Перелом сідничної кістки: лікування, наслідки, коли можна ходити і сидіти

Зміст статті:

  • Поширені причини травм
  • Види переломів сідничного горба
  • Діагностика та лікування
  • Наслідки та реабілітація після травми
  • Можливі ускладнення травми

Травми сідничних кісток в більшості випадків зводяться до відкритих або закритих переломів. Вони викликають зміну структури тазового поясу. Порушення функцій і природного положення кістки нерідко призводить до зміни звичної координації і рухливості нижніх кінцівок. За МКБ 10 патологій присвоєно код S32. Лікування травмованої сідничної кістки на час позбавляє пацієнта працездатності, так як після перелому необхідно майже повне обмеження рухливості.

Поширені причини травм

Щоб заробити закритий або відкритий перелом сідничної кістки, необхідно потрапити під дію серйозного травмуючого чинника. Тріщини можуть з’явитися від будь-якого невдалого падіння або удару. Надалі тріщина легко переростає в більш серйозну травму. Найбільш поширені причини зсуву та перелом тазової структури:

  • травми, отримані при заняттях спортом;
  • сильний тиск в області лобка в результаті ДТП або інших катастроф;
  • падіння з висоти з упором на сідничні бугри.

При переломах сідничних кісток часто виникають додаткові тріщини і порушення тазу – вертикальні надломи. Класифікують переломи як двосторонні й односторонні, а також відкриті і закриті. Якщо в момент отримання травми сильно скорочуються м’язи, бугор може відірватися.

Види переломів сідничного горба

Виділяють 2 групи пошкоджень кісткового апарату:

  • Перелом сідничної кістки без зміщення супроводжується гострим болем, але відсутня хрускіт, що свідчить про порушення структури. При обмацуванні помітні невеликі осколки. Змінюється розмір тазу, сильно утруднена ходьба для пацієнтів. Серед інших ознак переломів без зміщення виділяють: прийняття пацієнтом пози «жабеняти», коли полегшення є тільки при знаходженні на спині з розведеними ногами, під час рухів спиною вперед біль слабше. Ще один специфічний ознака – симптом «залипші п’яти». При ньому нога пацієнта не піднімається у випрямленому стані від підлоги.
  • Перелом зі зміщенням – супроводжується набряками, гематомами і болю, яка призводить до травматичного шоку. Для цієї патології характерні проблеми з сечовипусканням – іноді виникає повна затримка сечі, або вона забарвлюється в червоний колір. Якщо ж уретра під час зміщення кістки ушкодилася, спостерігається сильна кровотеча. Також бувають розриви і защемлення прямої кишки, при яких відкривається кровотеча з заднього проходу. Ще одна особливість – під час отримання травми постраждалі, як правило, чують виразний хрускіт. У важких випадках гострі краї кісток ушкоджують поверхню органів, що викликає внутрішні кровотечі.

Травма зі зміщенням кісток – більш складна і небезпечна, так як призводить до здавлення сідничного нерва, ішемії кровоносних судин.

Діагностика та лікування

Для точного визначення типу перелому потрібно інструментальна діагностика: МРТ, рентген, УЗД. Лікар з високою ймовірністю ставить попередній діагноз ще до призначення обстеження за ознаками порушення. Додатково потрібен огляд статевих органів і прямої кишки.

Проводити лікування перелому сідничних кісток тазу необхідно в стаціонарних умовах. Проте першу допомогу потерпілому повинні надати відразу ж після отримання травми. До того як приїде бригада медиків, пацієнту полегшують стан:

  • до хворого місця прикладають холодні компреси: лід, заморожені продукти, загорнуті в тканину;
  • якщо рана відкрита, треба захистити її від проникнення вологи. Компреси наносять на 15 хвилин, потім роблять перерви по 15-20 хвилин;
  • ноги пацієнта потрібно розвести в різні сторони, зігнути в колінах, під згини покласти подушки або згорнуті рушники.

Давати медикаменти до прибуття медиків не рекомендується, однак при нестерпних болях допускається прийом таблеток НПЗЗ.

Переміщати потерпілого не можна, так як це може призвести до зміщення кісток. В результаті цього порушення небезпеки піддаються внутрішні органи і судини: невдале пересування призводить до здавлення і розривів.

