різну етіологію і характеризується головним чином повторними нападами судом з повною втратою свідомості, короткочасними помрачнениями свідомості, а також поступовим розвитком змін характеру (аж до зниження розумових здібностей).
Епілепсія — одне з найбільш поширених нервово-психічних захворювань.
Алкоголізм.
Алкоголізм — це захворювання, викликуване систематичним уживанням спиртних напоїв, що характеризується потягом до них, що призводить до психічних і фізичних розладів. Являє собою складну медико-соціальну проблему. Вплив гострої та хронічної алкогольної інтоксикації на здоров’я людини є однією з актуальних і до кінця не вирішених завдань сучасної медицини. Вражаючи всі органи і системи організму, алкоголь призводить до ранньої інвалідизації молодого і найбільш працездатного населення.
Грунтуючись на частотно-кількісних критеріях
Е. В. Бехтель (1986) запропонував наступну класифікацію побутового пияцтва:
Для придушення хворобливого потягу до алкоголю рекомендуються препарати з грейпфрута, вечірнього первоцвіту, ялівцю, мучниці, золототисячника, сік капусти.
Народні засоби для лікування нервової системи у дорослого
Народні засоби для нервової системи відомі людині з давніх часів. Народне лікування нервової системи в даний час широко використовується і офіційною медициною. Величезна частина препаратів для заспокоєння, полегшення процесу засинання заснована на рослинній сировині. Зверніть увагу, що при дозуванні настоянки для лікування нервової системи народними засобами потрібно строго дотримуватися рекомендацій, прописані в рецепті.
Настойка валеріани.
Настоянку готують на 70°-ному спирті з подрібненого коріння (у співвідношенні 1:5). Це прозора рідина червонувато-бурого кольору з характерним запахом і солодкувато гірким, пряним смаком. Настоянка темніє під впливом сонячного світла.
У продажу є брикети кореневища з корінням валеріани «виготовлені з подрібненої сировини.
При виготовленні настоянки 1 частина сировини заливають 5 частинами спирту і настоюють.
Настоянка валеріани використовується в якості народного кошти для нервової системи дорослої людини, оскільки вона зменшує збудливість ЦНС, знімає головні болі, посилює дію снодійних. Її застосовують як заспокійливий засіб при нервовому напруженні, безсонні, неврозах (болях) серцево-судинної системи, при спазмах шлунково-кишкового тракту.
Приймають по 20-30 крапель 3-4 рази на день (дорослі), дітям можна приймати за 1 раз стільки крапель, скільки років дитині.
Народне заспокійливий засіб для нервової системи
Це народне заспокійливий засіб для нервової системи готують із суміші декількох видів настоянок. До складу входять: настойки маку снодійного — 10 мл, м’яти — 20 мл, пустирника — 30 мл, валеріани — 40 мл Застосовують для поліпшення самопочуття як заспокійливий засіб, що знімає нервову напругу, а також больові відчуття в області серця і головний біль, викликані нервовим перенапруженням або стресом.
Приймають по 20-25 крапель 2 рази в день.
Народні засоби, які зміцнюють нервову систему
Далі наведено народні засоби, які зміцнюють нервову систему за рахунок своїх тонізуючих властивостей. Їх не рекомендується приймати ввечері.
Настоянка лимонника китайського.
Приймають настоянку з плодів і насіння лимонника китайського на 96%-ном спирті по 20-30 крапель або порошок з висушених плодів і насіння по 0,5 г за 15-30 хв до їди 2-3 рази на день як тонізуючий та стимулюючий засіб при розумової та фізичної втоми, депресивних станах, сонливості.
Настоянка м’яти перцевої.
Готують настойку листя м’яти на 90°-ном спирті в співвідношенні 1 : 20 з додаванням рівної кількості олії м’яти перцевої. Застосовують як протиблювотний і болезаспокійливий засіб при невралгічних болях, пов’язаних із нервовою напругою. Приймають по 10-15 крапель 2 рази в день. Зберігають у прохолодному темному місці.
Народне засіб, що заспокоює нервову систему
При безсонні, підвищеній дратівливості, стомлюваності організму, головних болях і для поліпшення загального стану може використовуватися настоянка кореневищ і настоянка листя заманихи високої (эхинопанакс високий), які готуються аналогічно. Єдина відмінність цього народного засобу, що заспокоює нервову систему, полягає в тому, що в першому випадку сировиною є висушені подрібнені кореневища заманихи, а в другому — висушені подрібнені листя.
1 столову ложку лікарської сировини заливають 1 /2 склянки спирту міцністю 70°, наполягають в темному приміщенні при кімнатній температурі протягом тижня, проціджують. Приймають по 30-40 крапель 2-3 рази на день перед їжею. Курс лікування — 30 днів.
Використовують як засіб, що стимулює центральну нервову систему при перевтомі, астенії, депресивних станах, гіпотонії, неврастенії. При застосуванні зникають стомлюваність, дратівливість, з’являється почуття бадьорості, відновлюється працездатність.
Лікування нервового виснаження народними засобами
При нервовому виснаженні народні засоби створюють умови для відновлення функціональних можливостей. Вони не дають додаткової лікарської навантаження на печінку і нирки. Тому лікування нервового виснаження народними засобами можна проводити протягом тривалого періоду часу, не ризикуючи ускладненнями і розвитком ефекту звикання.
Настоянка півонії.
10 г трави та коренів півонії наполягають на 100 мл 40%-ного спирту (горілки). Приймають для лікування нервового виснаження народними засобами по 30-40 крапель усередину 3 рази в день. Курс лікування 25-30 днів.
