Перелом вертлюжної западини: лікування, наслідки, реабілітація та прогноз

Зміст статті:

  • Основні причини травмування кульшової западини
  • Класифікація переломів
  • Клінічні прояви
  • Діагностика
  • Перша допомога
  • Методи терапії
  • Можливі ускладнення та наслідки
  • Реабілітація та прогноз

Вертлюжну западину – це напівсферична виїмка, утворена лобковою, клубовою та сідничної кістки. У неї входить голівка стегнової кістки, утворюючи тазостегновий суглоб – самий потужний і великий в людському організмі. Перелом вертлюжної западини може призвести до неможливості пересуватися і викликати інвалідність. У МКБ 10 захворюванню присвоєно код S32.4.

Основні причини травмування кульшової западини

Травми в області кульшового суглоба поділяються на прості і складні. Нерідко вони ускладнюються пошкодженням шийки стегна. У деяких випадках відбуваються переломи зі зміщенням, що призводить до виходу осколків пошкодженої кістки за межі суглобової зони.

Основні причини переломів вертлюгової западини:

  • дорожньо-транспортні пригоди;
  • виробничі травми;
  • падіння з великої висоти;
  • професійні заняття важкою атлетикою.

Травмуюча сила при переломі даху кульшової западини завжди спрямована з боку головки стегнової кістки. Подібні ситуації виникають при ударі коліном об приладову панель машини під час зіткнення. Оскільки при переломах вертлюгової западини пацієнти втрачають багато крові, це пошкодження вимагає підвищеної уваги.

Одна з основних причин пошкодження суглоба – невисока якість кісткової тканини. Часто такі травми виникають у людей похилого віку. Їх кістки в більшості випадків вражені остеопорозом.

Класифікація переломів

Відмінності переломів вертлюгової западини визначаються локалізацією ушкодження. Наприклад, лінія перелому може ділити западину на кілька фрагментів. При травмах пошкоджується і суглобовий хрящ голівки стегна. У більшості випадків вертлюжну западину розколюється на 2 частини.

Тяжкість пошкодження визначають числом і розмірами відколотих кісткових елементів і кількістю зміщених частин. При серйозних травмах частині вертлюгової западини розходяться на велику відстань один від одного, травмуючи м’які тканини.

Якщо в області перелому виникає рана з розривом шкіри, його називають відкритим. Такі ушкодження несуть велику загрозу здоров’ю і життю постраждалого. Оскільки в рану може потрапити інфекція, лікування починають негайно.

Вертлюжну западину має передні і задні колони. Характер травми визначають в залежності від розташування лінії пролому щодо цих елементів. Вона може знаходитися ліворуч або праворуч. Найбільш поширений перелом заднього краю кульшової западини, часто виникає при ДТП.

Клінічні прояви

Для своєчасного лікування переломів вертлюгової западини і зниження ризику ускладнень, важливо виявити пошкодження. Йому відповідають наступні симптоми:

  • хворобливі відчуття в області кульшового суглоба і паху;
  • вимушене положення травмованої ноги;
  • обмеження рухів – у людини не виходить спертися на хвору ногу.

При поєднанні перелому з іншими травмами у хворого виникає травматичний шок – небезпечне стан організму, що несе серйозну загрозу здоров’ю.

Діагностика

Відкриті переломи діагностувати легше, оскільки лікар може бачити пошкоджені структури. У випадку з закритими травмами використовують наступні методи:

  • Комп’ютерна томографія (КТ) – для дослідження людини поміщають у спеціальний апарат;
  • Трохпроекционная рентгенографія тазу і травмованого суглоба – на досліджувану область направляється пучок променів, що дозволяють оцінити стан кісткових структур.

Представлені методи дозволяють побачити, чи зміщення кісток і точно визначити, який ділянку кульшової западини зруйнований.

Перша допомога

При підозрі на перелом вертлюжної западини важливо дати потерпілому знеболюючий препарат, щоб запобігти розвитку травматичного шоку. Потім хворого укладають на рівну поверхню кладуть валик під колінний суглоб (можна використовувати згорнутий одяг). Голову трохи піднімають.

Надаючи невідкладну медичну допомогу, не можна змінювати положення пошкодженої кінцівки. Під забороною знаходяться будь-які спроби вправити суглоб. Подальшу допомогу повинен надавати медичний персонал клініки травматології.

Методи терапії

При відсутності додаткових ускладнень (розрив м’яких тканин, попадання інфекції в рану) потерпілому накладають шину на травмовану кінцівку. Термін фіксації медичним пристосуванням становить щонайменше 1 місяць. Прискорити зрощення кісткової тканини допомагає процедура електрофорезу – введення лікарських препаратів через шкіру під дією електричного струму. Відновлювальні заходи включають вправи лікувальної фізкультури (ЛФК).

Якщо перелом вертлюжної западини ускладнюється вивихом стегна (вихід голівки стегна з суглобової ямки), фахівцю необхідно повернути його у вихідне положення. Процедура виконується під загальним наркозом.

Консервативне лікування застосовується, коли хворому протипоказано хірургічне втручання, або осколки кістки віддалені від нормального положення не більше ніж на 3 мм (допустима ступінь зміщення). У цьому випадку використовується скелетне витяжіння.

Лікування перелому вертлюжної западини зі зміщенням кісткових елементів і розривом м’яких тканин проводиться хірургічним шляхом. Крайній термін проведення операції складає 2 тижні з моменту отримання травми. В іншому випадку людина залишається інвалідом.

При складних травмах відламки кістки фіксують гвинтами і опорними пластинами. Завдяки цим пристосуванням можлива повноцінна реконструкція кульшової западини. Судячи з відгуків багатьох пацієнтів, після тривалого відновлення функції суглоба повністю відновлюються.

Можливі ускладнення та наслідки

Ускладнення травми виникають у разі серйозних ушкоджень кісткових і м’яких тканин. До наслідків перелому вертлюжної западини відносять:

  • тромбоемболію – закупорку кровоносного русла тромбом;
  • нагноєння ран;
  • сепсис – зараження крові.

Важливо вчасно помітити пошкодження сідничного або стегнового нерва. Якщо травмований стегновий нерв, можлива повна втрата функції квадрицепса – найбільшої м’язи нижніх кінцівок, що розташовується на передній стороні стегна. В результаті травми провідних шляхів часто розвивається параліч сідничних м’язів.

Реабілітація та прогноз

Відновлювальні процедури починають проводити через 2-3 тижні після операції. Реабілітація після перелому вертлюжної западини триває до 2 місяців. Для контролю стану суглоба лікар призначає рентген тазу.

Навіть у період, коли пацієнт перебуває під скелетним витяжінням, йому необхідно поступово почати рухатися – піднімати таз, ворушити кінцівкою. Перший час хворому знадобляться милиці для щоденних переміщень. На останній стадії відновлення пацієнтові пропонується виконати складні координаційні рухи – наприклад, закрити очі і постояти на одній нозі.

Прогноз при переломі дна кульшової западини без зміщення у багатьох випадках сприятливий. На результат одужання впливає своєчасність надання медичної допомоги. Під час реабілітації стоїть у точності дотримуватися рекомендацій лікаря.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя