Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Механізм розвитку
  • 3 Класифікація
  • 4 Симптоматика
  • 5 Методи діагностики
    • 5.1 Лабораторна діагностика
    • 5.2 УЗД
    • 5.3 КТ
    • 5.4 МРТ
    • 5.5 Рентгенографія
    • 5.6 Пункція
    • 5.7 Ангіографія
  • 6 Лікування
    • 6.1 Медикаментозна терапія
    • 6.2 Хірургічне втручання
  • 7 Реабілітаційний період

Панкреонекроз — захворювання підшлункової залози деструктивного типу, яке характеризується відмиранням залізистих клітин і розвитком неприємних симптомів – блювотного і больового синдромів, а також тахікардії.

Основною причиною виникнення панкреонекрозу прийнято вважати запущений гострий панкреатит: набагато рідше руйнівні процеси в паренхімі травного органу проявляються як результат механічного пошкодження або інтоксикації.

Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікування

Некроз залозистих тканин перешкоджає функціонуванню не тільки підшлункової залози, але гепатобіліарної системи в цілому, патологію потрібно усунути з допомогою комплексної терапії.

Причини виникнення

Розвитку панкреонекрозу сприяють три фактори: аліментарний, обтураційній, рефлюксний. Активізація деструктивного процесу в паренхімі органу як результат аліментарного фактора обумовлена споживанням алкогольних напоїв або шкідливої їжі – жирних і смажених страв.

Прояву обтурационного фактора передує закупорка залозистих проток, в результаті підвищується тиск, збільшується концентрація ферментів, що надають руйнівний вплив на травний орган. До патологій обтурационного типу відносять желчнокаменное захворювання.

Рефлюксний фактор характеризується зворотним занедбаністю жовчної кислоти в шлунок, що обумовлює розвиток ферментопатической реакції. Виникнення рефлюксного фактора передує пошкодження очеревини, харчове отруєння, тромбоз місцевих судин, неякісне оперування органів гепатобіліарної системи.

Уразливими перед розвитком некротичного процесу в підшлунковій залозі вважаються хворі з діагнозом печінкова недостатність. Ймовірність прояви патології збільшується, якщо пацієнт страждає від алкогольної або наркотичної залежності.

Механізм розвитку

Панкреонекроз розвивається протягом трьох стадій:

  • Перша стадія, іменована токсемією, характеризується збільшенням вироблення секрету, деформацією залозистих проток, активізацією некротичного процесу в клітинній структурі органу. Якщо патологія супроводжується виділенням ліпази, некроз переходить на жирові тканини.
  • Друга стадія ускладнюється запаленням, вогнище зароджується в підшлунковій залозі, а з плином патології поширюється на інші органи. Ігнорування запального процесу стає причиною гнійних абсцесів.
  • Третя стадія характеризується утворенням в паренхімі залози зовнішньої секреції гнійних вогнищ, що ускладнює процес лікування.
  • Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікування

    Відмітна особливість панкреонекрозу в тому, що він починає розвиватися задовго до прояву перших специфічних симптомів. Механізм розвитку патології ґрунтується на руйнуванні захисного бар’єру, активізації некротичного впливу.

    Класифікація

    Залежно від ступеня некротичного процесу, виділяють обмежену, поширену, а також тотальну форму панкреонекрозу. Обмежений тип характеризується ураженням паренхіми підшлункової залози.

    Форма діагностується в тому випадку, якщо некроз вразив не менше половини залізистих клітин. Тотальний, небезпечний, тип свідчить про руйнування паренхіми залози зовнішньої секреції, що передує порушенню її функціонування.

    Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікування

    Класифікація за ознакою клінічна форма складається з жирової, геморагічної та змішаної різновиди. Жировий тип характеризується повільним перебігом некротичного процесу, завдяки чому легко усувається за допомогою медикаментозної терапії.

    Геморагічний тип розвивається швидше, ніж перший тип, супроводжується внутрішнім крововиливом. Поширеним вважається змішаний некроз залозистих тканин, який характеризується одночасним розвитком геморагічної і жирової форми.

    В залежності від присутності інфекційної природи, розрізняють стерильний і інфікований некроз. Якщо деструктивний процес у залозистих тканинах не ускладнюється інфекцією – це говорить про розвиток стерильного панкреонекрозу. Руйнування паренхіми травного органу, що супроводжується інфекційним процесом, є ознакою інфікованого некрозу.

    Симптоматика

    Про розвиток панкреонекрозу кажуть симптоми:

    • болі, які виникають в області живота, поширюються на спину, грудну клітку і пах. Больовий синдром має свій характер на першій стадії некрозу: друга і третя стадія характеризуються проявом болю, це зумовлене відмиранням нервових закінчень;
    • блювота, за допомогою якої виходять жовчна кислота і кров’яні згустки;
    • сильне обезводнення організму, що призводить до пересихання шкіри, утворення щільного нальоту на язиці і зниження добового обсягу урини;
    • здуття живота, обумовлене виробленням кишкових газів і погіршенням перистальтики;
    • інтоксикація, що супроводжується гіперемією, задишкою і тахікардією. Якщо токсична дія поширюється на головний мозок, спостерігається утворення енцефалопатії.
    • внутрішнє крововилив як результат поразки місцевих кровоносних судин.

    Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікуванняЗахворювання супроводжується вираженими симптомами

    Ще одна характерна ознака розвитку некротичного процесу – різке збільшення черевної порожнини. Цей симптом супроводжується підвищенням чутливості місцевого шкірного покриву.

