Остеоартроз плечового суглоба: фізіолікування

Остеоартроз плечового суглоба – це хронічне дегенеративне захворювання, що супроводжується поступовим руйнуванням суглобового хряща. Протікає з чергуванням періодів ремісії (як правило, вони достатньо тривалі) і короткочасних загострень. Скажемо відразу – позбутися від цього захворювання раз і назавжди не вийде, адже ні медикаментами, ні фізіопроцедурами відновити зруйнований гіаліновий хрящ неможливо. Однак грамотно підібране лікування допоможе полегшити стан хворого, позбавити його від неприємних симптомів і сповільнити прогресування патології. Важливу роль в цьому питанні відіграє фізіолікування.

Зміст

  • 1 Чому виникає остеоартроз
  • 2 Механізм розвитку
  • 3 Остеоартроз плечового суглоба: симптоми
  • 4 Принципи діагностики
  • 5 Принципи лікування
  • 6 Фізіотерапія при остеоартрозі плечового суглоба
    • 6.1 Лікувальна фізкультура


Чому виникає остеоартроз

У більшості випадків остеоартроз вражає не плечовий суглоб, а великі суглоби нижніх кінцівок – колінні і тазостегнові. Пов’язано це з тим, що саме вони протягом життя людини відчувають максимальне навантаження, що призводить до поступового зношування, руйнування суглобового хряща.

Основною причиною остеоартрозу плечового суглоба є травма: як гостра (переломи, вивихи, розтягнення капсули і зв’язок), так і хронічна, що виникає внаслідок регулярного, протягом багатьох років, виконання робіт певного виду з навантаженням на цей суглоб (наприклад, малярні роботи, перенесення ваги).

Деякі види спорту, такі як гімнастика, малий і великий теніс та інші, також вимагають різких рухів у плечовому суглобі, що не минає безслідно, рано чи пізно в ньому починається остеоартроз.

Значно рідше причиною цього захворювання стають перенесені раніше запальні процеси в суглобі і навколосуглобових тканинах.

Механізм розвитку

В результаті травм і запальних процесів в області плечового суглоба в ньому порушуються обмінні процеси: гіаліновий хрящ недоотримує живильні речовини і зношується – стає тоншим, втрачає вологу, гладкість і еластичність. При прогресуванні процесу в нього втягується і розташована під хрящем (субхондрально) голівка плечової кістки. На суглобової поверхні з’являються кісткові розростання – остеофіти.

Нерідко патологічний процес виходить за межі безпосередньо суглоба, поширюючись на суглобову капсулу і зв’язковий апарат, а іноді і на прилеглі м’язи. По мірі прогресування захворювання уражаються також суглоби, що з’єднують грудину з ключицею і ключицю з лопаткою.

Остеоартроз плечового суглоба: симптоми

Як було сказано на початку статті, хвороба протікає хвилеподібно – з чергуванням періодів ремісії і загострення.

В ремісії остеоартроз практично не проявляє себе. Хворого може турбувати неінтенсивна біль в області ураженого суглоба при навантаженні і легка ранкова скутість. Якщо патологічний процес зайшов вже достатньо далеко і в області суглобової щілини є виражені морфологічні зміни, хворий відзначає зменшення обсягу рухів у суглобі. Якщо покласти руку на уражений суглоб, легко виявити крепітацію – як би скрип всередині нього.

У період загострення симптомів остеоартрозу плечового суглоба є:

  • відчуття скутості в суглобі вранці, яке проходить протягом півгодини і після розминки;
  • біль – на початковій стадії ниючий, тупий, неінтенсивна, виникає тільки після навантаження; з прогресуванням хвороби посилюється; на останній стадії виникає в спокої, виражена, погано купірується знеболюючими препаратами;
  • зменшення обсягу рухів – на першій стадії хвороби цей симптом відсутній, на останній визначається анкілоз – абсолютна втрата рухомості суглоба;
  • набряклість – ознака накопичення в навколосуглобових тканинах запальної рідини.

Більш рідкісним, але все ж зустрічається симптомом остеоартрозу плечового суглоба є так звана «суглобова миша». Морфологічно вона являє собою уламок остеофита, який потрапив у суглобову щілину і заблокував суглоб. Клінічно це проявляється раптової гострої болем і неможливість рухів у суглобі.


Принципи діагностики

Встановити факт остеоартрозу плечового суглоба насправді досить просто. Скарги хворого, факт травми або роботи, пов’язаної з підвищеним навантаженням на плече, в анамнезі, візуально – деформація і/або дефігурація суглоба, обмеження обсягу рухів і крепітація при пальпації дозволять запідозрити саме це захворювання. Підтвердити здогадку лікаря допоможуть додаткові методи дослідження, найбільш інформативним серед яких є рентгенографія. На знімку фахівець виявить нерівність, звуження суглобової щілини та крайові розростання кісткової тканини – остеофіти. У період загострення хвороби загальний аналіз крові покаже лейкоцитоз і збільшення ШОЕ.

Принципи лікування

В залежності від особливостей перебігу хвороби і в різні її періоди можуть бути використані наступні види лікування:

  • медикаментозне;
  • хірургічне;
  • фізіотерапія.