Призначають при неврастеническом стані, безсонні. Настойка підвищує працездатність, а також надає заспокійливу дію, володіє протисудомною властивістю.
Настоянка соснових шишок.
Зірвані навесні зелені соснові шишки подрібнюють і наповнюють ними трилітрову банку. Заливають шишки горілкою і закривають банку поліетиленовою кришкою. Настоюють протягом 1 тижня в темному місці. Готову настоянку проціджують (макуха не викидають — його можна ще 3 рази заливати горілкою).
Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день за 15— 20 хв до їжі при гіпертонії і в якості заспокійливого засобу при нервовому розладі. Крім того, настоянка є гарним дезинфікуючим засобом.
Настоянка трави материнки звичайної.
Настоянку готують наступним чином: 10 г сухої трави материнки поміщають в бутель (0,25 л) і заливають 150 мл 70°-ного спирту. Вміст наполягають, періодично збовтуючи, протягом 7-10 днів при кімнатній температурі, потім зливають, залишок віджимають і проціджують через фільтрувальний папір. Зберігають у темному посуді.
Настоянка материнки діє заспокійливо на нервову систему і застосовується при безсонні, істерії, нервових перенапруженнях, атеросклерозі.
Приймають по 30-40 крапель 3-4 рази на день за 30 хв до їди.
Настоянка шишок хмелю допоможе зміцнити нервову систему народними засобами
1 частина подрібнених шишок хмелю настоюють 2 тижні в темному місці в 4 вагових частинах горілки або 50%-ного спирту. Потім проціджують, віджимають і приймають по 5 крапель на 1 столову ложку води 2 рази в день до їжі (другий раз п’ють на ніч). Ця настоянка допоможе зміцнити нервову систему людини народними засобами тільки в тому випадку, якщо брати її в суворій відповідності з рекомендованим режимом дозування. Курс лікування – 30 – 40 днів.
Застосовується при безсонні.
Настоянка шоломниці байкальського.
20 г сухих коренів поміщають в пляшку і заливають 100 мл 70°-ного спирту. Пляшку струшують, закупорюють і настоюють у теплому місці 7-10 днів. Після цього настойку зливають, проціджують і зберігають у темному місці.
Препарат виявляє заспокійливу дію на нервову систему і знижує кров’яний тиск. По силі заспокійливої дії настойка шоломниці перевершує настоянку валеріани.
Настоянку приймають по 20 – 30 крапель 2-3 рази на день при неврозах, безсонні, підвищеній збудливості. При цьому часто зменшуються головні болі і різні неприємні відчуття в тілі, поліпшується сон і самопочуття, підвищується працездатність.
Медова суміш з соком редьки.
Змішують 3 частини свіжоприготованого соку редьки, 2 частини бджолиного меду, 1 частина спирту або горілки. Зберігають суміш в скляному посуді зі щільною пробкою в холодильнику. Використовують для розтирань або у вигляді компресів як місцевий подразнювальний та відволікаючий засіб при невралгії.
Настоянка прополісу.
При невралгії беруть 3-5 разів на день за 1 год до їжі по 30-40 крапель на 2/3 склянки теплого молока або окропу 30%-ную настоянку прополісу на 96%-ном спирті.
Медове натирання з соком редьки.
Ретельно перемішують 1,5 склянки соку чорної редьки, 1 склянку меду, 100 мл горілки, 1 столову ложку солі і використовують для втирання в болючі місця при попереково-крижовій невралгії.
Лікування вегетативної нервової системи народними засобами
Далі на сторінці запропоновані рецепти для лікування вегетативної нервової системи народними засобами, що допомагають при самих різних захворюваннях.
Гірчичники з медом і прополісом.
При невралгії, міозиті змішують 20%-ную спиртову настоянку прополісу, мед і рослинне масло (всього по 1 столовій ложці), наносять на гірчичники прикладають до хворого місця, злегка прикріпивши бинтом.
Настоянка з коріння любистку.
Корінь любистку і 2 листи лавра благородного заливають 250 мл горілки і настоюють 2 тижні. Людині, хворому на алкоголізм дають випити 1 склянку такої настоянки, і цим можна викликати відразу до горілки.
Настоянка коріння левзеї сафлоровидной.
Кореневище з корінням настоюють 2 тижні на 70%-ном спирті (1:1), фільтрують, зберігають у темному місці. Приймають 2-3 рази на день по 20-30 крапель в столовій ложці води за 20-30 хв до їди. Курс лікування — 2-3 тижні.
Застосовується при хронічному алкоголізмі, фізичній і психічній перевтомі, імпотенції, а також при дратівливості, сонливості.
Настоянка зубчатки червоною.
В комплексній терапії епілепсії хворому дають натщесерце 40 крапель настоянки зубчатки (20%-ний), 30-40 крапель перед обідом і 40 крапель перед вечерею, тобто 3 рази на день.
Настій коріння копитняка європейського.
Для лікування від алкоголізму 1 столову ложку настою кореневищ вливають у склянку горілки. Але п’яниця про це не повинен знати. Настій спричинить блювоту. Вважається, що якщо кожен раз п’яниці підливати настій, то часта блювота викличе у питущого стійке відраза до алкоголю.
Потрібно знати, що рослина дуже отруйна, тому при передозуванні після прийому настою копитних всередину можливе отруєння з виникненням блювання, з явищами тяжкого гастроентериту, нефриту, а при вагітності — аборт або навіть летальний результат. До речі, вагітним дуже багато трави протипоказані, наприклад чистотіл, материнка, бузок, звіробій, пижмо, череда та багато інших.