    Методи діагностики

    Діагностика починається з усного опитування хворого на предмет присутніх симптомів і візуального огляду його очеревини, після чого лікар створює індивідуальний анамнез. Для визначення виду некрозу і особливостей його розвитку застосовують лабораторні та інструментальні методи діагностики.

    Лабораторна діагностика

    Комплексне обстеження починається зі складання пацієнтом загального аналізу крові, який дозволяє виявити лейкоцитоз, визначити кількісні показники цукру і травних ферментів.

    Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікування

    Лабораторне дослідження крові використовується з метою встановлення рівня кальцитоніну: підвищена концентрація гормону свідчить про наявність запаленого та інфекційного процесів в паренхімі залози.

    УЗД

    Процедура ультразвукового дослідження спрямована на виявлення заочеревинної рідини, конкрементів, вогнищ ураження, доброякісних утворень і гнійних абсцесом.

    За допомогою УЗД лікар оцінює розмір підшлункової залози, її структуру та межі, загальний стан жовчовивідних каналів.

    КТ

    Комп’ютерна томографія дозволяє виявити запальний вогнище, що локалізується поблизу від підшлункової залози. За допомогою цієї процедури лікар виключає ймовірність наявності випоту в черевній порожнині.

    Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікуванняКТ — один з методів діагностики

    МРТ

    Процедура магнітно-резонансної томографії проводиться з метою отримання достовірних зображень ураженого органу. Основним показанням до виконання МРТ вважається неможливість якісно вивчити підшлункову залозу з допомогою комп’ютерної томографії.

    Рентгенографія

    Рентгенологічне дослідження ґрунтується на опроміненні травного органу рентгенівськими променями невисокої концентрації з метою отримання його проекційного зображення.

    Рентгенівські промені не завжди відображаються структурою підшлункової залози, існує ризик отримати неповний рентгенівський знімок.

    Пункція

    Ще обов’язкова процедура – забір рідини з паренхіми залози зовнішньої секреції. В подальшому біоматеріал піддається діагностиці з метою виявлення патогенної мікрофлори та визначення чутливості до антибактеріальних засобів.

    Ангіографія

    Процедура спрямована на вивчення будови кровоносних судин і загального кровотоку, а також визначення ступеня поширення некрозу. за допомогою ангіографії лікар виявляє тромбоз, атеросклероз, а також злоякісну пухлину.

    Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікуванняПроведення ангіографії

    Лікування

    Діагноз панкреонекроз є показанням до проведення лікування в стаціонарному режимі, коли пацієнт цілодобово перебуває під контролем медичного спеціаліста.

    Медикаментозна терапія

    Завдання медикаментозної терапії полягає в блокуванні неприємної симптоматики, поліпшення стану хворого.

    При лікуванні панкреонекрозу застосовуються наступні лікарські засоби:

  • Фуросемід забезпечує швидке виведення токсичних речовин.
  • Соматостатин стабілізує вироблення ферментів.
  • Омепразол нормалізує роботу секреторної функції.
  • Цепефим, що належить до антибактеріальної групі, зменшує запальний процес, спровокований діяльністю бактерій.
  • Але-Шпа знімає хворобливі відчуття.
  • Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікування

    З метою очищення кровотоку від агресивних ферментів і токсинів проводиться інфузійна терапія, в результаті пацієнту внутрішньовенно вводять фізіологічний розчин. Щоб медикаментозне лікування забезпечило позитивний ефект, хворому показано дотримувати постільний режим і дотримуватися суворої дієти.

    Хірургічне втручання

    Оперативне втручання при лікуванні панкреонекрозу проводиться з метою усунення запального вогнища, видалення тканин, уражених некрозом і купірування внутрішньої кровотечі.

    Якщо відмирання залізистих клітин ускладнюється порушенням відтоку агресивних кислот, перед операцією лікар виконує дренування черевної порожнини і обробляє її антисептичним розчином.

    Панкреонекроз підшлункової залози: причини, класифікація, діагностика і лікування

    Екстрене оперування виконується в двох випадках: при діагнозі тотальний некроз або розвитку гнійного перитоніту.

    З допомогою лапаротомического методу лікар отримує доступ до підшлунковій залозі, виконує резекцію її ураженої області. Якщо некроз поширюється на жовчний міхур і селезінку, лікар видаляє уражений орган.

    Реабілітаційний період

    Протягом двох діб після проведення операції пацієнт перебуває під медичним контролем в палаті інтенсивної терапії. Якщо протягом 48 годин у хворого спостерігається нормальний артеріальний тиск. Показники цукру та електролітів зберігаються в нормі, його переводять у палату загального режиму.

    Оскільки панкреонекроз негативно впливає на роботу травної функції, після оперування пацієнту рекомендується дотримуватися сувору дієту, яка грунтується на відмові від жирних і смажених страв, солодощів, маринадів і кисломолочних продуктів. Не рекомендується зловживати солодкими фруктами і ягодами, кислими овочами, а також бобовими.

    В період реабілітації пацієнта дозволяється вживати варені овочі, нежирне м’ясо птиці і риби, нежирний кефір і сир, підсушене печиво, а також макаронні вироби.

    Для прискорення процесу перетравлення їжі та всмоктування корисних компонентів в кишечник, хворому рекомендується приймати поліферментні кошти.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: