Овес — безцінний дар людині від природи. У перекладі з латинського «овес» означає «бути здоровим». Для лікування використовується овес в будь-який момент його зростання.
Корисні:
- овес від сходів до утворення колоса;
- зелені рослини (стебло з колосом до цвітіння);
- квітучі рослини;
- колос;
- солома після збирання вівса.
Якщо зібрати зелений овес і зробити з нього сік, то виявиться, що він рівноцінний зернам по насиченості вітамінами, мінеральними солями, білковими та іншими речовинами, необхідними для нормальної життєдіяльності людини. Отже, зелений овес володіє такою ж лікувальною силою, як і зерна.
Відварами соломи вівса лікують:
- шкірні захворювання, включаючи екзему і дерматит;
- цистит;
- МКБ (камені в нирках);
- жовтяницю та інші захворювання печінки, аж до цирозу;
- захворювання легенів і бронхів;
- застосовують при захворюваннях кісток у вигляді ванн, компресів;
- також дуже корисні маски з відвару соломи;
- відвар з вівсяної соломи застосовують як жарознижуючий засіб.
До складу зерен вівса і його оболонки входять:
- крохмаль (близько 60%);
- білки (15-16%);
- жирне масло (6-8%);
- вітаміни (А, В1, В2, В6, Е, К);
- цукру;
- амінокислоти (лізин, тирозин, триптофан та ін);
- мікроелементи (залізо, цинк, кобальт, йод, марганець, магній, сірка, фтор);
- клітковина;
- каротин;
- фолієва кислота;
- ефірні масла;
- вуглеводи та ін.
Завдяки такому багатому складу, овес — це унікальний засіб для лікування величезної кількості людських недуг.
Його головна цінність полягає в тому, що після вживання вівсяної каші швидко настає відчуття насичення, яке довго не проходить. Бета-глюкан (різновид насиченою крохмалем клітковини) сприяє цьому.
Лікувальні властивості вівса не залишають сумніву, варто застосовувати в оздоровленні цей унікальний злак.
Рівень цукру в крові не змінюється різко і це робить овес незамінним для діабетиків. Тим, хто хоче досягти перемоги в боротьбі із зайвою вагою, треба звернути увагу на цю особливість вівса.
Овес поповнює кількість клітковини, необхідної кожній людині. Саме клітковина надає допомогу травленню і видаляє шлаки, що накопичилися в кишечнику. А не буде шлаків, не буде причин хворіти.
Якщо вівсянкою нехтували, то саме час ввести її у свій раціон і вживати щоранку. Якщо існують проблеми зі здоров’ям, то треба підібрати відповідний рецепт і неухильно слідувати йому.
Овес допоможе в лікуванні:
- печінки і жовчного міхура;
- шлунка і кишечника;
- кашлю;
- запалення легенів;
- нирок і сечового міхура;
- безсоння;
- нервового виснаження;
- ожиріння;
- підшлункової залози;
- атеросклерозу;
- хвороби Паркінсона;
- гіпертонічної хвороби;
- хвороб суглобів і хребта;
- гастриту з підвищеною кислотністю.
Кілька рекомендацій для бажаючих повернути хороше самопочуття з допомогою вівса. При лікуванні необхідно відмовитися від вживання спиртних напоїв, не переїдати, а чай і кава замінити натуральними соками. Отриманий результат вам сподобається, що призведе до неможливості відмовитися від вівса надалі. Багато хто навіть починають пити відвар вівса, як чай, тобто кожен день.
Лікування ж вівсом процес тривалий, запасіться терпінням.
Приготування відвару вівса
Відвар вівса готується з розрахунку пропорції 1:5 (1 частина злаку, 5 частин води), кип’ятити на невеликому вогні протягом 30 хвилин, після охолодження процідити.
Заварюють овес і в термосі, тільки його попередньо перемелюють на кавомолці в борошно. Пару столових ложок приготованого складу залити на ніч окропом, пити з ранку тричі на день по половинці склянки за 20-30 хвилин до прийому їжі.
Овес для схуднення
Беруть неочищений овес в такій же пропорції, як і для приготування відвару, але не кип’ятять, а настоюють протягом половини доби. Потім доливають води, кип’ятять години півтора, знову наполягають. Після охолодження протирають через сито, додають води, доводять до кипіння.
Після охолодження вівсяний коктейль для схуднення готовий. Пити місяць тричі на день по склянці.
Протипоказання для застосування вівса
А протипоказань практично немає. Не варто застосовувати овес хворим з наявними камінням жовчного міхура та при нирковій недостатності.
Ну і також індивідуальна непереносимість, якщо така є. Тому лікування краще починати з прийому малих доз, поступово їх збільшуючи.