Медикаментозне лікування проводиться, як правило, в період загострення і включає в себе препарати наступних груп:

  • нестероїдні протизапальні засоби (мелоксикам, диклофенак, ацеклофенак та інші) коротким курсом з обов’язковим захистом шлунка у вигляді блокаторів протонної помпи (омепразол, рабепразол та інші) на весь період прийому НПЗЗ;
  • міорелаксанти (мідокалм, сирдалуд);
  • хондропротектори (препарати, що містять компоненти хряща – хондроітин і глюкозамін) – приймаються тривалий час – за 3-6 місяців з повторами курсу 2-3 рази на рік; живлять суглобовий хрящ, уповільнюють прогресування патологічного процесу;
  • в особливо важких випадках, при вираженому больовому синдромі всередину суглоба вводять гормони; небезпечно зловживати цим методом лікування, так як багаторазові ін’єкції гормонів нададуть зворотну дію – погіршать і прискорять дегенеративний процес;
  • препарати, що покращують кровообіг в області суглоба (агапурин, пентоксифілін).

Хірургічне лікування застосовують в особливо запущених випадках, коли консервативне лікування виявляється абсолютно неефективним або вже сформувався анкілоз. Суть оперативного втручання полягає в заміні всього ураженого суглоба або окремих його частин на протез – ендопротезування.

Фізіотерапія при остеоартрозі плечового суглоба

У гострому періоді хвороби не проводиться. Коли основні прояви загострення куповані, прискорити процес одужання допоможуть наступні методи физиолечения:

  • електрофорез анестетиків (лідокаїну, новокаїну) на область ураженого суглоба; рекомендована сила струму – 10-15 мА, тривалість сеансу – 25-30 хвилин; кратність проведення – щодня; курс лікування – 12-15 процедур;
  • ультрафонофорез знеболюючих та протизапальних препаратів (анальгіну, гідрокортизону та інших); режим – безперервний; інтенсивність – 0.2-0.4 Вт/см2, тривалість сеансу – 5-6 хвилин; кратність – щодня; курс лікування – 10 процедур;
  • інфрачервона лазеротерапія; контактна методика, безперервний або імпульсний режим; частота випромінювання – 1-1.5 тисячі Гц; потужність – 6-10 Вт; сеанс триває 6-8 хвилин, проводиться щоденно курсом 10 процедур;
  • імпульсна магнітотерапія: індуктори розташовують над областю суглоба з двох сторін; тривалість сеансу складає 5-10 хвилин; проводиться щоденно курсом 5-10 процедур;
  • ДМХ-терапія: використовують циліндричний випромінювач; потужність випромінювання – 50 Вт; вплив здійснюють протягом 10-15 хвилин кожен день курсом 10 процедур;
  • світлолікування: використовують лампи «Біоптрон» і «Геска»; тривалість процедури – 20-30 хвилин; кратність – 2-3 рази на день; курс – до стихання симптомів загострення;
  • скипидарні ванни: кратність прийому – 1 раз на 2 дні; курс лікування – 10 процедур;
  • нафталановая терапія: тривалість процедури – 15-20 хвилин; частота сеансів – щодня; курс – 15 процедур;
  • локальна кріотерапія: температура впливу – 30°С, тривалість – 10-15 хвилин; частота – щодня; курс лікування – 10 сеансів;
  • масаж.

Якщо є ознаки синовіту, проводять тільки магніто – та лазеротерапію.

Поза загострення пацієнту може бути рекомендовано санаторно-курортне лікування, що включає в себе пелоідотерапію і бальнеотерапію (сірководневі ванни).

Лікувальна фізкультура

Цей метод физиолечения також досить ефективний і рекомендований хворим на остеоартроз плечового суглоба поза періоду загострення. Регулярне виконання фізичних вправ покращує функціонування ураженого суглоба і сприяє уповільненню прогресування патологічного процесу в ньому.

Пацієнту можуть бути рекомендовані наступні вправи:

  • зігнути руки в ліктьових суглобах, поклавши кінчики пальців на плечові суглоби; здійснити в них кілька обертальних рухів; випрямити руки, розвести їх в сторони, опустити;
  • дотягнутися пальцями лівої кисті до правій лопатці, проробити те ж саме, змінивши руку;
  • випрямити руки, максимально потягнути їх вгору;
  • сісти на стілець, поклавши прямі руки на коліна; перебуваючи в такому положенні обертати плечовими суглобами і виконувати ними рухи вперед-назад.

На закінчення хочеться повторити, що позбутися від остеоартрозу повністю, на жаль, неможливо – зруйнований суглоб не відновити. Але це зовсім не означає, що потрібно махнути на хворий суглоб здоровою рукою. Ні! Грамотне лікування допоможе вам зменшити больовий синдром і поліпшити функціонування ураженого суглоба. Терапія повинна бути комплексною – включати в себе як медикаменти (у період загострення), так і методи физиолечения (при «холодному суглобі або в період ремісії). В результаті саме такого підходу якість життя хворого на остеоартроз покращиться, а темп прогресування хвороби сповільниться.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя