З достатком лікарських засобів виникає потреба в отриманні інформації про компоненти та принципи їх дії на організм. Давно відома істина про те, що одна крапля ліки може вилікувати або вбити.
Мова піде про алкалоидах изохинолинового і тетрагидроизохинолинового ряду, які надають спазмолітичну дію на гладкі м’язи, а саме про таких препаратах як папаверин і но-шпа, підвищують доставку кисню до міокарда. Вони відносяться до коронарорасширяющим засобів міотропної дії.
Папаверин
Цей препарат можна використовувати в якості профілактики стенокардії. Основною особливістю принципу дії є поступове помірне розширення коронарних судин. Але спочатку, при застосуванні папаверину, виникає підвищення споживання міокардом кисню, а внаслідок цього відбувається розширення коронарних судин.
Ефект папаверину гідрохлориду, пояснюється тим, що його компоненти знижують тонус великих судин, зокрема судин головного мозку, та надають спазмолітичну дію на гладком’язові органи (сечостатевої, дихальної системи та ін) і відня. В якості лікування стенокардії застосовується в комбінації з іншими препаратами посилюючи їх дію. Препарат випускається у вигляді свічок, але частіше у вигляді розчинів різної концентрації для внутрішньом’язового і внутрішньовенного застосування.
Но-шпа
Виходячи з механізму дії і хімічної будови, препарат дуже схожий з папаверином. Спазм ШКТ або судин, головні болі напруги, а так само стенокардія є основними показаннями до застосування но-шпи (дротаверину). Може застосовуватися як ентерально, так і парентерально. Чудово взаємодіє з іншими препаратами, особливо у випадку лікування 12-палої кишки.
Може мати вплив на концентрацію та увагу, тому протягом 2 годин після застосування не рекомендується займатися екстремальними видами спорту або водінням автомобіля. Так само як і папаверин, но-шпу призначають вагітним в якості лікування або профілактики гіпертонусу матки.
Розмірковуючи над викладеними вище фармакологічними даними таких всім відомих препаратів, можна зробити висновок, що принцип їх дія на організм в цілому схожий. Але при виборі засобу, особливо в екстреному випадку, дуже складно розставити пріоритети і розібратися в тому, що ж дійсно краще.
Основні відмінності папаверину і но-шпи
Папаверин, є практично родоначальником сучасних спазмолітичних препаратів, і досить тривалий час йому не було рівних. Спектр застосування даного препарату був досить великий. Але для того щоб папаверин міг розширити судини серця потрібна більша доза препарату, що в свою чергу негативно впливає на організм людини в цілому. Саме тому після виведення більш ефективних і безпечних препаратів, папаверин більшою мірою став застосовуватися при спазмах ШЛУНКОВО-кишкового тракту, а при лікуванні гіпертонії застосовується в комбінації з іншими лікарськими засобами.
Минуло не одне десятиліття, перш ніж був створений препарат но-шпа. Дійсно, з універсальність цього препарату складно заперечити і можна сказати, що він став сучасним, вдосконаленим аналогом папаверину. Препарат рівномірно розширює судини, що позитивно впливає на загальний стан організму.
Але-шпа досить сильно перевищує можливості папаверину, так як активна і не має суттєвих побічних ефектів, її компоненти практично на 100% відсотків засвоюються організмом, що підтверджується тривалістю ефекту після застосування.
Але-шпа застосовується як допоміжний засіб для великої кількості препаратів. При взаємодії з іншими спазмолітичними препаратами посилюється спазмолітичну дію. У тандемі з антидепресантами посилює гіпотензію.
Намагаючись відповісти на питання, що ж краще, папаверин або но-шпа? Була надана дана стаття, виходячи з неї, стає ясним, що все нове це добре забуте старе. Дійсно, но-шпа це вдала копія папаверину, більш сучасна, з посиленим і максимально безпечним дією.