Способи лікування залежать від ступеня тяжкості, однак біль при пошкодженнях сідничних кісток пацієнт рідко може виносити. Анестезію вводять всередину тазової області – це необхідно для припинення кровотечі. При виявленні внутрішніх пошкоджень органів і судин призначають операцію.

У перші години після надходження в лікарню пацієнта переливають кров в разі її втрати. Якщо ж стався ізольований перелом, кров починають переливати через деякий час після початку лікування і тільки за згодою пацієнта.

Система надання медичної допомоги

Обов’язкова умова: для швидкого і правильного відновлення працездатності організму потрібне повне знерухомлення тіла на деякий час. Для цього використовують ортопедичне ліжко, на якій пацієнта фіксують:

  • лежаче положення на спині;
  • ноги зігнуті в колінах і стегнах;
  • гомілки розведені в сторони;
  • тазостегнові суглоби трохи повернені назовні;
  • стопи зведені один до одного і майже стикаються.

Під колінами і стегнами протягом періоду загоєння повинні перебувати м’які валики.

Хірургічне втручання при пошкодженнях

Всі переломи зі зміщенням вимагають хірургічної операції. В процесі лікарі усувають відкололися деталі кісток, запобігають здавлювання нервів і судин, а також надають сочленениям правильне положення за допомогою пластин, спиць або гвинтів.

Хірургічне втручання – остеосинтез – відбувається під загальним наркозом. В процесі додатково використовують черезшкірне апарат, який фіксує уламки кісток, повернуті на попередні місця. Використання апарату необхідно для швидкого зрощення пошкоджених кісткових тканин.

Наслідки та реабілітація після травми

Через 7-8 тижнів після перелому сідничної кістки можна починати ходити, але у важких випадках зі зміщенням цей термін збільшується. На домашнє лікування пацієнта можуть перевести, як тільки знімуть фіксатори «жаб’ячого» положення. Будинки пацієнт спить з урахуванням показань лікаря: на спині, з валиками під колінами і тазостегновими суглобами.

Прискорює реабілітацію після травми правильне харчування і прийом призначених медикаментів: знеболюючих при залишкових явищах, вітамінів і мінералів, особливо групи E, D, а також кальцій і магній.

Як тільки людина починає вільно ходити, призначають масаж і лікувальну фізкультуру для відновлення рухливості ТБС. Виконувати вправи ЛФК потрібно регулярно. Також слід використовувати додаткові методи для прискорення відновлення:

  • фізіотерапію — електрофорез з знеболюючими і поживними речовинами;
  • грязьові і родонові ванни;
  • бальнеотерапію;
  • гелі та мазі на основі натуральних компонентів.

У відновний період потрібно регулярно відвідувати лікаря для відстеження змін.

Народна медицина як допоміжний засіб

Народні методи можна застосовувати тільки в якості додаткової терапії в ході реабілітації. Знімають біль і допомагають регенерації кісток продукти:

  • муміє – використовують у вигляді мазі – на 1 г порошку беруть ефірна олія троянди, втирають в область пошкоджених кісток;
  • сирий картопля – натирають на тертці і кладуть, загорнувши в марлю, на шкіру;
  • будра плющевидная – використовують у вигляді відвару для компресів – на 1 ст. л. беруть 1 склянку окропу і доводять до кипіння на плиті, настоюють 30 хвилин.

Під час реабілітації не можна навантажувати пошкоджену зону: носити тяжкості, займатися спортом, а також пити алкоголь.

Можливі ускладнення травми

Після реабілітації пацієнт може зіткнутися з віддаленими наслідками перелому сідничної кістки:

  • неправильне зрощення кісток або затримка відновлення;
  • пошкодження і часткова або повна дисфункція судин, м’язів, нервових волокон і сухожиль;
  • атрофія сідничних м’язів;
  • вкорочення кінцівок.

Відразу ж після операції може розвинутися інфекція та сепсис. Самі віддалені ускладнення ведуть до остеоартриту і остеомієліту. Для літніх людей наслідки травми критичніше: повне відновлення кісток вже неможливо після 50-60 років.

Дівчата цікавляться, чи можна народити після отримання такої травми і нормально пройти через вагітність. У деяких випадках лікарі можуть заборонити природні пологи. Однак, якщо лобкові кістки не розійшлися більше ніж на 10 см після травми, допускається самостійне розродження. На процес вагітності травма може впливати лише побічно.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя