Перегин жовчного міхура (перекрут, загин) – це патологія, пов’язана із зміною форми цього органу.
Здоровий жовчний міхур являє собою мішечок правильної грушоподібної форми. Але іноді на стінках органу можуть з’являтися стяжки, які і сприяють зміні форми органу. Виникають такі перегородки найчастіше в місці переходу шийки міхура в тіло, а також в області дна. Дане захворювання може взагалі ніяк не проявлятися, а іноді такий стан небезпечно порушенням відтоку жовчі. Внаслідок чого порушується травлення, зокрема, розщеплення жирів.
Яким буває
Жовчний міхур складається з дна, тіла і шийки. Залежно від того, в якому саме місці утворилися перегородки, розрізняють перегин в області:
- дна і тіла – небезпечний вид, так як може відбутися розрив м’язової оболонки з витіканням вмісту в черевну порожнину, що загрожує розвитком перитоніту.
- шийки – більш поширений, ніж перший.
В залежності від факторів, які викликають цю патологію, перегин жовчного міхура буває наступних видів:
Вроджені аномалії
При вродженої патології в період внутрішньоутробного розвитку відбувається недорозвинення органу. У новонародженого це може ніяк не проявлятися. Але коли малюка переводять з грудного молока на іншу їжу (прикормы), жовчний міхур додатково витягується в розмірах, що призводить до формування неправильної форми органу (надмірно витягнутої). Така хвороба називається «Вроджений загин жовчного міхура». Якщо ніяких негативних ознак немає, то допомоги медиків не потрібно. У педіатричній практиці найчастіше виявлення подібної аномалії розвитку у дитини є випадковою знахідкою при ультразвуковому обстеженні органів черевної порожнини (див. фото).
Як і у дорослих, у деяких випадках дана патологія у дитини може виражатися не тільки в порушенні травлення. Наприклад, жовчний міхур може бути надмірно виражений або подвоєний. Тоді дитина буде скаржитися на дискомфорт, біль в правій підреберній області. У дуже рідкісних випадках можуть виявлятися більш складні аномалії, які характеризуються великою різноманітністю. У дитини перекрут розвивається найчастіше в місці переходу дна в тіло, може торкатися як більшу, так і меншу частину органу. Іноді загин виявляється в декількох місцях, тоді орган набуває химерну форму, що буде видно при обстеженні. (див. фото)
Якщо аномалії значно виражені, то порушення заявляють про себе вже з перших днів життя новонародженого. Якщо ж немає значних відхилень у будові й розташуванні, то це не впливає на виділення жовчі і загальне самопочуття малюка. Але не варто недооцінювати значимість вроджених особливостей будови. По мірі дорослішання можуть проявлятися різні порушення роботи жовчовиділення, які частіше всього маніфестують у шкільному віці.
Набута хвороба
Придбаний перегин жовчного міхура пов’язаний з гострим або хронічним запальним процесом органу (холецистит), а також з утворенням каменів (жовчнокам’яна хвороба). Причиною є неправильне харчування, особливо коли людина дозволяє собі переїдати після тривалого періоду голодування. Наприклад, людині снідати не хочеться, потім цілий день доводиться працювати без можливості повноцінно пообідати, а вдома з’являється можливість з’їсти стільки, що навіть важко дихати.
Що відбувається при такому харчуванні в людському організмі.
Крім того, факторами, що викликають дану патологію, може стати:
- ожиріння;
- хвороби, при яких розміри печінки збільшені;
- збільшення розмірів правої нирки;
- травми;
- опущення внутрішніх органів, різке зниження ваги, виснаження;
- малорухливий спосіб життя;
- найчастіше сидячий спосіб життя літніх людей сприяє виникненню перекрута з розвитком перитоніту.
Іноді причиною патології може стати неправильне розташування органу (внепеченочное), коли у шийки утворюється брижа, внаслідок чого підвищується рухливість органу. Трапляється так, що при піднятті важких предметів або при різкому русі навіть анатомічно нормально розташований орган може закручуватися уздовж своєї осі – так утворюється функціональний перегин жовчного міхура. Це відбувається без яких-небудь неприємних відчуттів. Характерно для людей у віці, при зсувах внутрішніх органів, при наявності каменів.
Бувають дуже рідкісні випадки, коли утворюється не один загин, а одночасно два і більше. При такому варіанті пережимає судини, порушується кровообіг. Частина стінки некротизується (відмирає). В м’язовій стінці з’являються тріщинки, які збільшуються. Через них жовч витікає в черевну порожнину. Тоді відбувається запалення очеревини (перитоніт), що вимагає негайної лікарської допомоги.
Наслідки даної патології
Загин жовчного міхура, звичайно ж, має наслідки. Але вони можуть проявлятися не в момент виникнення патології, а через певний проміжок часу, тобто формуються протягом декількох років. Сам діагноз не є страшним ні сам по собі, ні за наслідками. Необхідно лише звернутися за допомогою до медиків і дотримувати всі рекомендації. Особливо це стосується харчування. Звичайно, змінювати свій спосіб життя і харчова поведінка здається нездійсненним завданням, але бажання бути здоровим і життєрадісним повинно бути сильніше звички неправильно харчуватися.
Якщо випадок запущений або перегин жовчного міхура сам по собі має тяжку ступінь, то можливий некроз стінки або прорив. Через тріщини і розриви стінок жовч випливає не в дванадцятипалу кишку, як їй належить, а в черевну порожнину. Тоді дратується і запалюється очеревина (листок, який вистилає внутрішні органи людини). Цей стан називають перитонітом. Це дуже грізне ускладнення, яке потребує негайного хірургічного втручання. На жаль, часто закінчується смертельним результатом. Тому при виникненні гострого болю в животі потрібно обов’язково проконсультуватися з медиками.
Більш частими ускладненнями є наступні: утворення каменів, дискінезія жовчовивідних шляхів, хронічний холецистит. Як правило, ці хронічні хвороби є наслідком людського харчової поведінки, небажання змінювати режим харчування і слідувати порадам лікаря. Формування хронічного процесу говорить про те, що нарешті-то треба приділити увагу собі і зайнятися здоров’ям. Такі наслідки повинні бути приводом для звернення до лікаря. Адже їжа – це не тільки отримання задоволення, яке нам подаровано природою. Від травлення залежить здоров’я організму в цілому, загальне самопочуття і працездатність, тобто якість життя.
